8. Представництво с перевищенням повноважень

Реалізація суб’єктивного цивільного права здійснюються у межах наданих особі договором або актами цивільного законодавства.

Вимога належного здійснення суб’єктивних прав, яка поширюється на будь-які правовідносини, набирає особливого значення при представництві. Повноваження передбачає можливість вторгнення у майнову і правову сферу довірителя, обумовлюючи в ній певні зміни. Тому саме будь-яке відхилення від належного здійснення повноваження приводить до негативних наслідків для того, кого представляють.

Відповідно при здійсненні прав представника особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, повинна додержуватися моральних засад суспільства. Тобто ЦК України встановлює обов’язок кожної уповноваженої особи здійснювати свої права у процесі представництва належним чином.

Неналежна реалізація представництва може мати місце як у випадках, коли представник діє в межах повноваження, так і тоді, коли він діє з перевищенням межі змісту або здійснення останнього.

Дія від імені другої особи при відсутності повноваження або з повноваженням у “пасивному” стані не породжує для неї юридичних наслідків без схвалення такої дії. Наслідки ж перевищення повноваження залежать від характеру перевищення.

Перевищення повноваження має місце, коли представник здійснює дію, передбачену його повноваженням, але з тими чи іншими відхиленнями від межі останнього. Якщо ж, маючи повноваження на здійснення одної юридичної дії, представник здійснює іншу юридичну дію, то маємо не перевищення повноваження, а дію за відсутністю повноваження. Наприклад, укладення договору купівлі-продажу речі при повноваженні на здачу її в оренду. Перевищення меж повноваження може торкатися межі його змісту або здійснення.

Перевищення межі змісту повноваження може відбиватися у перевищенні його якісних або кількісних показників.

Перевищення якісних показників повноваження може торкатися:

Властивостей предмету, угоди (сорту, властивості речі, виду послуг – замість дерев’яного будинку купується кам’яний тощо).

Вибору контрагента (договір складається не з тою особою, яка вказана довірителем в якості контрагента або порушені вказівки відносно професії та інших якостей особи контрагента).

Юридичної природи угоди (замість умовної угоди укладено строкову).

Способу виконання або забезпечення виконання складеної представником угоди.

Перевищення повноваження у якісному відношенні може торкатися строку в угоді, ціни, ваги, обсягу речей, послуг – предмету угоди.¹

В законі наслідки перевищення змісту повноваження визначаються ст. 243 ЦК

У законі не зазначено строк, протягом якого третя особа зв’язана можливим схваленням. Тому угода, або інша юридична дія, яка здійснюється без повноваження або з його перевищенням за відсутністю схвалення недійсна в силу закону (ч. 3 ст. 215, 239, ч.1 ст. 241 ЦК України).

Крім того, якщо дією без повноваження або з його перевищенням принципалу або третім особам заподіяні збитки, виникає питання про їх відшкодування. Для відповідальності представника перед тим, кого представляють, достатньо наявності всіх умов цивільно-правової відповідальності. Для відповідальності представника перед третьою особою необхідно з’ясувати також наявність або відсутність вини третьої особи, а за наявності такої – форму вини представника.

Якщо представник мав намір увести в оману третю особу відносно наявності або межі повноваження, то він відповідає не тільки перед тим, кого представляє, але й перед третіми особами за вчинені збитки в подвійному розмірі та зобов’язаний відшкодувати моральну шкоду (ч. 2 ст. 230 ЦК України). Якщо ж представник сам помилявся відносно межі свого повноваження, то на нього не може бути покладена відповідальність за збитки, які понесла третя особа у зв’язку з невчиненям правочину: попереднє знання третьої особи про відсутність (перевищення) повноваження, а так само недбалість третьої особи, яка не перевірила наявність і зміст повноваження, позбавляють її права на відшкодування збитків.

Якщо правочин, вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною то він визнається судом недійсним, а довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними (ст. 232 ЦК України).

Якщо третя особа знала чи повинна була знати про відсутність або перевищення повноваження, виникає питання про її участь у відшкодуванні збитків, заподіяних діями без повноваження або з перевищенням меж його змісту чи здійснення.

Відповідальність третьої особи перед довірителем за збитки, завдані укладенням угоди без повноваження або з його перевищенням, настає лише за наявністю усіх умов цивільно-правової відповідальності, а також вини третьої особи. Якщо остання не знала і не повинна була знати про те, що угода здійснюється за відсутністю повноваження або з його перевищенням (наприклад, представник діє по підробленій довіреності), вона не може бути притягнута до відповідальності по відшкодуванню збитків.

Навпаки, якщо представник не знав і не повинен був знати про припинення повноваження, а третій особі були відомі обставини, пов’язані з припиненням повноваження, то відповідальність несе тільки третя особа, але не представник.

1 Див., наприклад: Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Вказ. твір. – С.194-195.

33