Міністерство Освіти і Науки України Запорізький авіаційний коледж ім. О. Г.Івченка

Спеціальність _________________

"Затверджую"

заступник директора з НВР

______________ В.І.Сніжко

..___.. _________200____р.

Інструкція до лабораторної роботи №___ ____________ ( годин )

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

назва роботи

з дисципліни __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Інструкцію розробив:

Викладач ____________(___________)

підпис прізвище

Розглянуто на засіданні ПЦК:

__________________________________

назва

Протокол №___від " " _______200__р.

Голова ПЦК ___________(___________)

підпис прізвище

Лабораторна робота № 8

„Аналіз сухої солі”

1. Мета роботи.

1.1. Провести якісний аналіз сухої солі.

1.2.Встановити вміст катіонів і аніонів.

2. Матеріали і обладнання.

2.1. Матеріали : хімічні реактиви, які використовували для відкриття катіонів всіх аналітичних груп.

2.2. Обладнання : штатив з пробірками .спиртівка, пробіркотримачі, аналітична дротинка, скляна палочка, лакмусовий папірець, фільтрувальний папір, фарфорова чашка, тигельні щіпці, мікрошпатель.

3. Теоретичні положення.

Аналіз невідомої речовини дає можливість виявити, які катіони й аніони входять до дії складу , і встановити хімічну формулу речовини.

Спочатку уважно розглядають деякі його властивості, звертаючи увагу на колір та кристалічну структуру. Розглядаючи речовину під мікроскопом, можна зробити висновок про те, що являє собою досліджувана речовина -індивідуальну хімічну сполуку чи суміш речовин.

Досліджувану речовину треба подрібнити у фарфоровій ступці (проба має бути однорідною); підготовлений зразок розділяють на три частини: першу використовують для попередніх дослідів, другу — для виявлення катіонів і аніонів, третю - щоб провести повторне досліджування.

Із сухим зразком проби можна проробити такі попередні дослідження:

Забарвлення полум'я.

Аналітичну дротинку після очищення занурюють у концентровану хлоридну кислоту і прожарюють у полум’ї спиртівки. Нагріту дротинку вміщують у порошок проби і знову вносять у верхню частину полум’я . Жовте забарвлення свідчить про наявність у пробі — Натрію, фіолетове-Калію, карміново-червоне-Стронцію, жовто-зелене-Барію, цеглисто- червоне-Кальцію, зелене- Купруму. Треба пам’ятати , що полум’я забарвлюється тільки при нагріванні летких хлоридів металів і з попередніх досліджень не можна робити остаточних висновків.

Забарвлення перлів бури

Аналітичну дротинку розжарюють у полум’ї спиртівки , вміщують у порошок бури Nа₂B₄O₇ і знову вносять у полум’я , поки не утвориться на кінці дротинки прозоре скло .Дротинку вміщують у порошок проби, а потім у нижню частину полум’я . Спостерігають колір перлів : Хром дає зелене забарвлення Кобальт і Купрум -синє, Ферум — зеленувато-жовте, Нїкель червоно-буре ( в оксилювальній частині полум’я) .У відновному полум’ї перли забарвлюються в такі кольори : Купрумом - в червоно-бурий, Хромом - у зелений, Ферумом - у буровато-зелений, Нікелем - у сірий з червоним відтінком.

Дослідження на розчинність.

Аналіз речовини починають з дослідження на розчинність у різних розчинниках. Розчиняють пробу масою 0,5-1 г в дистильованій воді об’ємом 20-25 мл; якщо речовина не розчиняється ,суміш нагрівають на водяній бані. Після повного розчинення лакмусом визначають реакцію утвореного розчину. Якщо реакція кисла , це свідчить про присутність вільних кислот , кислих солей (NaH₂PO₄ ) або солей слабких основ і сильних кислот, які гідролізуються.Лужна реакція свідчить про наявність вільного лугу, середніх и кислих кислот солей ( NаНСОз ), солей слабких кислот і сильних основ

( Nа₂СО₃).

Крім цього, треба звернути увагу на колір утвореного розчину; за кольором можна зробити попередні висновки про наявність чи відсутність таких йонів, як

Cu²⁺, Со²⁺ , Ni²⁺ , Fe³⁺ , Сr³⁺ , CrO₄^2- , Cr₂O₇^2- , та інш.

Якщо речовина не розчиняється у воді , то пробу масою 0,5-1 г обробляють 2н розчином хлоридної кислоти об’ємом 20 мл і якщо потрібно, обробляють концентрованою хлоридною кислотою при звичайній температурі і при нагріванні. Стежать за явищами , які відбуваються при розчиненні .

Гази , які виділяються під час розчинення, дають змогу зробити висновки про склад речовини. У хлоридній кислоті не розчиняється ряд сполук, які розчиняються в нітратній кислоті. Тому другу частину досліджуваної речовини розчиняють в нітратній кислоті. Якщо речовина не розчиняється і в нітратній кислоті, то її розчиняють у "царській воді" .Залежно від розчинності досліджуваної речовини розрізняють різні випадки аналізу : аналіз речовини , розчинної у воді й аналіз речовини , нерозчинної у воді.

4. Порядок виконання роботи :