Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Продовження Істор.України.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
762.88 Кб
Скачать

3. Закарпаття у складі Чехословаччини

Після розпаду наприкінці 1918р. Австро- Угорської імперії постало питання про майбутнє українців Закарпаття. Головним прагненням населення краю було об’єднання з Українською державою. 21 січня 1919 р. в Хусті Всенародний конгрес усіх українців Угорщини, на якому було 420 делегатів, проголосив злуку Закарпаття з Україною. Але вкрай несприятлива зовнішньополітична ситуація не дозволила тоді реалізувати це прагнення. Західна Українська Народна Республіка перебувала у стані війни з Польщею, а в Угорщині до влади на деякий час прийшли комуністи, які прагнули поширити свій контроль на Закарпаття. За цих умов Центральна руська рада – представницький орган частини населення краю – 8 травня 1919 р. проголосила злуку Закарпаття з Чехословаччиною. Це було вимушене рішення, результат пошуку «меншого лиха». Умови об’єднання передбачали, що Закарпаття стане автономною частиною новоствореної федеративної слов’янської республіки.

Отже, в 1919 р. Закарпаття добровільно приєдналося до Чехословаччини. Паризька мирна конференція, у Сен-Жерменському договорі, в вересні 1919р. санкціонувала передачу Закарпаття Чехословаччині, гарантувавши автономний статус краю. Гарантії автономії Карпатській Україні (офіційна назва – Підкарпатська Русь) передбачала й Конституція ЧСР.

Карпатська Україна була далекою окраїною Чехословаччини. У 1930р. тут мешкало 549 тис. українців. Керівництво ЧСР не виконало своєї обіцянки надати Закарпаттю автономний статус. Як і на ін . західних українських землях на всіх рівнях адміністративного керівництва були вихідці із Чехії.

Але порівняно з іншими Чехословаччина була більш демократичною державою Європи .На відміну від поляків і румунів вони не притісняли українців, а давали їм можливість вільно розвиватись. Кількість укранських шкіл, за період між Першою і Другою світовими війнами, зросла з 520 до 850. Було 3 українських гімназії, стало 11. Працювали в Закарпатті українські хори, театри, спортивні товариства, товариство «Просвіта».

Лідером українських політичних сил на Закарпатті був Августин Волошин – священник православної церкви. З його ініціативи була утворена політична організація УНО, яка прагнула створити суверенну державу.

У 1938 р., внаслідок Мюнхенської угоди західних держав з Гітлером, відбулось розчленування Чехословаччини. Словаччина стала автономною, цим скористалось Закарпаття. І проголосили спочатку автономію у складі Чехії, а 15 березня 1939р. у м. Хуст Августин Волошин проголошує самостійність Карпатської України. Президентом Карпатської України став А.Волошин. Для підтримки Карпатської України було створено військо «Карпатську Січ», яка мала 2000 вояків. Мали свій герб.

Союзники Гітлера – фашисти Угорщини не хотіли залишити Закарпаття, а хотіли прибрати його до своїх рук. Через 2 тижні після проголошення Карпатської України угорські війська увірвались на Закарпаття. Опір угорській армії чинила Карпатська Січ, до якої примкнули добровольці з Галичини і Буковини, проте вистояти Карпатській Україні не вдалося; до кінця березня 1939р. їх загарбала фашистська Угорщина. Августин Волошин виїхав у Прагу, а в 1945 р. його насильно вивезли з Праги в Москву радянські війська, де він незабаром «помер».

Висновок : Західні українці зазнали ополячення, Буковинці – румунізації, їх мова, культура, інтереси – зневажалися, а самі вони принижувалися. Проте, вони уникли суцільної колективізації і голодомору 1932-1933рр., репресій, яких зазнала Радянська Україна. В 1920-1930рр. у складі Чехословаччини гідне життя мали тільки Закарпатці.