- •Тема 1.2. Держава, місцеве самоврядування і правова регламентація підприємницької діяльності.
- •1. Державна регуляторна політика у сфері господарювання, її цілі та завдання.
- •2. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку
- •3. Засоби державного регулювання господарських відносин
- •4. Податки в механізмі державного впливу на господарські відносини
- •5. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
- •6. Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки.
6. Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки.
Держава здійснює управління державним сектором економіки від-повідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики.
Ч. 2 ст. 22 ГК України визначає, що суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статут-ному фонді яких перевищує 50% чи становить величину, яка забезпе-чує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.
Повноваження суб’єктів управління у державному секторі економі-ки – Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та ор-ганізацій щодо суб’єктів господарювання визначаються Законом Украї-ни «Про природні монополії». Законом можуть бути визначені види гос-подарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно держав-ним підприємствам, установам і організаціям.
Держава реалізує право державної власності у державному секто-рі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб’єктів господарювання, що на-лежать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Правовий статус окремого суб’єкта господарювання у державно-му секторі економіки визначається уповноваженими органами управ-ління відповідно до вимог чинних законів. Держава застосовує до суб’єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені Госпо-дарським кодексом України, враховуючи особливості правового стату-су цих суб’єктів, встановлює особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики та розвитку змагальності у державному секторі економіки, які повинні враховуватися при формуванні відповідних дер-жавних програм.
Процедура визнання банкрутом застосовується щодо державних підприємств з урахуванням вимог, зазначених у гл. 23 ГК України.
Органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб’єктів господарювання державного секто-ра економіки, забороняється делегувати іншим суб’єктам повноважен-ня щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб’єктів господарювання, за винятком делегу-вання названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Особливості відносин суб’єктів господарювання з органами місцевого самоврядування встановлює ст. 23 ГК України. Так, органи місцево-го самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб’єктів гос-подарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, за-конами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передба-чають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Киє-ві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб’єктів господарювання також окремі по-вноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.
Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов’язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здій-снюють свою діяльність на відповідній території.
Однак ч. 4 ст. 23 ГК України забороняється незаконне втручання ор-ганів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяль-ність суб’єктів господарювання. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передба-чені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Органи, посадові та службові особи місцевого самоврядування не-суть відповідальність за свою діяльність перед суб’єктами господарю-вання, підстави, види і порядок якої визначаються Конституцією Украї-ни та законом. Спори про поновлення порушених прав суб’єктів госпо-дарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого само-врядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.
Питання для самостійного вивчення
1. Особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки.
2. Правове регулювання цін та тарифів.
3. Спрощена система оподаткування.
4. Поняття суб’єкта малого підприємництва.
5. Правові засади державної регуляторної політики України.
