3. Протиерозійні та протизсувні та заходи.

Території уражені ерозією, в межах міста, на площі 5,9 га. На ерозійних ділянках пропонується виконати протиерозійні заходи, а саме: де необхідно, виконати уположення та закріплення схилів діючих ярів шляхом озеленення їх, посадкою деревно- кущової рослинності з розгалуженою кореневою сіткою.

На території міста загальна площа потенційно зсувонебезпечних ділянок складає 50,2 га. Розповсюдження зсувонебезпечних територій зумовлено складними природними інженерно-геологічними умовами (просадочні ґрунти) та техногенним впливом, головним фактором якого є підтоплення. Причиною підтоплення є незадовільний стан комунікацій водопостачання та водовідведення, а також відсутність або аварійний стан дощових (зливових) колекторів.

До особливо зсувонебезпечних ділянок, інженерно-геологічні умови яких зсувонебезпечні, на території міста слід віднести такі ділянки: в районі вул. Короленка, та вул. Василя Барки (біля кладовища).

Згідно “Комплексної програми захисту земель від водної та вітрової ерозії в Полтавській області” по місту Лубни намічено виконати такі протиерозійні заходи, як:

• організаційно-господарські (контурна організація території, залуження сильно еродованих земель);

• агротехнічні та лукомеліоративні (в заплавах рік та струмків, озеленення схилів ярів і балок, берегів рік і водойм);

• гідротехнічні (вали-тераси, вали-канави, засипка та виположення ярів).

На всіх ділянках уражених водною і вітровою ерозією необхідно виконати планування території з організацією поверхневого стоку. На всіх ділянках нової садибної забудови передбачати протиерозійні заходи і на прилеглих до них територіях.

4. Рекультивація порушених територій

В межах проектованої території міста є ряд порушених територій (кар’єри будівельних матеріалів – пісок, глина) загальною площею біля 5,3 га, а також звалища твердих побутових відходів площею 6,4 га, всього – 11,7 га.

При освоєнні порушених територій у межах населеного пункту враховується:

• планувальна структура міста;

• доступність центрів трудового, культурно-побутового і рекреаційного тяжіння;

• планування і розвиток транспортних і інженерних комунікацій;

• візуальне сприйняття порушених ділянок у міському середовищі (композиційна єдність міського і природного середовищ).

На розрахунковий період намічається виконати заходи по рекультивації звалища твердих побутових відходів, а також виконати рекультивацію кар’єрів піску і глини (загальна площа 5,3 га). Всього рекультивувати на загальній площі 11,7 га.

5. Заходи на територіях з просадними ґрунтами.

Згідно інженерно-будівельної оцінки території в межах міста є ділянки які складені просадними ґрунтами І і ІІ типу по ґрунтових умовах (леси, лесові суглинки).

При освоєнні таких територій під забудову як багатоповерхову так і садибну необхідно виконати ретельні інженерно-геологічні вишукування та дослідження ґрунтів; рішення по заходах на таких ділянках приймаються на послідуючих стадіях проектування після обстеження їх. Даним проектом пропонуються наступні.

При замочуванні основи під будівлі, складеної просадними ґрунтами, стійкість та експлуатаційна надійність будівель і споруд забезпечується водозахисними та конструктивними заходами, спрямованими на запобігання просадним властивостям ґрунтів, а саме:

• в межах деформаційної зони чи її частини необхідно виконувати ущільнення тяжкими трамбівками, витрамбовку котлованів;

• в межах всього просадного шару – виконувати глибинне ущільнення ґрунтовими палями, що попередньо замочені в нижніх шарах просадних ґрунтів;

• прорізкою просадних ґрунтів основи фундаментів забивними, набивними та буро набивними палями, а також з використанням стовпів чи стрічки з ґрунтів, що закріплені хімічним, термічним чи іншим способом, а також заглибленням фундаментів;

• виконувати вертикальне планування ділянки забудови, якісно заповнювати пазухи котлованів та траншей;

• при улаштуванні водоакумулюючих споруд і водо несучих комунікацій виключити витікання води;

• підвищенням міцності і загальної просторової жорсткості споруд, збільшенням їх піддатливості за допомогою гнучких та розрізних конструкцій, улаштуванням пристосування для вирівнювання конструкцій, а також використанням методів, що забезпечують нормальну роботу обладнання при деформаціях основи.