Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція 3 (2) МПрП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
46.2 Кб
Скачать

Принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;

- здійснює рівний захист всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

Зовнішньоекономічна діяльність може здійснюватись:

1. Через суб’єктів, що відкриті за кордоном, (1) які не є юридичними особами – представництва та філії, відділення, і (2) які є юридичними особами – дочірні підприємства, в тому числі банківські, кредитні та страхові установи за межами України.

2. Через засновані з іноземними і українськими суб’єктами спільні підприємства різних видів і форм, в тому числі банківських, кредитних та страхових установ за межами України.

3. У формі спільної діяльності без створення юридичної особи згідно з договором.

Але слід зазначити, що незалежно від того, в якій формі (вигляді) буде здійснюватись ця діяльність, потрібно дотримуватися, по-перше, існуючих в законодавстві України обмежень щодо господарської діяльності, по-друге, законодавства відповідних іноземних держав.

Важливі обмеження для українських суб’єктів, в тому числі і юридичних осіб, містяться в нормах Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого1993 року [30]. Ними передбачено обов’язкове ліцензування

інвестиційної діяльності українських юридичних осіб за межами України. Українська юридична особа повинна отримати індивідуальну ліцензію.

Індивідуальна (разова) ліцензія — це разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної

(імпортної) операції.

Індивідуальної ліцензії, відповідно до ч. 3 ст. 5 Декрету, потребують такі операції:

- надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

- розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межа-

ми України, за винятком встановлених законодавством випадків;

- здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами-резидентами як дарунок або у спадщину.

Індивідуальна ліцензія видається Національним банком України, який є органом валютного регулювання і валютного контролю.

Порядок ліцензування регулюється на підзаконному рівні Положенням про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами

України від 14.10.2004 р.

На весь термін дії індивідуальної ліцензії державні органі здійснюють контроль за дотриманням законодавства.

Українська юридична особа зобов’язана кожного місяця звітувати про рух валютних цінностей за рахунком, а також подавати уповноваженим органам державної влади розшифровку за проведеними за рахунком (рахунками) операціями з відображенням відповідних статей зарахування і списання (крім фізичної особи, яка не є підприємцем) та копії банківських виписок за рахунком (рахунками).

Указом Президента України «Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України» від 13 вересня 1995 року фактично обмежуються види майна, які можуть інвестуватися.

Інвестиції за кордон можуть здійснюватися у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які, відповідно до чинного законодавства, віднесено до високоліквідних та стосовно експорту яких передбачено ліцензування, квотування або спеціальний

режим. Встановлена також вимога до порядку оцінювання: будь-які майнові цінності оцінюються в іноземній конвертованій валюті на основі цін міжнародних ринків (п.2 Указу). На виконання цього Указу затверджено Порядок прийняття та розгляду Міністерством економіки України документів для отримання індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України від 07.11.2000 р., Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України і Положення про порядок контролю та

звітності щодо використання майнових цінностей, які інвестуються за межами України від 19.02.1996 р.