V. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 1. Дати відповідь на запитання:

1. Дайте визначення поняттям «матеріальне виробництво», «нематеріальне виробництво». Порівняйте їх. Що таке "духовне виробництво"?

2. Охарактеризуйте основні риси натурального і товарного виробництва.

3. За яких умов виникає товарне виробництво?

4. Як ви розумієте економічну відокремленість товаровиробників?

5. Які загальні риси і відмінності простого й розвинутого товарного виробництва?

6. Назвіть основні фактори виробництва і як вони пов’язані?

7. Розмежуйте поняття "економічне зростання" й "ефективність виробництва".

8. Назвіть економічні й соціальні показники ефективності виробництва та спосіб їхнього розрахування.

9. У чому полягає специфіка поняття "товар-послуга"?

10. Порівняйтк теорію трудової вартості з теорією граничної корисності і обґрунтуйте, чому їх необхідно поєднувати.

11. У чому полягають зміст і функції закону вартості?

Завдання 2. Бліц-опитуваня.

1. Обмін діяльністю. (Кооперація)

2. Корисність, що відображає додаткове задоволення, яке отримує людина від кожної наступної спожитої одиниці. (Гранична)

3. Спосіб поєднання ресурсів та їхнє загальне цілеспрямоване вико­ристання. (Виробництво)

4. Дохід власників від такого фактора виробництва, як земля. (Рента)

5. Прізвище вченого, що визначив спеціалізацію як ключ до багатств нації. (Сміт)

6. Продуктивна цілеспрямована діяльність людини задля створення корисних продуктів із метою задоволення своїх потреб. (Праця)

7. Зосередження виробництва на великих підприємствах. (Концен­трація)

8. Людина, що приймає рішення про спосіб комбінування факторів виробництва. (Менеджер)

9. Той, хто користується виробленими товарами та послугами. (Спо­живач)

10. Виробництво іншими словами. (Взаємодія)

11. Виробництво, що є похідним від первинного і вторинного та ство­рює різноманітні послуги. (Третинне)

12. Здатність задовольнити потреби людини. (Корисність)

13. Виробництво буває нематеріальне та ... (Матеріальне)

14. Серед даного переліку назвіть фактор, якого не вистачає: інфор­мація, земля, праця, здатність до підприємництва ... (Капітал)

15. Співвідношення доходів і витрат виробництва за певний проміжок часу. (Ефективність)

Завдання 3. Гра «Піцерія».

Припустімо, ми маємо власну піцерію. Виробничі приміщення печі для випікання є постійними ресурсами, які миттєво змінити не можливо. А ресурс, залучений до роботи, є фактором змінним.

Перед вами уявні фактори виробництва — три фломастери різних кольорів, папір, ножиці. Фломастери й ножиці — постійні фактор виробництва. Один робітник має за 2 хв виготовити максимальну кіл кість піц: підготовити заготовки для піц (вирізати з паперу ножицями), покласти всі необхідні інгредієнти (намалювати фломастера різних кольорів). Результат заносимо до таблиці.

Зростання обсягів виробництва цеху забезпечується збільшення кількості найманих робітників. Нехай власник, який бажає збільшити випуск піц, почав наймати додаткових працівників.

Тепер ми маємо двох працівників. Але незмінними залишаються ножиці й фломастери. Які кількість піц вони виготовлять за 2 хв.? Результати заносимо до таблиці.

Наймаємо третього працівника. Умови такі ж самі. Результат заносимо до таблиці.

Наймаємо четвертого працівника. Умови такі ж самі. Результат заносимо до таблиці.

Запрошуємо п'ятого. Результат заносимо до таблиці.

Одиниці змінного фактора	Кількість виробленої продукції	: Гранична продукція
1	1	1
2	4	3
3	8	4
4	8	0
5	7	-1

Отже, як бачимо, спочатку кількість граничної продукції зростала, але настав момент, коли вона почала спадати. Адже застосовувана технологія і виробничі площі розраховані на обмежену кількість робітників, і склалася така ситуація, коли люди почали заважати одне одному.

Завдання 4. Задача.

Альтернативна вартість виготовлення фотоапарата становить 12 го­динників. Підприємство може за місяць виготовити 600 годинників. Дирекція вирішує виготовляти 40 фотоапаратів. Скільки годинників при цьому зможе виготовити завод? Проілюструйте на графіку.

Розв' язяння.

Якщо підприємство має ресурси для щомісячного виготовлення 600 годинників, а альтернативна вартість 1 фотоапарата дорівнює 12 годинникам, то в разі виготовлення тільки фотоапаратів підпри­ємство зможе випустити 600:12 = 50 фотоапаратів.

Якщо дирекція вирішує виробляти 40 фотоапаратів, то втратить можливість виготовляти 40 х 12 = 480 годинників.

600 - 480 = 120 годинників зможе випускати підприємство одно­часно з випуском 40 фотоапаратів.

Завдання 5. Задача.

Три сестри організували сімейне підприємство, яке займалося вишивкою серветок і скатертин. Марія може вишити за рік 600 серветок або 120 скатертин. Ірина — 500 серветок або 150 скатертин. Дарина 300 серветок або 120 скатертин. Побудуйте КВМ сестер.

Розв'язання.

		Марія		Ірина		Дарина
Максимальна продукція	Серветка		600		500		300
	Скатертина		120		150		120
Альтернатив­на вартість	Серветка		1 серветка = = 0,2 скатер­тини		1 серветка = = 0,3 скатер­тини		1 серветка = =0,4 скатертини
	Скатертина		1 скатертина = = 5 серветок		1 скатертина = = 3 серветки		1 скатертина = -= 2,5 серветки

На графіку будуть дві точки перетину і дві крайні точки:

А: Марія, Ірина й Дарина вишивають тільки серветки. Буде виготовлено 1400 серветок.

В: Дарина вишиває скатертини (у неї альтернативна вартість скатертини найменша). Марія та Ірина вишивають серветки. Буде вироблено: 1100 серветок і 120 скатертин.

С: Марія вишиває лише серветки (у неї альтернативна вартість серветок найменша). Ірина і Дарина вишивають скатертини. Буде вироблено 600 серветок і 270 скатертин.

D: Три сестри вишивають лише скатертини. Буде виготовлено 390 скатертин.

ВИСНОВКИ

Виробництво — цілеспрямована діяльність людей, які мають на меті створити споживчі блага для задоволення своїх потреб. Зміст виробництва може розкриватися у трьох напрямах: а) взаємодія людини з природою і сукупність стосунків між людьми; б) поєднання таких основних елементів, як праця, засоби праці та предмети праці, результатом якого є продукт; в) єдність організацій­них форм виробництва: поділу праці (спеціалізації), обміну діяльно­сті (кооперації) та управління. Можливі різні підходи до структури виробництва: а) поділ на матеріальне та нематеріальне; б) поділ на первинне, вторинне, тре­тинне. У свою чергу, сфера послуг включає виробничу й соціальну інфраструктури. Інформація — інформативний ресурс, який використовується при виробництві. Факторами виробництва є земля, праця, капітал, здатність підприємництва, і, як уважають деякі економісти, інформація. Земля — це узагальнююче визначення всієї сукупності ресур­сів, які людина, розпочинаючи виробництво, бере в природи. Праця — це узагальнююче визначення людських ресурсів, за­лучених до виробництва. Капітал — це узагальнююче визначення майна, що належить підприємцям або іншим власникам і використовується для створення речей і послуг. Здатність до підприємництва — здатність до організації вироб­ництва, ризику в момент організації чи перебудови. Виробничі ресурси поділяються на відтворювані та невідтворювані. Виробничі ресурси є обмеженими відносно й абсолютно. Обмеженість ресурсів визначає: пошук національних способів використання наявних ресурсів і залучення нових, аналіз альтернативних варіантів їх використання. Головними критеріями у виборі варіанта використання ресурсів є досягнення повного використання ресурсів і повного обсягу виробництва. Наявність варіантів у використанні ресурсів зображують КВМ. Обмежені виробничі ресурси можуть використовуватися для задо­волення різних потреб, тобто, одні й ті ж фактори виробництва можна витратити на створення різних життєвих благ. Економічний вибір так чи інакше здійснюють усі — від дитини, яка на гроші (обмеже­ний ресурс), видані їй для придбання зошита, придбала собі морозиво утамувавши більш нагальну, на її думку, потребу, до суспільства в цілому, яке обирає, скажімо, між певними обсягами виробництва засобів праці та предметів особистого споживання, маючи обмежений запас виробничих ресурсів, тощо. Поведінку окремого виробника визначає його інтерес максимізувати прибуток. Розв'язуючи проблему, скільки виробляти продукту, він зіставляє виручку від реалізації кожного додаткового продукту та витрати на його виробництво. Якщо ж гранична виручка починає дорівнювати граничним витратам, то збільшення обсягів виробництва стає економічно недоцільним. Зростання витрат на створення додаткової одиниці продукту зумовлюється дією закону спадної продуктивності факторів виробництва.

ЗАПИС ВИСНОВКІВ ДО ЗОШИТА