3. Неп на Україні і його наслідки

На Х з’їзді РКП(б), який відбувся в березні 1921р., В.Ленін оцінив внутрішній стан РРСФР як катастрофічний. Щоб виправити становище, що склалося в країні, була запропонована і схвалена постанова «Про заміну продовольчої розкладки продовольчим (натуральним) податком». Це перший і найголовніший крок до нової економічної політики – неп, який запроваджували більшовики протягом 1921 – 1928рр.

Суть непу:

 скасовувалася політика «воєнного комунізму»;

 вводився замість продрозкладки натуральний продовольчий податок, розміри якого встановлювались на початку року. Після здачі продовольчого податку залишки сільськогосподарської продукції селяни вільно могли продавати на ринку і купувати собі все необхідне. (Введення НЕПУ в сільське господарство співпало з голодом в 1921-1922р. і це відсунуло нормалізацію становища на рік);

 дозволялась торгівля;

 відновлювались товарно-грошові відносини, відновились гроші- червінці;

 дрібні і середні підприємства (магазини, майстерні, ресторани, перукарні) поверталися їх колишнім власникам, яких стали називати новою радянською буржуазією – або непманами;

створювались спільні підприємства з капіталістами заходу, але таких було мало. Капіталісти не довіряли радянській владі і не бажали вкладати свої гроші в радянську економіку.

Проте історики констатують, що неп була грамотною економічною політикою і про це говорять такі факти:

червінець був конвертованою валютою і мав більшу цінність, ніж англійський фунт-стерлінг (на той час в Європі долари США взагалі не ходили);

Росія воювала майже вісім років (з 1914 -1921р.), а свою економіку відбудувала за 4 роки (1921-1925 рр.) Відбудова закінчилась і Росія вийшла на рубіж 1913 р.;

економісти Європи заговорили про «радянське економічне диво», але дива не було, була грамотна економічна політика.

В цілому неп позитивно вплинув на стан економіки: почали працювати заводи, багато галузей промисловості (вугільна, металургійна, машинобудівна, харчова, легка, електроенергетика) були відновлені і вийшли на довоєнний рівень виробництва, почала виконуватися енергетична частина плану ГОЕЛРО, на довоєнний рівень виробництва продукції вийшло сільське господарство, була скасована карткова система, відновлено грошовий обіг і крамниці почали поповнюватися промисловими і сільськогосподарськими товарами. Нарешті зріс матеріальний рівень життя населення.

Після смерті В.Леніна, вже в 1925 р., керівництво СРСР, прийняло рішення, які сприяли скасуванню непу (курс на індустріалізацію і колективізацію). У 1929 р. неп був скасований.

4. Україна і створення срср

В роки громадянської війни між радянськими республіками, які утворились після розвалу Російської імперії, був підписаний військово-політичний союз. Республіки разом боролися проти ворогів і перемогли. В роки громадянської війни у 1919 р. була сформована спільна для всіх республік армія, єдине військове керівництво, єдина фінансова система, керівництво найважливішими галузями народного господарства.

В мирний час треба було узаконити відносини між собою. ЦК РКП(б) створив комісію по підготовці проекту рішення про відносини РСФРР з іншими республіками. 23-24 вересня 1922р. комісія затвердила розроблений Йосипом Віссарійоновичем Сталіним (Джугашвілі), наркомом національних справ РСФРР проект, який дістав назву плану «автономізації». Цей план розглядався на пленумах ЦК компартій радянських республік. З критикою проекту виступив лише ЦК Компартії Грузії. В Україні з критикою цього плану активно виступили голова уряду Християн Раковський та нарком внутрішніх справ Микола Скрипник. На відміну від них, перший секретар ЦК КП(б)У Дмитро Мануїльський підтримав Сталіна.

В.Ленін не брав участі у попередньому обговоренні проекту резолюції ЦК. Але відразу після одержання відповідних матеріалів він виступив з критикою плану «автономізації». Головною вадою його Ленін вважав жорстокий централізм. Ленін відкинув проект Сталіна і запропонував Союз вільних республік, які добровільно входять в союз на однакових правах. «Ми визнаєм себе рівноправними з Українською СРР та ін. і разом і нарівні з ними входимо в новий союз, нову федерацію» - писав Ленін.

Прихильники «автономізації» під тиском Леніна відмовилися від своїх поглядів. Його пропозиції затвердив пленум ЦК РКП(б) 6 жовтня 1922р. Характерно що за кожною союзною республікою пропонувалося залишити право вільного виходу із Союзу.

30 грудня 1922 р. в Москві відбувся І зїзд Рад СРСР. В ньому взяли участь делегації:

Російської

Української

Білоруської

Закавказької радянських республік.

Зїзд затвердив Декларацію про Утворення Союзу РСР і Союзний договір. Було обрано Центральний Виконавчий Комітет СРСР. Його очолили чотири співголови (від України - Г.Петровський). В 1924р. була прийнята Конституція СРСР, а в 1925р. – Конституція УСРР.

Україна в складі радянського союзу перебувала з 1921 до 1991р. В ці роки СРСР нараховував 15 республік:

європейські

Естонія, Латвія, Литва, Білорусія, Україна, Молдова, Російська федерація;

Закавказзя

Грузія, Вірменія, Азербайджан;

Середньої Азії

Казахстан, Киргизія, Туркменія, Таджикістан, Узбекістан.

У відповідності з Конституцією СРСР і УСРР:

 уряд України керує сільським господарством, внутрішніми справами, правосуддям, освітою, соціальним забезпеченням, охороною здоров’я;

 союзний уряд вирішує питання, міжнародних відносин, армії, флоту, зовнішньої торгівлі, транспорту, засобів зв’язку;

 союзно-республіканські наркомати мали право вирішувати питання фінансів, продовольства, промисловості, робочої сили;

 саме в складі СРСР Україна вперше з часів Гетьманщини територіально визначилась, отримала чіткі кордони, державні органи влади.