Питання

1. Які нові настрої з’явилися у жителів України після закінчення війни і чим вони були викликані?

2. Як і коли керівництво УРСР змінило державну символіку республіки?

3. Дайте характеристику формуванню території сучасної України. Розкрийте історичне значення об’єднання українських земель.

4. Охарактеризуйте обставини проведення і наслідки операції «Вісла».

5. Назвіть приорітети п’ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства. Які галузі важкої промисловості відбудовувалися у першу чергу?

6. Якими були методи відбудови сільського господарства?

7. Що, на ваш погляд, спричинило голод 1946-1947 рр.? Які його наслідки? Чи можна було запобігти цьому лиху?

8. Як здійснювалася «радянізація» Західної України?

9. Як історичні умови повоєнних років впливали на розвиток освіти і науки в Україні?

10. Що осначала «ждановщина» для духовного життя в Україні?

Ххііі. Україна в умовах десталінізації (1953-1964) План

1. Україна на початковому етапі десталінізації (1953-1954 рр)

2. Розгортання десталінізації та її підсумки

3. Розширення повноважень України наприкінці 50–х у першій половині 70-х рр.

4. Економіка в Україні наприкінці 50-х у першій половині 70-х рр.

5. Культура і духовне життя в Україні

6. Початок дисидентського руху в Україні

1. Україна на початковому етапі десталінізації (1953 – 1954 рр)

5 березня 1953 р. помер Й. В. Сталін. Почалася активна боротьба за владу, в яку було втягнуте і керівництво УРСР . Одним із претендентів на роль нового диктатора був Л. Берія, який очолював органи держбезпеки. Він звинуватив Л. Мельникова – першого секретаря ЦКП(б)У в русифікації вищої школи республіки і дискримінації місцевих кадрів в західноукраїнських областях. Інспірований Л. Берією пленум ЦК КПУ увільнив Л. Мельникова від обов’язків першого секретаря і призначив на цю посаду О. Кириченка- першого українця. Подібні зміни відбулися у Литві, Латвії. В боротьбі за владу він зробив ставку на підтримку керівництва союзних республік. Але ці розрахунки не виправдалися. Підтримки в Україні і в інших республіках Л.Берія не дістав. В липні 1953 р. на пленумі ЦК КПРС Л.Берію і його прибічників звинуватили в антипартійних і антидержавних діях, позбавили всіх посад, заарештували. Спецсуд засудив Л. Берію до вищої міри покарання – розстрілу. Вирок був швидко виконаний.

Незабаром М. Хрущова було обрано Першим секретарем ЦК КПРС, а його прибічник М. Булганін став Головою Ради міністрів. Хрущов стає ініціатором проведення нової політики, яка набула назви «Хрущовська відлига» (За романом письменника І. Еренбурга «Відлига» 1954 р. – потепління, не весна, а лише потепління серед зими).

У лютому 1956 р. відбувся ХХ з’їзд КПРС, який став визначною подією у процесі десталінізації країни. На ньому виступив Хрущов з доповіддю «Про культ особи Сталіна, та його наслідки», в якій засудив вперше в історії радянської держави сталінські методи керівництва. Делегати були приголомшені доповіддю, але ухвалили рішення не виносити її на широкий загал, в газетах про неї нічого не було сказано, тому, що Хрущов сам був причетний до цих справ, до репресій, також підписував «Вироки трьох».