26

Зміст уроку

І. Організаційний момент.

П. Актуалізація знань.

1. Гра “Заповни скриньку”.

Вчитель роздає учням вирізані фігурки (квіточки, листочки, грибочки...). Учень має право кинути до скриньки фігурку, якщо назве слово зі звуком [х].

2. Робота за малюнком у зошиті (с. 16).

• Що ви бачите на малюнку?

—Де відбуваються події? Коли?

• Складіть речення за поданою схемою.

• Яке слово відповідає звуковій моделі, поданій під малюнком? (Хвилі.)

• Викладіть це слово з розрізної азбуки.

Ш. Вивчення нового матеріалу.

1. Написання великої букви “X”.

• Коли пишемо велику літеру? (На початку речення, в іменах, прізвищах людей, у назвах міст, сіл, річок, кличках тварин...)

• Велика буква “X” також складається з двох півовалів, відрізняється від ма­лої лише розміром.

• Починаємо її писати нижче міжрядкової лінії, ведемо півовал до нижньої рядкової. Пишемо під лічбу “і-раз-і, і-два-і”. Учні спочатку “пишуть” літеру у повітрі, тоді обводять зразки в зошитах і дописують рядок самостійно.

2. З’єднання букви “X”з іншими літерами.

4. Написання знака оклику, використання його на письмі.

Діти пригадують, в яких ситуаціях їм доводилося чути чи вигукувати самим: Ох! Ого! Звертають увагу на інтонацію, силу голосу. Згадують, як чи­таються речення, в кінці яких стоїть знак оклику.

Вчитель показує, як пишеться знак оклику.

• Від міжрядкової лінії ведемо пряму похилу паличку, не доводячи до нижньої рядкової. На нижній рядковій лінії ставимо крапку.

Учні “пишуть“ знак оклику у повітрі, а потім записують вигуки Ох! Ого! у зошитах.

4. Фізкультхвилинка (“Раз, два — всі пірнають... ”).

5. Продовження роботи в зошиті.

І. Написання слів “Харків”, “Христина”.

< мс>іі, і імписують на дошці і в зошитах. Уточнюється значення слів.

’ < цінування з друкованого тексту.

• м 11' і н і; їм і ї ї. | кочення; аналізують його (зякоїлітери починаємо писати, скіль- ирі пш«и мов кінці речення?). Після ЦЬОГО перевіряють написане. \ II ІII>и умом уроку.

Урок 141

Тема. Закріплення знань про звук [х], букви “X”, “х” (ха). Практичне зіставлення звуків [х] — [г] за артикуляцією та звучанням.

Мета. Закріпити вивчене про звук [х], букви “X”, “х” (ха); формувати в учнів уміння читати, розмовляти відповідно до норм літературної вимови; роз­вивати їх мовлення; пізнавальний інтерес.

Обладнання. Каса букв; фішки для моделювання; предметні малюнки; зобра­ження Пізнайка та Незнайка; запис колискової пісні.

Зміст уроку

І. Повторення вивченого.

1. Відгадування загадки.

Летіла птиця по синьому небі.

Розпустила крила і сонце закрила. {Хмара)

• Назвіть послідовно звуки у слові “хмара”.

• Який звук [х] за звучанням?

• Якою буквою він позначається?

• Побудуйте звукову модель за допомогою фішок.

2. Виділення слів зі звуком [х].

Хмарки ходять угорі.

Хрущ сховався у траві.

Хитру жабку на воді Не впіймати дітворі.

3. Викладення слова “хмарки” з літер розрізної азбуки. Порівняння слів: “хмара”, “хмарка”, “хмаринка”.

4. Повторення пісеньки про козлика.

а) Гра “Знайди помилки”.

• Діти, Пізнайко вчив Незнайка співати пісеньку про козлика. І ось що з того вийшло.

Вчитель читає текст, а учні виправляють помилки.

Вчитель: Учні:

Ми йдемо, ми йдемо

кладкою через річку. — Ні! Мостом.

Веземо, веземо — Ні! Несемо.

Вовчику травичку! —Ні! Козлику.

б) А тепер ви розкажіть слова пісеньки про козлика.

5. Словниково-логічні вправи.

а) — Незнайкові ще довго доведеться вчитися. Погляньте, він геть заплутався у літерах; не знає, яку дописати. Допоможемо йому.

Г, Ґ чи X?

Сні..., смі..., пу..., горі..., ...ава, а ... рус.

(Сніг, сміх, пух, горіх, ґава, аґрус.)

б) Гра “Яке слово заблукало?”.

Хліб, хлібороб, горіх, хлібина, хлібчик. {Горіх.)

• Чому?

2. Робота за “Букварем”. Опрацювання колискової пісеньки (с. 97).

1. Слухання запису колискової пісні.

2. Бесіда.

—Така пісенька називається колисковою. Як ви думаєте, чому? Чи чули ви такі пісні? Хто вам їх співав? Про що в них йдеться? Заспівайте колискову, яку ви знаєте.

3. Читання колискової пісеньки “Ходить сон...”.

• Де вирішили ночувати сон і дрімота?

:— Чому?

4. Словникова робота.

дрімота коло плоту пита колихати

5. Самостійне читання тексту.

6. Вироблення виразності читання, інтонації.

7. Вибіркове читання.

• Що запитав сон у дрімоти?

Що відповіла дрімота?

Хто ходив коло вікон?

Л хто коло плоту?

Н. Читання в особах.

'> НіЛ ш)уіишня загадки. Практичне поняття про слова-антоніми (“день”— “ніч ”).

3. ФІікулі.тхнилинка“Нагоріцап-цап...”.

4. Гпіншііі юніші “СупутникБукваря.Від АдоЯ”(с.57).

І іаучуншінн скоромовки (завд. 7).

' / /ш “Хто ,)<■ живе? У кого який хвіст?”

¹ і< пишніші речеш. їм малюнками. Розфарбовування малюнків (завд. 8).

N і |ін "Дим. міч",

іі.і і., .мни її у 11 іч І" учні заплющують очі і слухають. Вчитель читає слова: міннії", "хііціііі.", "город", “ховрах”, “хліб”, “гуси”. На команду “День!” учні І н чинш І н (І ІІІІІІ н єні мім II туком І XІ.

6. ІІІім'уїмнмуроку»