Тема 15. Строки здійснення та захисту цивільних прав

Питання до теми:

1. Поняття строків і термінів у цивільному праві та їх значення.

2. Обчислення перебігу строків у цивільному праві.

3. Види строків.

4. Строки здійснення цивільних прав та виконання обов’язків.

5. Поняття та правове значення позовної давності.

6. Види строків позовної давності.

7. Перебіг строків позовної давності.

8. Наслідки спливу строку позовної давності.

1. Поняття строків і термінів у цивільному праві та їх значення.

Виникнення, здійснення та захист цивільних прав цивільне за­конодавство пов'язує з перебігом певних відрізків часу (строків), настанням зазначених у договорі чи у законі дат (термінів), певних подій тощо. У системі юридичних фактів строк займає особливе місце. Його властивості дозволяють характеризувати його як особливу категорію, наближену до відносних подій (оскільки встановлюється волею осіб, а настає (минає) так само незалежно від волі людей, як і перебіг часу взагалі).

Стаття 251 ЦК України надає визначення понять "строк" та "термін" у ци­вільному праві.

Строк — це певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін — це певний момент у часі, з настанням якого пов'яза­на дія або подія, яка має юридичне значення.

Терміни доцільно розглядати як складову строків. Терміни встановлюють граничні межі строків (наприклад, момент початку перебігу того чи іншого строку та його закінчення). Проте вони можуть мати і самостійне значення. Так, терміни визначають моменти виникнення тих чи інших прав і обов’язків учасників правовідносин.

Значення строків у цивільному праві полягає у тому що:

- вони є юридичними фактами і як такі є підставами для виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов’язків;

- детермінують правові властивості фізичної особи як суб’єкта права, тобто впливають на вид та зміст дієздатності;

- визначають період існування цивільних прав;

- дисциплінують учасників цивільних правовідносин;

- упорядковують цивільний обіг

- створюють визначеність і стійкість правових зв'язків

- забезпечують своєчасний захист прав і інтересів суб'єктів цивільних правовідноси;

- вносять чіткість в роботу судів.

2. Обчислення перебігу строків у цивільному праві.

Визначення порядку плину строку має велике практичне значення, тому що це орієнтир і правильності його числення, і установки закінчення, а виходить, і тих юридичних наслідків, які можуть виникнути.

Відповідно до ст. 252 ЦКУ строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Наприклад, якщо договір укладено терміном на 1 рік, перебіг строку починається з наступного дня після підписання договору (наприклад, договір укладено 1 травня 2011 року, тоді він починає діяти з 2 травня).

Визначення моменту закінчення строку залежить від одиниці часу, що використовується для обчислення строку:

1) строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку;

2) строк, визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа то строк спливає в останній день цього місяця.

До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.

Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням.

3) строк, визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ст.254 ЦК України). Наприклад, у разі коли закінчення строку припадає на суботу, вважається, що він закінчується в понеділок.

Неробочими є загальновихідні дні (субота і неділя при п'ятиденному робочому тижні і неділі — при шестиденному), святкові дні (1, 2 січня, 7 січня, 8 березня, 1, 2 травня тощо), у тому числі перенесені Урядом України вихідні дні. При збігу вихідного і святкового днів вихідний переноситься на наступний після святкового робочий день.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Однак якщо та чи інша дія повинна бути зроблена особисто в організації чи установі, то строк минає в ту годину, коли в ній за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Так, у банках рахунки клієнтів обслуговуються з 12 до 16 годин, отже, строк минає в 16 годин.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно (ст.255 ЦК України). При цьому важливо отримати документ, що посвідчує цю дію, і таким чином підтверджує ту обставину, що строк не пропущений.

Згідно з ч.4 ст.87 ЦПК України останній день строку триває до 24 години. Отже, не вважається простроченням вчинення дії (реалізації права, виконання обов'язку) до 24 години останнього дня.