
- •Поняття філософії, її призначення
- •Основні проблеми філософії. Основне питання філософії та специфіка розв»язання в історії філософії.
- •Поняття світогляду , його структура, історичні типи.
- •Філософія, наука, мистецтво, релігія.
- •Філософські школи стародавньої Індії.
- •Проблема «Схід-Захід»
- •Соціальна філософія Конфуція
- •8. Космогонізм ранньої грецької філософії.
- •9. Особливості античної філософії Греції та Риму, її основні філософські школи та напрями.
- •10. Філософія Мілетської школи
- •11.Проблема діалектики у філософії Геракліта
- •12.Філософські погляди Піфагора на проблему буття, людину.
- •13.Атомістичне трактування буття за Демокрітом і його теорія пізнання.
- •14.Софісти-людина міра всіх речей.
- •15 Етичний раціоналізм Сократа
- •16Проблема буття та пізнання у філософії Платона
- •17 Вчення про буття і пізнання у філософії Аристотеля
- •18.Епікуреїзм та його атомістичне вчення
- •19.Скептицизм
- •20.Стоїцизм
- •21.Неоплатонізм
- •22.Специфіка середньовічної схоластики:
- •23.Особливості середньовічної філософії. Патристика,апологетика:
- •24.Філософські погляди Августина Аврелія (Блаженного). Погляд на буття,людину:
- •25.Філософські вчення Томи Аквінського
- •26.Полеміка реалізму і номіналізму
- •27.Особливості філософії епохи Відродження,її антропоцентричний та гуманістичний характер:
- •28.Натурфілософія епохи Відродження (м.Кузанський, ДжБруно, м.Коперник, г.Галілей):
- •29. Реформаційно-релігійні ідеї
- •30.Філософсько-соціальні ідеї(макіавеллізм, утопізм)
- •31.Соціальні та культурно-наукові педумови формування філософії Нового часу, її особливості.
- •32. Філософські погляди ф.Бекона,його місце в розробці концепції емпіризму та індуктивного иетоду пізнання
- •33.Методологічні пошуки р.Декарта
- •34.Вчення про субстанцю.Сенсуалізм.
- •35.Проблема людина у філософії просвітництва(ж.-ж.Руссо,Вольтер)
- •37. Філософське вчення Канта
- •38. Гіпотеза «Канта-Лапласа» і її наукове значення.
- •39. Процес пізнання за Кантом.
- •40.Суб’єктивний ідеалізм й. Фіхте.
- •41. Філософська система і метод Гегеля.
- •42.»Трансцендентальний ідеалізм» ф.Шеллінга.
- •43 Антропологічний матеріалізм Феєрбаха.
- •44.Особливості сучасної світової філософії
- •45.Позитивізм
- •46. Екзистенціалізм
- •47. Психоаналіз
- •48.Філософія екзистенціалізму
- •49.Максистська теорія
- •55.Погляди і проблематика вчених Києво-Могилянської академії (Гізель,Прокопович)
- •56.Філософія серця Сковороди
- •57.Поняття сродної праці в філософії г.Сковороди.
- •58.Філософія серця Юркевича.
Поняття філософії, її призначення
Філософія виникає шляхом вирішення протиріч між художньо-міфологічно-релігійним світоглядним комплексом і інтелектуальною діяльністю людини. Чому виникає філософія? Філософія виникає тому, що новий рівень суспільного життя, рівень знань породжує потребу у новому світогляді, який би більш, ніж міфологія, відповідав новому етапу розвитку суспільства.
В умовах соціальної катастрофи традиційні погляди і уявлення були неспроможні дати людям відповіді на життєвоважливі питання. Відбувається процес утвердження індивідуально-критичного мислення – невід’ємної властивості філософської свідомості. Філософія представляє світ у системі понять, що характерно абстрактному, понятійно-логічному мисленню. Іде спроба раціонального пояснення картини світу. Завданням філософії стає узагальнення існуючих знань про світ в єдину систему, в яку включена активна людина.
Процес філософування є процесом духовного, теоретичного засвоєння світу і ґрунтується на інтелектуальній, пізнавальній роботі людського розуму, мислення. Тому філософствування слід трактувати як особливу розумову операцію, що є розміркуванням над життям, світом, природою.
Основні проблеми філософії. Основне питання філософії та специфіка розв»язання в історії філософії.
В різні часи, різні філософи по-різному визначали предмет філософії. Так античні філософи прагнули відкрити певні першооснови (субстанції), які, як вони гадали, є фундаментом усього існуючого. У середньовічній філософії першоосновою всього існуючого стали вважати Бога, й тому філософи зосередили свою увагу на пізнанні Бога. У філософії Нового часу філософи відмовилися від пошуків першооснов, і зосередили свою увагу на проблемі пізнання. Головну увагу філософи починають зосереджувати на тому, щоб з’ясувати та обґрунтувати надійні підстави пізнання та розуміння. У центрі філософського дослідження постав суб’єкт пізнання. Предметом філософії є взаємовідношення «людина-світ». Можна визначити коло проблем, якими займається філософія. Основними серед них є: онтологічна (вчення про буття); гносеологічна (вч про пізнання); антропологічна ( вч про людину); аксіологічна (вч про цінності); праксіологічна (вч про людську діяльність, про практику, про практичне ставлення людини до світу). В межах основних проблем формулюються основні ф-кі питання: що є світ?... Специфіка філософських питань полягає в їх невичерпаності. Вперше основне питання ф-ї сформулював Ф.Енгельс у праці «Людвіг Фейєрбах і кінець німецьк класичної ф-ї».
Поняття світогляду , його структура, історичні типи.
Світогляд – це відносно цілісна і найзагальніша система поглядів людини на світ, на себе саму, на взаємини людини і світу.Окреслюючи структуру світогляду, виділяють такі рівні: світовідчуття – емоційно-психічну сторону, яка характеризує світогляд на рівні почуттів, настрою;
світосприйняття – рівень формування пізнавальних образів світу і використання наочних уявлень;
світорозуміння – це рівень, який характеризує пізнавально-інтелектуальну сторону світогляду.
Світогляд можна розглядати на двох рівнях: 1) емпіричному, який охоплює погляди,, що складаються стихійно в процесі життєдіяльності людини; 2) теоретичному – розумового усвідомлення і осмислення проблем. Світогляд забезпечує цілісне бачення і усвідомлення світу і місця в ньому людини з її життєвими позиціями. Світогляд має історичний характер. Виділяють такі типи світогляду, як: міфологічний, релігійний, філософський. Всі типи світогляду намагаються вирішити проблеми про світ, людину, її взаємовідношення, зв’язують минуле, теперішнє і майбутнє, висвітлюють проблему єдності світу і ціннісного ставлення до нього, але на різних рівнях.
Міфологія – цілісне світорозуміння, в якому різні уявлення зв’язані в єдину образну картину світу, яка об’єднує у собі реальність і фантазію, природне і надприродне, знання і віру. У міфологічному світогляді все виражається в образах, які часто є метафорами і символами. Якщо міфологія – це образне знання про світ, звернене до почуттів і емоцій людини, то філософія – це раціональне обґрунтоване знання, звернене до розуму.
Релігія – це історичний тип світогляду, в основі якого віра в існування надприродних сил. Тому, якщо релігія опирається на віру, то філософія в пошуку відповідей на ті ж світоглядні питання опирається на розум.
Філософія виносить на перший план інтелектуальні аспекти світогляду, робить акцент на реальних спостереженнях, логічному аналізі, раціональному осмисленні світу. Філософія є синонімом теоретичної думки. Філософський рівень осмислення проблем є вищим рівнем осмислення.