Методичні рекомендації до виконання завдання № 1 а

Мета – вивчити вимоги та особливості розроблення простору та комплексу обладнання дитячого майданчика у міському середовищі.

Завдання – розробити дизайн-концепцію дитячого майданчика у парковій зоні або у дворовій території із застосуванням засобів та методів дизайну міського середовища.

Спроектувати креативне комплексне обладнання дитячого майданчика, виявити мовою дизайну цінності та уявлення споживачів.

Дитячий майданчик необхідно розташувати у парковій чи дворовій території (розміри ділянки – 360–400 кв. м)¹. Забезпечити таке зонування території:

  зона спокійних ігор – 1/8 частина території (50 м²);

  зона гучних ігор – 1/4 частина території (100 м²);

  зона для малюків – 1/10 частина території (40 м²);

  зона тіньового навісу – 1/5 частина території (80 м²)

  водойма – 12–14 м^{2 2}

Методика виконання завдання:

1. Обрання та узгодження з викладачем теми дитячого майданчика, розташованого у:

  житловому кварталі (рис. 10);

  парковій території (рис. 11);

  міському середовищі (рис. 9) тощо.

2. Передпроектний аналіз: збір та аналіз світових та українських аналогів за обраною темою. Аналіз літературних джерел та натурне обстеження місця проектування.

Основним завданням на цьому етапі є накопичення інформації з досліджуваного питання і її опрацювання.

Інформація – джерело нових думок та ідей. Необхідно вивчити закордонний та вітчизняний досвід проектування та влаштування дитячих ігрових комплексів. Під час перегляду літератури з дизайну необхідно звернути увагу на креативні засоби, якими розкривається задум та створюється художній образ ігрового простору. Варто зарисувати цікаві рішення, а також зафіксувати власні думки, які виникли під час перегляду аналогів.

Окрім опрацювання літературних джерел з дизайну варто переглянути праці з проблем дитячої психології, педагогіки, теорії ігор, а також книги, якими діти “зачитуються”.

Необхідно спостерігати за дітьми, за їхнім сприйняттям, грою та стосунками під час перебування у просторі дитячих майданчиків.

Аналізування світових та українських аналогів дитячих ігрових майданчиків здійснюється за такими критеріями:

  функціональним;

  структурно-конструктивним;

  художньо-образним.

Виявити переваги та недоліки проаналізованих аналогів та сформу-вати завдання для подальшого опрацювання.

Натурне обстеження місця проектування, його фотофіксація.

Під час проектування дитячого ігрового майданчика необхідно враховувати такі основні природньо-кліматичні та соціально-культурні фактори:

  містобудівний (розташування території у структурі міста);

  ландшафт і геопластику рельєфу ділянки (існуючі зелені насадження, водойми та напрями стоку поверхневих вод);

  напрям пануючих вітрів, інсоляцію, особливості мікроклімату (можливість функціонування проектового простору у різні пори року) тощо;

  національно-культурні та естетичні традиції «споживачів», контекст (природній, архітектурний) тощо;

  особливості психологічно-естетичного сприйняття довкілля.

Необхідно визначити потенційну можливість негативного екологічного впливу довкілля на дітей. Відтак здійснити архітектурно-ландшафтну оцінку території, аналіз рельєфу місцевості, розміщення основних транспортних магістралей та їх шумовий вплив, загазованість, розташування промзон і вітровий режим, інсоляцію, радіацію, тощо. А також можливість впливу агресивного середовища (прямих сонячних променів, морозу та вітру) на матеріали, з яких виготовляється обладнання ігрового комплексу. Це уможливить забезпечити безпечне місце розташування дитячого майданчика у міському середовищі.

Опрацювання опорного та ситуаційного плану. У ситуаційному плані необхідно відобразити розташуванням ділянки у міській структурі, зокрема безпосереднє місце розташування: у житловій забудові, в парку, сквері, у системі ігрового комплексу тощо. Формування переліку об’єктів, які входять до проектованого комплексу.

2. Творчий етап: генерування ідей за обраною темою.

Ескізування³ дизайн-концепції дитячого майданчика. Під час ескізування необхідно знайти візуальне відображення творчої ідеї, синтез образотворчих, формотворчих (природніх і штучних), конструктивних засобів. Під час пошуку образотворчого вирішення необхідно враховувати закони психологічно-фізіологічного сприйняття дітьми форми й простору, кольору, а також засоби гармонізації простору.

Під час ескізування знайти композиційне вирішення, як реалізацію творчої ідеї та розробити сценарій простору ігрового дитячого майданчика (функціональне зонування з короткими словесними анотаціями). Уточнити перелік планувальних елементів та обладнання відповідно до розробленого зонування.

Аналіз і оцінка естетичних, функціональних, конструктивно-технологіч-них якостей проектованого простору і форм. Дизайн-концепція повинна відповідати таким критеріям: раціональності, оригінальності, єдності, відповідності до вимог завдання на проектування.