
- •§ 1. Поняття і предмет земельного права
- •§ 2. Методи регулювання в земельному праві
- •§ 3. Принципи земельного права
- •§ 4. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права
- •§ 5. Система земельного права
- •§ 1. Розвиток земельного права до 1917 року
- •§ 2. Розвиток земельного права в Україні після 1917 року
- •§ 3. Сучасний період розвитку земельного права
- •§ 1. Поняття і класифікація джерел
- •§ 2. Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства
- •§ 3. Закони як основні джерела земельного права
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права
- •§ 5. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого
- •§ 6. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори
- •§ 1. Повноваження Верховної Ради України
- •§ 2. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад
- •§ 3. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •§ 4. Повноваження Ради міністрів
- •§ 5. Повноваження органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •§ 6. Повноваження органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів й інших органів виконавчої влади спеціальної компетенції
- •§ 1. Поняття та основні ознаки права власності
- •§ 2. Земля як об'єкт права власності
- •§ 3. Суб'єкти права власності на землю
- •§ 4. Право приватної власності на землю
- •§ 5. Право комунальної власності на землю
- •§ 6. Право державної власності на землю
- •§ 7. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав
- •§ 8. Право спільної власності на землю
- •§ 9. Зміст права власності на землю, права й обов'язки власників земельних ділянок
- •§ 1. Поняття і принципи права землекористування
- •§ 2. Право постійного землекористування
- •§ 3. Право орендного землекористування
- •§ 4. Право концесійного землекористування
- •§ 5. Права і обов'язки землекористувачів
- •§ 1. Поняття та види земельних сервітутів
- •§ 2. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві
- •§ 3. Поняття і види обмежень прав на землю
- •§ 1. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- •§ 2. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою
- •§ 3. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам
- •§ 4. Умови і порядок надання земельних ділянок юридичним особам
- •§ 5. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку
- •§ 1. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок
- •§ 2. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок
- •§ 3. Окремі види договорів щодо земельних ділянок
- •§ 4. Правове регулювання застави земельних ділянок
- •§ 5. Особливості спадкування земельних ділянок
- •§ 6. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •§ 1. Загальні підстави
- •§ 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 3. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю
- •§ 4. Умови припинення права постійного землекористування
- •§ 5. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок
- •§ 1. Загальна характеристика гарантій прав на землю
- •§ 2. Способи захисту прав на земельні ділянки
- •§ 3. Правове забезпечення
- •§ 4. Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •§ 5. Причини виникнення, визначення видів та правові засади вирішення земельних спорів
- •§ 6. Органи, що вирішують земельні спори, умови та порядок їх розгляду і вирішення
- •§ 1. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення
- •§ 2. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання
- •§ 3. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •§ 4. Права й обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •§ 1. Визначення та склад земель житлової та громадської забудови
- •§ 2. Правове забезпечення використання земель житлової та громадської забудови
- •§ 3. Правове регулювання використання
- •§ 4. Використання земельних ділянок
- •§ 5. Особливості використання
- •§ 1. Поняття і склад земель
- •§ 2. Правовий режим земель природно-заповідного фонду
- •§ 3. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення
- •§ 4. Правовий режим земельних ділянок,
- •§ 1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення
- •§ 2. Особливості надання земель оздоровчого призначення
- •§ 3. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення
- •§ 4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
- •§ 1. Поняття і склад земель рекреаційного призначення
- •§ 2. Загальний правовий режим земель рекреаційного призначення
- •§ 3. Спеціальні правові режими земель рекреаційного призначення
- •§ 4. Особливості правового режиму
- •§ 5. Особливості правового режиму
- •§ 1. Поняття і склад земель історико-культурного призначення
- •§ 2. Загальний правовий режим земель історико-культурного призначення
- •§ 3. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення
- •§ 4. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду
- •§ 2. Умови і порядок надання земель лісового фонду
- •§ 3. Правове регулювання використання земель лісового фонду
- •§ 4. Особливості використання земель
- •§ 1. Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму земель водного фонду
- •§ 2. Правове регулювання використання земель водного фонду
- •§ 3. Особливості правового режиму
- •§ 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Правовий режим земель промисловості
- •§ 3. Правове регулювання використання земель транспорту
- •§ 4. Правовий режим земель енергетичної системи та зв'язку
- •§ 5. Правовий режим земель, наданих для потреб оборони та іншого призначення
- •§ 1. Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів
- •§ 2. Особливості правової охорони земель як просторово-територіального базису
- •§ 3. Правова охорона ґрунтів
- •§ 4. Правовий режим екологічно уражених земель
- •§ 5. Консервація земель
- •§ 1. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень
- •§ 2. Планування використання і охорони земельних ресурсів
- •§ 3. Правові засади зонування земель
- •§ 2. Види землеустрою, система
- •§ 3. Державний земельний кадастр та значення його ведення
- •§ 4. Державна реєстрація, облік кількості
- •§ 1. Державний контроль за використанням та охороною земель
- •§ 2. Громадський контроль за використанням та охороною земель
- •§ 3. Моніторинг земельних ресурсів та його значення
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Правові засади плати за землю
- •§ 3. Пільги щодо плати за землю
- •§ 4. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •§ 2. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •§ 3. Кримінальна та адміністративна
- •§ 4. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •§ 5. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за земельні правопорушення
- •§ 6. Проблема визначення
§ 3. Повноваження Кабінету Міністрів України
Згідно зч. 1 ст. 113 Конституції Кабінет Міністрів України є найвищим органом у системі органів виконавчої влади. Особливості і склад повноважень цього органу в галузі земельних відносин визначаються характером його загальної компетенції з широкого кола питань, закріплених у ст. 116 Конституції.
До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності (у тому числі продаж за погодженням з Верховною Радою України земельних ділянок, що знаходяться у власності держави, іноземним державам та іноземним юридичним особам; погодження продажу ділянок, що знаходяться у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам; надання, вилучення і зміна цільового призначення земельних ділянок державної власності — ріллі, багаторічних насаджень для несільсько-господарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гектарів, а також ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, коли їх надання, вилученця правових засад вилучення земель права приватної власності тощо; забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених ЗК, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Кодексу; вжити заходів щодо забезпечення потреб вчителів, лікарів, інших працівників соціальної сфери, котрі проживають у сільській місцевості, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та евакуйовані із зони відчуження, переселені з зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, які проживають у сільській місцевості, у земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства і садівництва у межах норм безоплатної приватизації, а також для городництва та сінокосіння за рахунок земель запасу і резервного фонду; вирішити питання про введення посад інженерів-землевпорядників у штати сільських, селищних рад та організацію державних відділів (управлінь) земельних ресурсів у міських радах; визначити потреби наукових установ і навчальних закладів у земельних ділянках для проведення наукових досліджень, вирощування елітного насіннєвого матеріалу, потреб племінного поголів'я худоби у кормах, здійснення навчального процесу і вирішити питання щодо земель наукових установ і навчальних закладів, які можуть бути передані для іншого використання; створити державний земельний (іпотечний) банк з відповідною інфраструктурою та запровадити державну реєстрацію прав на землю.
§ 4. Повноваження Ради міністрів
Автономної Республіки Крим і місцевих державних адміністрацій
Конституція України розрізняє правові статуси Ради міністрів АРК і місцевих державних адміністрацій. Так, згідно зі ст. 136 Конституції Рада міністрів АРК є урядом останньої, а відповідно до ст. 118 місцеві державні адміністрації — державними органами, які здійснюють виконавчу владу в областях, районах, містах Києві та Севастополі. Проте, з урахуванням конституційних засад єдності та цілісності території нашої держави, поєднання централізації та децентралізації при здійсненні державної влади законодавець однаково підходить до встановлення земельної компетенції Ради міністрів АРК і місцевих державних адміністрацій.
До повноважень Ради міністрів АРК і місцевих державних адміністрацій на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць належить: розпорядження землями державної власності; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і республіканських (регіональних) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному ЗК; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин згідно з законом (у тому числі погодження місць розташування об'єктів на землях державної власності, вилучення яких входить до їх компетенції).
Крім того, до повноважень місцевих державних адміністрацій належить підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах і міст, а також координація діяльності державних органів земельних ресурсів, а до повноважень Ради міністрів АРК, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій — визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у сфері управління районних державних адміністрацій.
Значну увагу законодавець приділяє розмежуванню між районними, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і Радою міністрів АРК повноважень у галузі розпорядження на їх територіях земельними ділянками державної власності. Зокрема, районні державні адміністрації наділені повноваженнями щодо надання земельних ділянок із земель державної власності в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб, а за межами населених пунктів — для сільськогосподарського використання; ведення лісового і водного господарства (крім випадків, коли це є компетенцією Кабінету Міністрів України); будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Обласні державні адміністрації та Рада міністрів АРК надають земельні ділянки із земель державної власності у межах міст обласного (республіканського) значення і за межами населених пунктів для всіх потреб (крім випадків, коли це належить до компетенції районних державних адміністрацій та Кабінету Міністрів України). Київська і Севастопольська міські державні адміністрації надають земельні ділянки із земель державної власності у межах їх територій для всіх потреб (крім випадків, коли це є компетенцією Кабінету Міністрів України).
Повноваження Ради міністрів АРК і місцевих державних адміністрацій щодо вилучення земельних ділянок, встановлення і зміни їх цільового призначення, погодження місць розташування об'єктів аналогічні повноваженням цих органів у галузі надання ділянок.