Практичні завдання

Скласти термінологічний словник до теми.

Тестові завдання для самоконтролю

1. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців є об’єктом:

   1. приватної власності;

   2. державної власності;

   3. комунальної власності;

   4. колективної власності.

2. З якого моменту юридична особа вважається створеною?

   1. з моменту укладення засновниками установчого договору;

   2. з дня державної реєстрації юридичної особи;

   3. з моменту започаткування підприємницької діяльності;

   4. з дня одержання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності.

3. Що не вказують у статуті товариства?

   1. Органи управління товариством та їхня компетенція.

   2. Порядок прийняття рішень.

   3. Порядок вступу до товариства.

   4. Зобов’язання учасників створити товариство.

Задача

Громадянин України Васильченко П. P., сплативши реєстраційний збір у встановленому розмірі та маючи намір провадити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подав до органу державної реєстрації реєстраційну картку, три фотокартки, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера як платника податків, документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію, своє рішення за підписом усіх членів сім’ї про намір провадити підприємницьку діяльність, ксерокопію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дитини.

Чи є у державного реєстратора підстави для відмови Васильченку у державній реєстрації? Обґрунтуйте свою відповідь з посиланням на законодавство.

Література: 1; 11; 20; 21; 22; 31; 32; 42; 54; 55; 56; 62; 80; 83; 84; 96; 110; 117; 179; 182; 183; 184; 186; 187; 188; 190; 193; 194; 195; 199; 280; 303; 312; 316; 331; 346; 360; 367; 368; 385; 396409; 428; 480; 482; 495;496; 498; 501; 505.

*     *     *

Тема 5. Правове регулювання відносин власності у сфері господарювання

Основні терміни та поняття: речові права, право власності (суб’єктивне та об’єктивне), форми власності, право приватної власності, право комунальної власності, право державної власності, правовий режим майна, право оперативного управління, право повного господарського відання, право оперативного використання майна, правовстановлюючий документ, основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари, прибуток, збитки, право інтелектуальної власності, винахід, корисна модель, промисловий зразок, знак для товарів та послуг, цінні папери, корпоративні права, природні ресурси, приватизація.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Майнова основа є неодмінною передумовою для здійснення господарської діяльності. Почати розгляд теми доцільно із зазначення того факту, що основу правового режиму суб’єктів господарювання, на якій базується їхня господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права. Слід детально розкрити зміст поняття правового режиму майна суб’єкта господарювання, визначити його складові, чинники, від яких він залежить, на що цей режим впливає.

Необхідно дати визначення права власності в об’єктивному та суб’єктивному значенні, розкрити форми та види власності в Україні. Особливу увагу слід приділити колективній формі власності, яка після припинення чинності Закону України «Про власність» жодним нормативним актом послідовно не визначається. У зв’язку з цим необхідно простежити еволюцію форм власності в нашій державі, починаючи з моменту здобуття незалежності. Зокрема, необхідно з’ясувати, до якої форми власності та чому слід відносити майно, яке раніше було прийнято відносити до колективної форми власності (до приватної).

Зміст суб’єктивного права власності прийнято розкривати через правомочності власника. Традиційно це три повноваження власника: володіння, користування і розпорядження. Однак щодо суб’єктів господарювання прийнято виділяти ще одну групу правомочностей власника – організаційно-установчі. Не всі погоджуються з їх віднесенням до окремої категорії, однак зміст цих повноважень закріплено в законодавстві, зокрема ГКУ (ст. 135), і не викликає суперечностей, тому студентам необхідно їх знати і розуміти їхнє значення.

Як було згадано вище, право власності є лише одним із видів правового режиму майна суб’єктів господарювання. Іншими різновидами є правові титули майна суб’єктів господарювання, похідні від права власності: право повного господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання (деякі дослідники також відносять до них довірчу власність, право володіння та користування, які регламентуються Цивільним кодексом України).

Студентам необхідно розкрити ознаки цих правових титулів (зміст повноважень суб’єкта господарювання щодо такого майна, випадки, в яких застосовується цей режим, межі втручання власника майна у господарську діяльність суб’єкта господарювання, майно якого закріплене за ним на цьому правовому титулі, тощо).

Тема, яка розглядається, передбачає з’ясування значення терміну «майно суб’єкта господарювання». Згідно зі ст. 139 ГКУ, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їхньому балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.

Студентам потрібно знати, що може входити до складу майна суб’єкта господарювання. Для цього доречно визначити підходи до класифікації та, відповідно до них, різні види майна (рухоме і нерухоме, за ознакою оборотоздатності, матеріальні та нематеріальні активи тощо).

У ст. 139 ГКУ наведено класифікацію майнових цінностей залежно від економічної форми, якої вони набувають у процесі здійснення господарської діяльності, а саме: основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари. Студента необхідно знати склад кожної з цих категорій, характеризувати їх у розгорнутій формі (зокрема, класифікувати майно у складі основних фондів за термінами амортизації). Потрібно знати, коли у складі майна суб’єктів господарювання прийнято виділяти спеціальні фонди та резерви, який порядок їхнього формування.

Окремо необхідно зупинитися на порядку формування майна підприємств (внески засновників, доходи, капіталовкладення і дотації з бюджетів, надходження від продажу майна, кредити, безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян тощо), а також на підставах майнових прав та обов’язків суб’єктів господарювання (угоди, акти органів державної влади та місцевого самоврядування, створення, придбання майна, заподіяння шкоди тощо). Зокрема, доцільно стисло охарактеризувати приватизацію державного та комунального майна: визначити її об’єкти, розкрити порядок, охарактеризувати нормативно-правові акти, якими вона регулюється, проаналізувати шляхи приватизації (конкурентні та неконкурентні), її види.

Усі подальші питання присвячено особливостям правового режиму окремих видів майна суб’єктів господарювання: природних ресурсів, прав інтелектуальної власності, корпоративних прав, цінних паперів. Їх можна характеризувати за таким орієнтовним планом: безпосередні предмети права власності, умови набуття права власності на них чи отримання їх у користування, порядок використання, обмеження у цьому, порядок управління таким майном, особливості відчуження, передачі в користування.

План лекційного заняття

1. Право власності: поняття, форми, зміст. Правовий режим майна.

2. Правові титули майна суб’єктів господарювання.

3. Об’єкти права власності суб’єктів господарювання (склад і порядок формування).

4. Особливості правового режиму окремих об’єктів права власності.

План семінарського (практичного) заняття № 5

1. Особливості правового режиму використання природних ресурсів у сфері господарювання.

2. Особливості правового режиму використання у сфері господарювання прав інтелектуальної власності.

3. Поняття та загальні засади здійснення корпоративних прав.

4. Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності.

Самостійна робота

1. Правове регулювання приватизації державного та комунального майна.

2. Спеціальні фонди і резерви у складі майна суб’єктів господарювання.

3. Особливості оренди державного та комунального майна у сфері господарювання.