Методичні рекомендації до самостійного вивчення навчальної дисципліни Змістовий модуль і. Загальна частина

Тема 1. Загальна характеристика господарського права та господарського законодавства

Основні терміни та поняття: господарське право, господарське законодавство, предмет господарського права, метод господарського права, господарська діяльність, система господарського права, господарські правовідносини, джерела господарського права, господарсько-правова норма, нормативно-правовий акт.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Перша тема є вступною до вивчення навчальної дисципліни «Господарське законодавство». У результаті її вивчення студент передусім повинен усвідомити значення термінів «господарське право» і «господарське законодавство». Слід звернути увагу на неоднозначне ставлення науковців до визначення співвідношення термінів «господарське право» і «господарське законодавство». Дехто з них вважає, що ці поняття можна ототожнювати, інші дотримуються думки, що господарське законодавство – це матеріальна база господарського права, яке за своїм змістом є ширшим від законодавства, оскільки включає й інші джерела (звичаї, судову практику тощо).

Господарське право – 1) це галузь права, якою регулюються відносини у сфері організації та здійснення господарської діяльності, що пов’язана із виготовленням та реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг для задоволення окремих споживачів та суспільних потреб; 2) це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері управління економікою, виробництвом та реалізацією продукції, виконання робіт і наданні послуг з метою отримання прибутків; 3) це система правових норм, що регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності та/або керівництва нею (такою діяльністю) із застосуванням різних методів правового регулювання.

Однак передусім Господарське право – це галузь права України. Для того щоб розкрити зміст цього терміну, необхідно з’ясувати основні ознаки, які визначають будь-яку галузь права в Україні: предмет, метод правового регулювання, систему галузі та її основні принципи. Основними ознаками є предмет і метод, решта – другорядні, але з ними також необхідно ознайомитися. Потрібно з’ясувати коло суспільних відносин, які підлягають регулюванню нормами господарського законодавства (відносини, які виникають в процесі господарської діяльності суб’єктів підприємництва, державних, приватних, кооперативних, громадських організацій та установ, наділених відповідно до законодавчих актів певними повноваженнями, правами і обов’язками та відповідальністю за свої дії). Ці відносини Господарський кодекс поділяє на три групи: виробничо-господарські; організаційно-господарські та внутрішньогосподарські.

Досліджуючи методи, з допомогою яких норми господарського законодавства впливають на суспільні відносини, що складають його предмет, необхідно звернути увагу на поєднання в них приватноправових та публічноправових начал, визначити основні методи, які прийнято виділяти науковцями (зверніть увагу на різні класифікації та підходи). Метод господарського права – це застосовувані законодавцем способи правового оформлення господарських відносин відповідно до їхніх властивостей і цілей правового регулювання, що відображають взаємне становище сторін, порядок прийняття ними юридично значущих рішень, характер юридичної відповідальності у випадку порушення і способи юридичного захисту прав та законних інтересів сторін. Визначення методів є суб’єктивним і кожен дослідник пропонує своє їх бачення. Наприклад, О. М. Вінник пропонує визначати такі основні методи: метод приписів, метод автономних рішень, метод координації та метод рекомендацій.

Деякі автори (насамперед, член-кореспондент Академії правових наук України Г. Л. Знаменський) вважають, що господарські відносини регулюються за допомогою одного комплексного методу, що інтегрує усі вищеназвані. Це – метод рівного підпорядкування усіх учасників господарських відносин суспільному господарському порядку, що забезпечує оптимальне поєднання приватних та публічних інтересів та створює партнерські та добропорядні відносини у сфері господарювання [481, с. 32].

Спробуйте проілюструвати на прикладах застосування кожного методу в конкретних життєвих ситуаціях.

Розкриваючи значення терміну «господарське законодавство» і визначаючи предмет його регулювання, ви постійно зустрічатимете поняття «господарська діяльність». Ця категорія для вивчення навчальної дисципліни, яку ви опановуєте, є ключовою. Адже господарське законодавство врегульовує саме суспільні відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності. Тому необхідно детально з’ясувати зміст цього поняття, значення господарської діяльності для розвитку суспільства та економіки. Потрібно звернути увагу на різноманітні підходи до його визначення, не обмежуючись законодавчими. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність [1]. Відповідно до одного з можливих доктринальних визначень господарська діяльність – це така суспільно корисна діяльність суб’єктів господарювання щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою їх реалізації за плату (як товару), що ґрунтується на поєднанні приватних і публічних інтересів і здійснюється професійно.

Слід визначити і проаналізувати всі ознаки господарської діяльності (сфера здійснення, зміст, мета, регулярність тощо). Необхідно також зробити класифікацію видів господарської діяльності за різними критеріями (сфера, ринкова спрямованість, мета здійснення). Особливу увагу слід приділити поділу господарської діяльності залежно від наявності мети отримання прибутку на некомерційну та комерційну (підприємницьку). Необхідно дати визначення цих видів господарювання, вказати їхніх можливих суб’єктів, сфери здійснення. На характеристиці підприємництва слід зупинитися більш детально: розглянути його ознаки та принципи здійснення, також доцільно визначити його види.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб’єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 ГК України забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб’єктами господарювання, насамперед, у тих випадках, коли здійснення певного виду господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом (наприклад, біржова діяльність). Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За предметом господарської діяльності розрізняють виробничу, торговельну, банківську, страхову, інноваційну, концесійну діяльність, спільне інвестування та ін. Залежно від ринку (внутрішній чи зовнішній), національної приналежності суб’єктів господарювання (вітчизняні товаровиробники/резиденти чи іноземні інвестори та нерезиденти) розрізняють господарську діяльність за участю вітчизняних товаровиробників (резидентів) та зовнішньоекономічну діяльність (за участю резидентів та нерезидентів), у т. ч. іноземне інвестування (за участю іноземного інвестора).

Суспільні відносини у сфері господарювання з моменту їх упорядкування на основі норм господарського законодавства є господарськими правовідносинами (або господарсько-правовими відносинами), яким притаманний ряд особливостей.

Господарські правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, котрі виникають у сфері господарювання щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності та/або організації/керівництва такою діяльністю, характеризуються особливим суб’єктним складом, а також поєднанням організаційних та майнових елементів.

Господарські правовідносини мають певний склад, який включає суб’єкти, об’єкти та зміст цих правовідносин. Для того щоб надалі вам було легше розуміти сутність відносин між суб’єктами господарювання (зокрема зобов’язальні), ці компоненти необхідно глибоко вивчити і усвідомити ще в процесі освоєння першої теми. До господарських правовідносин застосовуються особливі методи регулювання, які ви вже знаєте як методи господарського законодавства (права).

Різноманітність господарських відносин зумовлює необхідність їх класифікації (поділу на види за різними критеріями). За взаємним становищем сторін розрізняють горизонтальні (учасники правовідносин рівноправні) та вертикальні (одним із учасників правовідносин виступає орган господарського керівництва, в т. ч. власник майна іншого учасника) господарські відносини. За галузями економіки і сферами управління, в яких вони виникають, виділяють господарські відносини в промисловості, в агропромисловому комплексі, в галузі транспорту, в капітальному будівництві, у сфері приватизації державного та комунального майна, у сфері економічної конкуренції та антимонопольного регулювання тощо.

Господарське законодавство має свій зміст – конкретні правила, якими регулюється поведінка суб’єктів господарського законодавства, форму – способи свого зовнішнього втілення. Зовнішня форма господарського законодавства виражається у джерелах господарського законодавства. Всі джерела господарського законодавства прийнято класифікувати за юридичною силою – їхнім місцем з-поміж подібних до них актів. Вам необхідно знати всі ланки цієї ієрархії, основні нормативно-правові акти в межах кожної ланки. Актом найвищої юридичної сили в нашій державі є Конституція України. За нею слідують ратифіковані Верховною Радою міжнародні договори та угоди України, закони та прирівняні до них нормативні акти, підзаконні нормативно-правові акти, локальні акти. У межах цих загальних категорій вам необхідно виділити підкатегорії, вказати конкретні закони та підзаконні акти, що належать до них.

За змістом систему господарського законодавства складають його норми та інститути, які перебувають у тісних взаємозв’язках між собою. Вам слід знати значення цих термінів, основні інститути господарського законодавства, способи їхньої класифікації. Норма господарського законодавства є його найдрібнішою частиною. Саме з норм складається вся галузь. Слід знати структуру, склад, особливості норм господарського законодавства.

У господарському праві як науці та навчальній дисципліні прийнято також виділяти загальну та особливу (спеціальну) частини. Вам необхідно знати критерії, за якими здійснюється такий поділ, інститути, які належать до загальної та особливої частин.

З’ясувавши всі вищевказані питання, ви отримаєте загальне уявлення про Господарське законодавство та його предмет, які й вивчатимете впродовж усього подальшого курсу.

План лекційного заняття

1. Господарське право і законодавство. Предмет, метод і система господарського права.

2. Господарська діяльність.

3. Господарські правовідносини: поняття, види, зміст.

4. Система джерел господарського законодавства.

План семінарського (практичного) заняття № 1¹

1. Предмет, метод і система господарського права. Проблеми співвідношення і взаємодії господарського права із суміжними галузями.

2. Поняття та види господарської діяльності. Підприємництво.

3. Господарські правовідносини:види, ознаки, методи регулювання.

4. Господарсько-правові норми: поняття і види.

5. Система джерел господарського законодавства.

6. Господарський кодекс України: загальна характеристика.

Самостійна робота

1. Поняття, ознаки і принципи підприємництва.

2. Некомерційна господарська діяльність, її мета та принципи.

3. Напрями вдосконалення господарського законодавства.