Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Продовження Істор.України.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
762.88 Кб
Скачать

Питання

  1. Що сприяло утворенню ЗУНР?

  2. Де і коли було офіційно проголошено ЗУНР?

  3. Яким був її герб і прапор? Хто став президентом ЗУНР?

  4. Які важливі документи прийняла ЗУНР?

  5. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику ЗУНР.

  6. Коли і для чого було скликано Буковинське Віче?

  7. Коли відбувся акт злуки УНР і ЗУНР, які його наслідки?

  8. Назвіть причини польсько – української війни.

  9. Дайте характеристику військовим діям та наслідкам війни.

  10. Охарактеризуйте причини поразки ЗУНР.

  11. Що сталося з територією ЗОУНР у середині 1919 р.?

  12. Що означала окупація території ЗОУНР іноземними державами?

Хvі. Україна у 1919 році План

1. Політика радянської влади в Україні в 1919 р.

2. Боротьба за Наддніпрянську Україну влітку 1919 р.

3. Крах денікінщини в Україні.

1. Політика радянської влади в Україні 1919 р.

В січні 1919 року Тимчасовий робітничо-селянський уряд України оприлюднив Маніфест, в якому оголошувалось про відновлення радянської влади. На цей час армія Директорії залишила Харків, і туди приїхав радянський уряд. Згідно з Маніфестом Україна набула назву – Українська Соціалістична Радянська Республіка ( назва УСРР проіснувала до 1936 року. Конституція СРСР у 1936 р. і Конституція УСРР визнали іншу послідовність: спочатку «Радянська», а потім «Соціалістична»).

Зразком для внутрішньої політики УСРР стала РРФСР – Радянська Росія.

29 січня 1919 р. було прийняте рішення : Тимчасовий робітничо-селянський уряд України перейменовувався в Раду Народних Комісарів (Раднарком), відділи стали називатись народними комісаріатами. Головою Раднаркому і наркомом іноземних справ, за пропозицією В.Леніна, став професійний революціонер, болгарин, виходець із Румунії Х.Раковський.

Було створено Всеукраїнську надзвичайну комісію для боротьби з ворогами Радянської влади. Створювались революційні суди, трибунали, міліція.

Поки йшла громадянська війна більшовики проголошували політичні гасла, що відповідали сподіванням широких верств населення : « Вся влада Радам!», «Земля- селянам», «Фабрики- робітникам!». Але вже на початку 1919 року політичний курс більшовицького уряду почав змінюватися.

ІІІ з’їзд КП (б)У, який відбувся на початку березня 1919 року проголосив курс «на швидке, рішуче і тверде здійснення економічної диктатури пролетаріату (експропріація капіталістів і поміщиків), передача всіх засобів виробництва і товарообігу у власність Радянської держави, суворий облік, введення трудової дисципліни».

В уявленнях багатьох більшовиків визрівала ідея комунізму. - найдосконалішого суспільства, раю для трудящих, де всі рівні, вільні, немає приватної власності, експлуатації.

Селянам нав’язувались колективні форми господарювання землі – колгоспи, радгоспи, комуни. Націоналізація землі.

Відбувались репресії проти капіталістів, поміщиків, офіцерів, а також інтелігентів за фактом походження, виховання, освіти.

Встановлювався курс на розвиток однопартійної політичної системи, терор проти небільшовицьких партій.

Проти цього політичного курсу більшовиків майже одразу розпочались виступи. Особливо стійкий опір викликала аграрна політика, яка зводилась до продовольчої диктатури:

  • держава зосереджувала в своїх руках все зерно, що було вироблено в селянських господарствах, понад споживацьку норму. Норму визначав Раднарком;

  • зерно, вироблене понад споживацьку норму (його назвали «надлишок»), у відповідності з декретом Раднаркому «Про продовольчу розвестку», вилучалось;

  • вилучення зерна у селян здійснювали комнезами і спеціальні озброєні робітничі загони – продзагони, що використовували примусові заходи (аж до розстрілу) до селян, що відмовлялись віддавати зерно;

  • вилучене зерно йшло на забезпечення хлібом армії, міст, селянської бідноти;

  • селянам суворо заборонялось продавати зерно.

Політика радянської влади в Україні в 1919 р. справила гнітюче враження на населення республіки. Людей не влаштовували більшовицькі експеременти в економічному, політичному, культурному житті, політика «воєнного комунізму», проти якої виступали всі соціалістичні партії, що діяли в Україні.

Незадоволення охопило не лише заможні верстви, а й середняків, національну інтелігенцію.