7. Апаратура для проведення наркозу

Для проведення апаратно-маскового та ендотрахеального наркозу медична сестра повинна підготувати:

а) наркозний апарат, який складається з дозиметрів газів, випарників рідких засобів для наркозу та газопровідної систе­ми, за допомогою якої газонаркотична суміш від апарата над­ходить до хворого, дихального блока, вбирача вуглекислоти, балонів з наркотичними речовинами та киснем. Діазоту оксид міститься у балонах сірого кольору. Кисень випускають у ста-- левих балонах блакитного кольору ємністю 10—40 л під тиском 150 атм. Аби скористатися киснем під час наркозу, слід зни­зити тиск до 4 атм за допомогою редуктора з манометром, що розміщені на балоні. Для інгаляційного наркозу призначені апарати “Хірана-5” і “Хірана-6” (Чехія) і “Медиморф” (Угор­щина);

б) інструментарій та апаратуру, необхідні для інтубації тра­хеї: лицеві маски різних розмірів, набір інтубаційних трубок (для дорослих потрібно обов’язково мати трубки № 7, 8 і 9), мі­шок Амбу, наркозно-дихальний апарат або респіратор, систему для подачі кисню, ларингоскоп з набором клинків різних роз­мірів і видів (прямий, зігнутий), фібробронхоскоп (фіброларингоскоп), щипці Маджилла, провідник, катетери для аспірації вмісту ротової частини глотки та трахеї, електричний або ме­ханічний відсмоктувач; набір необхідних анестетиків і міоре- лаксантів, набір для ретроградної інтубації, набір для екстреної конікотомії чи трахеостомїї. Для моніторингу за вентиляцією легень під час та після інтубації трахеї слід мати пульсоксиметр із капнографом [4];

в) спеціальні апарати (наприклад, дихально-наркозний апа­рат “Бриз”, “РО-6”, “Фаза” тощо). Параметри вентиляції вста­новлює лікар-анестезіолог.

7. Етапи анестезіологічного забезпечення

Анестезіологічне забезпечення складається з окремих ком­понентів (етапів), кожний з яких може бути застосований (або не застосований) анестезіологом залежно від проблем, які вини­кають перед операцією.

І. Передопераційний період

1. Передопераційний огляд анестезіологом

У разі планових операцій анестезіолог заздалегідь опитує та оглядає хворого, робить висновки про його стан і складає план наркозу.

2. Підготовка до загальної анестезії та операції

За 6 год до операції пацієнт не їсть; хворому роблять очисну клізму увечері та вранці, спорожнюють сечовий міхур однора­зово або вводять сечовий катетер на весь час операції та ранньо­го післяопераційного періоду; якщо є зубні протези, хворий зні­має їх.

Якщо операція ургентна — підготовка до неї зменшується до мінімуму залежно від стану хворого та виду оперативного втру­чання, при цьому спорожнюють шлунок за допомогою зонда.

Велике значення має попередня психологічна підготовка па­цієнта. Йому роз’яснюють необхідність проведення операції за допомогою наркозу, заспокоюють його. Хворим із підвище­ною збудливістю нервової системи ввечері перед плановою операцією проводять медикаментозну підготовку (снодійні за­соби, транквілізатори, антигістамінні препарати) і за потреби повторюють уведення цих препаратів за 2 год до операції.

За ЗО—40 хв до операції (якщо вона планова) хворому прово­дять премедикацію з метою усунення психічної напруженості, болю, заспокоєння хворого, запобігання небажаним рефлектор­ним реакціям.

Для зняття психічної напруженості та болю вводять нарко­тичні анальгетики, наприклад, морфіну гідрохлорид, промедол або фентаніл. Для заспокоєння застосовують транквілізатори, наприклад, сибазон (седуксен). Седативний ефект поліпшують антигістамінні препарати (димедрол або дипразин). Вони також необхідні для запобігання алергійним реакціям. Для профілак­тики небажаних рефлекторних реакцій уводять атропіну суль­фат або метацин (зменшує секрецію слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та шлунка, запобігає спазму голосової щіли­ни, пригнічує дію блукаючого нерва).