- •Основні напрямки і розділи токсикології
- •Класифікація отруйних речовин
- •Розділ 2 механізми дії ксенобіотиків в організмі
- •2.1. Рецептори токсичності
- •2.2. Характеристика зв'язку отрути з рецептором
- •Типи зв'язків, що виникають між токсикантами і молекулами-мішенями організму
- •2.3. Дія токсикантів на структурні елементи клітин
- •2.4. Зв'язок токсичності з будовою та фізико-хімічними властивостями отрут
- •Залежність токсичності аліфатичних спиртів від їх ліпідорозчинності*
- •Фактори, що впливають на токсичність речовин
- •2.5. Коергізм ксенобіотиків
- •Розділ 3 токсикокінетика
- •3.1. Надходження отрут в організм
- •3.2. Розподіл отрут в організмі
- •3.3. Біотрансформація ксенобіотиків в організмі
- •3.3. Шляхи виведення ксенобіотиків та їх метаболітів з організму
- •Розділ 4 токсикометрія
- •4.1. Критерії і методи оцінки токсичності шкідливих речовин
- •Норми для класу небезпеки
- •4.2. Поріг шкідливої дії
- •4.3. Характеристика небезпеки розвитку отруєнь
- •Розділ 5 види отруєнь і фактори, їх визначення
- •5.1. Види отруєнь
- •5.2. Фактори, що визначають розвиток отруєнь
- •5.3. Канцерогенна небезпека
- •Розділ 6 токсикологія розчинників
- •6.1. Механізми токсичної дії розчинників на організм людини
- •Токсична дія розчинників на організм
- •6.2. Надходження, метаболізм і виведення розчинників з організму
- •6.3. Токсична дія на організм окремих розчинників
- •6.4. Допустимі рівні впливу деяких розчинників
- •Розділ 7 токсикологія тяжких металів
- •7.2. Механізми токсичної дії важких металів на організм людини
- •Порівняльна токсичність оксидів деяких металів в різних ступенях окислення (при підшкірному введенні в організм миші)
- •7.3. Характеристика отруєнь важкими металами
- •7.4. Основні принципи захисту організму і лікування отруєнь важкими металами
- •Розділ 8 детоксикація організму
- •8.1. Методи активної детоксикації організму
- •8.2. Методи штучної детоксикації
- •8.3. Антидотна (фармакологічна) терапія
- •Токсичні речовини і відповідні антидоти
- •Розділ 9 екологічна токсикологія
- •9.1. Предмет і завдання екологічної токсикології
- •9.2. Екотоксикокінетика
- •Масштаби надходження в біосферу різних забруднювачів
- •Період напівзруйнування деяких ксенобіотиків у навколишньому середовищі
- •Біоакумуляція деяких полютантів в організмі риб
- •9.3. Екотоксикодинаміка
- •9.4. Екотоксикометрія
- •Групи токсичності ксенобіотиків для хребетних тварин
- •9.5. Екологічне нормування
- •Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в повітрі
- •Гдк деяких шкідливих речовин у водних об'єктах господарсько-питного та культурно-побутового призначень
- •9.6. Характеристика деяких екотоксикантів, небезпечних для людини
- •Глава 10 радіаційна небезпека
- •10.1. Радіаційний фон
- •10.2. Одиниці радіоактивності
- •10.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм
- •Продукти, що утворюються при радіолізі води
- •10.4. Нормування опромінення населення
- •10.5. Виведення радіонуклідів з організму
10.5. Виведення радіонуклідів з організму
Шкідлива дія іонізуючого випромінювання особливо відображається на стовбурових клітинах кровотворної системи кісткового мозку і тканинах кишечника. У організмі відбуваються зміни на молекулярному рівні, при цьому утворюються хімічно активні сполуки та радикали в тканинах і рідких середовищах, що веде до появи в крові продуктів патологічного обміну - токсинів. Подальша дія випромінювання супроводжується зміною функцій нервової та ендокринної систем, порушенням регуляції діяльності інших систем організму, тому при попаданні радіонуклідів в організм їх необхідно якнайшвидше вивести з нього.
Для виведення радіонуклідів з організму застосовують потогінні й сечогінні засоби, пересадку кісткового мозку, спеціальні хімічні препарати.
У якості сорбентів радіонуклідів добре зарекомендували себе активоване вугілля, углен (жаростійке електропровідне волокно), ентеродез, АУВМ (активований вуглецевий волокнистий матеріал) та ін. Наприклад, для виведення з організму і запобігання всмоктування цезію-137 (Т1/2 = 30 років), стронцію-90 (Т1/2 = 27,7 року), Берилію-10 (Т1/2 = 1,6·106 років), Берилію-7 (Т1/2 = 53,3 діб) застосовують фероцин. Для виведення лантанідів і актинідів - пентацин. Ці препарати застосовують внутрівенно і інгаляційно. Радіозахисними є цистамін (шість таблеток на один прийом) і калію йодид (по одній таблетці в день протягом 10 днів), протиблювотним засобом - етаперазін (по одній таблетці на прийом). Кнут Ховен запропонував препарат «берлінська лазур», який не виводиться зі шлунка три місяці, не руйнуючись і зберігаючи свою дію. Препарт ентеросгель знижує вміст радіонуклідів в організмі людини в 500-800 разів за два тижні.
Встановлено, що видалення радіонуклідів з організму можна проводити як медикаментозними, так і не медикаментозними способами. Для цих цілей добре зарекомендували себе препарати на бджолиному меді (апілактоза, екстрамед, колострол), мумійо, різного роду пектини і ряд інших.
Високу ефективність дають цілеспрямоване харчування та періодичне голодування. Для видалення радіонуклідів в раціон харчування рекомендується включати якомога більше овочів, фруктів і ягід. Найбільш корисні в цьому відношенні морква, редька, гранати, родзинки, чорноплідна горобина, журавлина, горіхи, хрін, часник, цибуля, буряк, картопля, капуста білокачанна, урюк, курага. Рекомендуються також молочні продукти: сметана, вершки, сир. Кальцій, що в них міститься зменшує накопичення радіоактивного стронцію-90, що відкладається в кістках. З м'ясних продуктів найкраще вживати птицю; корисні риба і морські продукти (морська капуста, кальмари, чорна ікра).
Антирадіаційною дією володіє рослинна олія. У невеликих кількостях рекомендуються етиловий спирт (горілка), таблетки глюконата кальцію. З круп'яних страв найбільш ефективні вівсяна і гречана каші. Рекомендується також пити відвари чорносливу, кропиви, проносних трав, соки (виноградний, гранатовий, буряковий, томатний), хлібний квас. Такі напої, особливо з м'якоттю, добре сорбують шкідливі речовини і сприяють тим самим прискореному виведенню радіонуклідів із організму. Перед їжею доцільно приймати одну-дві таблетки активованого вугілля.
До продуктів, небезпечних для здоров'я в умовах підвищеної радіації, відносяться кава, холодець, кістковий жир, яловичина; варені яйця, так як стронцій (в тому числі і радіоактивний), що міститься в шкаралупі, частино переходить при варінні в білок.