18 Файлова система ext2

Використовується в сімействі ОС Linux.

Весь простір розділу ділиться на блоки (син Кластера) розміром 1, 2 ,4 КБ. Основними елементами ЕХТ2 є:

• група блоків

• індексні вузли, або дескриптори (iNode, informational node)

• суперблок

Базовим поняттям є індексний дескриптор. Це специфічна структура, яка зберігає атрибути файлу, такі як: права доступу, розміщення файлу, власника файлу. Кожен файл ідентифікаційного номера відповідає його inode. Розмір окремого inode 128 байт. Для збереження розміщення інформації про розміщення даних файлу являє собою послідовність 16 32-бітних вказівників на блоки, де розміщуються дані. Перші – 0, 1, 2 – це прямі вказівники на інформаційні блоки. Якщо їх недостатньо, то 13 є непрямим посиланням на блок, де зберігається 128 прямих вказівок на блоки з даними, якщо і йього недостатньо, то 14 – подвійне посилання, а 15 – потрійне. Враховуючи максимальний розмір блоку і розмір максимального файла 2³² * 4 КБ = 2ТБ. Всі блоки групуються в групу блоків, які мають наступну структуру:

BM Block

Bitmap inode

Table inode

DATA

Бітова карта Bitmap призначена для визначення чи вільний блок чи ні. Кожен блок в групі блоків відповідає конкретному біту в бітовій карті, якщо блок зайнятий, відповідний біт = 1. Аналогічно працює Bitmap для inode. Кількість inode в групах блоків є величиною сталою, їхня нумерація є наскрізною. Розмір групи є сталим. Вся інформація зберігається в суперблоці. Суперблок – це основний елемент файлової системи, він зберігає інформацію про загальну кількість блоків та inode файлових систем; кількість вільних блоків та inode; розмір блоку в файловій системі; кількість блоків в групі; розмір inode та інша службова інформація. Розмір блоку визначається розміром блоку файлової системи. Сам суперблок розміщується по зміщенню 1024 від початкового розділу. Резервні копії спуреблоку зберігаються на початку 1, 2, 5, 7 групи блоків. Каталог файлової системи ЕХТ2 – це файл, в якому зберігаються номери відповідних йому inode.

Lenght

inode

Length FN

File_name

Inode з індексом 0 є кореневим каталогом.

ЕХТ3 повністю сумісна з ЕХТ2, але підтримує журналювання даних. В ЕХТ4 внесено певну кількість змін, а саме – структура inode, до 256 байт, ввели можливість адресації 4МБ відрізків даних і т.д.

ЛОГІЧНА СТРУКТУРА ФАЙЛОВИХ СИСТЕМ призначена для представлення даних в зручній деревовидній формі каталогів та файлів. В логічній структурі вводять поняття активної (поточної) директорії. Активна директорія (папка) – це така директорія, в якій користувач знаходиться в даний момент часу. Відповідно адресація кожного файлу може бути абсолютною або відносною. Абсолютний шлях – це повний шлях до файла з кореневої директорії. Відносний шлях – це повний шлях до файлу з поточної директорії.

ПІД’ЄДНАННЯ ЛОГІЧНИХ ПРИСТРОЇВ

Існує 2 методи підєднання логічних пристроїв:

1. Ідентифікація кожного логічного пристрою (наприклад, літерами латинського алфавіту). Використовується в Windows.

2. Монтування. При такому підході визначається батьківська файлова система (зазвичай та, з якої завантажується ОС). В батьківській файловій системі створюється директорія і до неї монтується файлова система з іншого логічного пристрою. Дана директорія називається точкою монтування. При заходженні в дану папку користувач попадає в файлову систему. Використовуються в усіх UNIX-подібних ОС.