4.1. Аналіз солі, яка розчиняється у воді.

Дослід 4.1 Попередні випробування - забарвлення полум’я.

Аналітичну дротинку після очищення занурюють у концентровану хлоридну кислоту і прожарюють у полум’ ї спиртівки. Нагріту дротинку вносять у порошок проби, а потім знову у верхню частину полум’я.

Дослід 4.2. Розчинення проби і перевірка на забарвлення рН.

Для проведення аналізу приблизно 0,5 г солі розчиняють у 10 мл дистильованої води. Насамперед слід звернути увагу на забарвлення досліджуваного розчину. Воно свідчить про можливу наявність таких йонів, як Сr³⁺, солі якого забарвлюють розчин у зелений колір Fe²⁺- у блідо-зелений, Fe³⁺-у жовто-коричневий, Сu²⁺ - у блакитний , СО²⁺ - у яскраво-рожевий , Ni²⁺ - у яскраво-зелений.

За допомогою лакмусу або універсального індикаторного папірця , визначають реакцію середовища досліджуваного розчину. Якщо реакція кислотна, можна зробити висновок про наявність кислої солі ( NaH₂PO₄) або солей слабких основ і сильних кислот, які гідролізують.

Лужна реакція свідчить про наявність солей слабких кислот і сильних основ.

Дослід 4.3. Відкриття катіонів .

В окремих пробах розчина за допомогою групових реактивів визначте катіони яких аналітичних груп присутні у розчині.

4.1.3. Перевірка на катіони першої групи.

На окрему порцію досліджуваного розчину діють розчином натрій карбонату. Якщо в результаті осад не утворюється , це означає , що наявні лише катіони першої аналітичної групи — К⁺, Na⁺, NH₄⁺. Якщо натрій карбонат утворює осад , то в розчині можуть бути катіони інших аналітичних груп.

4.3.2.Перевірка на катіони другої групи.

Катіони другої аналітичної групи Ag⁺, Hg²⁺, Pb²⁺ виявляють 2М розчином хлоридної кислоти. Утворення білого осаду означає, що катіон невідомої речовини належить до другої аналітичної групи. Осад відокремлюють центрифугуванням , промивають водою і виявляють у ньому катіони Ag ⁺, Pb²⁺.

4.3.3. Перевірка на катіони третьої групи.

Для виявлення катіонів третьої аналітичної групи Ba², Ca²⁺, Sr²⁺ використовують розчин сульфатної кислоти. Для повнішого осадження йонів Са²⁺ до суміші добавляють етанол. Утворення осаду свідчить про присутність катіонів третьої групи, які відкривають характерними реакціями.

4.3.4. Перевірка на катіони четвертої групи.

Катіони четвертої групи Cr³⁺ ,Zn²⁺, А1³⁺ виявляють за допомогою їдких лугів. КОН або NaOH, які утворюють осади відповідних гідроксидів, розчинних у надлишку реактиву.

4.3.5. Перевірка на катіони п’ятої групи

Якщо розчин не розчиняється в надлишку їдких лугів , це свідчить про

наявність катіонів

п’ятої аналітичної групи - Fe²⁺ , Fe³⁺, Mn²⁺, Mg²⁺ .

4.3.6. Перевірка на катіони шостої групи .

Випробують розчинність осаду в розчині амоній гідроксиду. Якщо цей осад розчиняється в розчині аміаку, це означає, що катіони невідомої речовини належать до шостої групи-Сu²⁺, Со²⁺, Ni²⁺.

Дослід 4.4. Виявлення аніонів.

Виявлення тих чи інших катіонів у досліджуваному розчині значно полегшує виявлення аніонів .Користуючись таблицею розчинності ,можна зробити деяки висновки про наявність окремих аніонів у розчині .Так, наприклад, якщо досліджувана сіль добре розчиняється у воді й у нейтральному середовищі виявлено катіон Ва²⁺. Цей розчин не може містить аніонів СО₃^2-, SO₄^2-, SO₃^2-. Наявність окремих груп аніонів виявляють відповідними груповими реактивами і характерними для них реакціями.

4.4.1. Дослідження на аніони першої групи.

До нейтрального або слабколужного розчину объемом 0,5 мл добавляють хлорид барію об’ємом 0,5 мл. Випадання осаду свідчить про присутність аніонів першої групи.

4.4.2. Дослідження на аніони другої групи.

До досліджуваного розчину об’ємом 0,5 мл вливають 2 н розчин нітратної кислоти об’ємом 0,5 мл і краплями добавляють розчин аргентум нітрату. Випадання осаду свідчить про наявність другої групи.

4.4.3. Дослідження на аніони третьої групи.

Якщо від дії барій хлориду та аргентум нітрату осади не випали, то, можливо присутні аніони третьої групи, які виявляють характерними реакціями.

5. Контрольні запитання.

5.1. Які попередні випробування виконують для визначення складу невідомої речовини ?

5.2. Як встановити, до якої групи належить катіон невідомої речовини ?

5.3. Чому для виявлення катіонів третьої аналітичної групи крім групового реактиву добавляють етанол ?

5.4. Під дією їдкого лугу на досліджуваний розчин невідомої речовини утворився осад, який при надлишку реактиву повністю розчинився. До якої аналітичної групи належить катіон речовини ?

5.5. У результаті взаємодії досліджуваного розчину з натрій гідроксидом утворився осад нерозчинний в амоніаку. До якої аналітичної групи належить катіон речовини ?

5.6. Як встановити до якої аналітичної групи належить аніон невідомої речовини ?

5.7. У результаті взаємодії барій хлориду з досліджуваним розчином випав білий осад, який розчиняється в хлоридній кислоті з виділенням бульбашок газу . Який аніон входить до складу невідомої речовини ?