1. Поняття філософії, її призначення

Філософія виникає шляхом вирішення протиріч між художньо-міфологічно-релігійним світоглядним комплексом і інтелектуальною діяльністю людини. Чому виникає філософія? Філософія виникає тому, що новий рівень суспільного життя, рівень знань породжує потребу у новому світогляді, який би більш, ніж міфологія, відповідав новому етапу розвитку суспільства.

В умовах соціальної катастрофи традиційні погляди і уявлення були неспроможні дати людям відповіді на життєвоважливі питання. Відбувається процес утвердження індивідуально-критичного мислення – невід’ємної властивості філософської свідомості. Філософія представляє світ у системі понять, що характерно абстрактному, понятійно-логічному мисленню. Іде спроба раціонального пояснення картини світу. Завданням філософії стає узагальнення існуючих знань про світ в єдину систему, в яку включена активна людина.

Процес філософування є процесом духовного, теоретичного засвоєння світу і ґрунтується на інтелектуальній, пізнавальній роботі людського розуму, мислення. Тому філософствування слід трактувати як особливу розумову операцію, що є розміркуванням над життям, світом, природою.

2. Основні проблеми філософії. Основне питання філософії та специфіка розв»язання в історії філософії.

В різні часи, різні філософи по-різному визначали предмет філософії. Так античні філософи прагнули відкрити певні першооснови (субстанції), які, як вони гадали, є фундаментом усього існуючого. У середньовічній філософії першоосновою всього існуючого стали вважати Бога, й тому філософи зосередили свою увагу на пізнанні Бога. У філософії Нового часу філософи відмовилися від пошуків першооснов, і зосередили свою увагу на проблемі пізнання. Головну увагу філософи починають зосереджувати на тому, щоб з’ясувати та обґрунтувати надійні підстави пізнання та розуміння. У центрі філософського дослідження постав суб’єкт пізнання. Предметом філософії є взаємовідношення «людина-світ». Можна визначити коло проблем, якими займається філософія. Основними серед них є: онтологічна (вчення про буття); гносеологічна (вч про пізнання); антропологічна ( вч про людину); аксіологічна (вч про цінності); праксіологічна (вч про людську діяльність, про практику, про практичне ставлення людини до світу). В межах основних проблем формулюються основні ф-кі питання: що є світ?... Специфіка філософських питань полягає в їх невичерпаності. Вперше основне питання ф-ї сформулював Ф.Енгельс у праці «Людвіг Фейєрбах і кінець німецьк класичної ф-ї».

3. Поняття світогляду , його структура, історичні типи.

Світогляд – це відносно цілісна і найзагальніша система поглядів людини на світ, на себе саму, на взаємини людини і світу.Окреслюючи структуру світогляду, виділяють такі рівні: світовідчуття – емоційно-психічну сторону, яка характеризує світогляд на рівні почуттів, настрою;

• світосприйняття – рівень формування пізнавальних образів світу і використання наочних уявлень;

• світорозуміння – це рівень, який характеризує пізнавально-інтелектуальну сторону світогляду.

Світогляд можна розглядати на двох рівнях: 1) емпіричному, який охоплює погляди,, що складаються стихійно в процесі життєдіяльності людини; 2) теоретичному – розумового усвідомлення і осмислення проблем. Світогляд забезпечує цілісне бачення і усвідомлення світу і місця в ньому людини з її життєвими позиціями. Світогляд має історичний характер. Виділяють такі типи світогляду, як: міфологічний, релігійний, філософський. Всі типи світогляду намагаються вирішити проблеми про світ, людину, її взаємовідношення, зв’язують минуле, теперішнє і майбутнє, висвітлюють проблему єдності світу і ціннісного ставлення до нього, але на різних рівнях.

Міфологія – цілісне світорозуміння, в якому різні уявлення зв’язані в єдину образну картину світу, яка об’єднує у собі реальність і фантазію, природне і надприродне, знання і віру. У міфологічному світогляді все виражається в образах, які часто є метафорами і символами. Якщо міфологія – це образне знання про світ, звернене до почуттів і емоцій людини, то філософія – це раціональне обґрунтоване знання, звернене до розуму.

Релігія – це історичний тип світогляду, в основі якого віра в існування надприродних сил. Тому, якщо релігія опирається на віру, то філософія в пошуку відповідей на ті ж світоглядні питання опирається на розум.

Філософія виносить на перший план інтелектуальні аспекти світогляду, робить акцент на реальних спостереженнях, логічному аналізі, раціональному осмисленні світу. Філософія є синонімом теоретичної думки. Філософський рівень осмислення проблем є вищим рівнем осмислення.