3.2.3. Сприймання

ЛР№ 5: Дослідження сприймання часу

Об’єкт дослідження: формулюється самостійно.

Предмет дослідження: формулюється самостійно.

Мета дослідження: визначити ступінь точності сприймання коротких проміжків часу.

Завдання дослідження: формулюються самостійно (не менше двох завдань).

Гіпотези дослідження: формулюються самостійно.

Матеріали та обладнання: секундомір і таблиця-протокол дослідження .

Процедура дослідження: дослідження сприймання часу проводиться в парі, яка складається з досліджуваного й експериментатора. Експеримент включає десять серій дослідження. У кожній серії досліджуваному пропонують визначити заданий проміжок часу, не рахуючи і не дивлячись на годинник. Правильність оцінки інтервалу часу експериментатор визначає за допомогою секундоміра . Інтервали часу можуть задаватися такі: 30 с , 1 хв , 120 с і ін.

Література: [1], [3], [7], [8], [9], [10], [11], [28], [37].

ЛР№ 6: Дослідження пізнавального контролю при сприйманні

Об’єкт дослідження: формулюється самостійно.

Предмет дослідження: формулюється самостійно.

Мета дослідження: визначити властивості пізнавального контролю при його впливі на процес зорового сприймання.

Завдання дослідження: формулюються самостійно (не менше двох завдань).

Гіпотези дослідження: формулюються самостійно.

Матеріали та обладнання: три таблиці, кожна розміром в стандартний аркуш паперу. В першій таблиці чітко написані слова, що позначають назви чотирьох основних кольорів: червоний, синій, зелений, жовтий. В другій таблиці намальовані різнокольорові зірочки тих же основних кольорів. На третьому - написані назви кольорів , але колір чорнил, якими ці назви написані, не відповідають кольору: слово "червоний" написано жовтим коліром, слово "синій" - зеленим і т.п.; секундомір .

Процедура дослідження: дослідження складається з трьох серій, перед кожним з яких досліджуваному дається відповідна інструкція.

Серія № 1. Перед початком досліджуваному дають таку інструкцію: "Як можна швидше прочитайте слова на таблиці , яка Вам буде пред'явлена. Час читання слів контролюється за секундоміром . Якщо все зрозуміло і немає питань , приготуйтеся читати слова . Почали ! "

Після команди "Почали!" експериментатор пред'являє першу таблицю і фіксує час читання слів досліджуваним.

Серія № 2. Проводять безпосередньо після закінчення першої серії.

Інструкція досліджуваному: "Вам буде пред'явлена таблиця з зображенням зірочок. Якнайшвидше назвіть колір цих зірочок. Приготуйтеся. Почали! "

Час відповіді досліджуваного експериментатор фіксує так само, як і в першому досвіді.

Серія № 3. Проводять відразу після другої серії. Інструкція досліджуваному: "Вам буде пред'явлена таблиця з написаними на ній словами- назвами. Якнайшвидше назвіть колір чорнил, яким написані ці слова. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся. Почали!"

Слідом за інструкцією досліджуваному показують третю таблицю і фіксують час, за який він встигає назвати колір чорнил, якими написані ці слова

Література: [1], [3], [7], [8], [9], [10], [11], [28], [37].

ЛР№7: Дослідження особливостей зорового сприймання

Об’єкт дослідження: формулюється самостійно.

Предмет дослідження: формулюється самостійно.

Мета дослідження: визначити вплив на обсяг зорового сприймання ступеня осмисленості матеріалу, який пред'являється.

Завдання дослідження: формулюються самостійно (не менше двох завдань).

Гіпотези дослідження: формулюються самостійно.

Матеріали та обладнання.

1. Комп'ютер з можливістю перегляду відеороликів.

2. Записи 2х відеороликів:

- ролик № 1 (15 кадрів з безглуздим поєднанням восьми букв);

- ролик № 2 (15 кадрів з осмисленими фразами з трьох слів).

3. Бланк протоколу і ручка.

Стимульний матеріал (відеоролики) представлено на диску з докладним описом ЛР.

Процедура дослідження:

Експеримент проводиться в 2 серії.

В 1й серії досліджуваному пред'являється відеоролик № 1 з набором букв;

У 2й серії пред'являється відеоролик № 2 з набором слів (у вигляді фраз).

Досліджуваний сідає перед монітором комп'ютера; його голова разом з монітором накривається чорною накидкою.

При включеному моніторі і запущеному відеоролику на екрані завжди присутнє чергове зображення - точка («шумовий фон»). Після закінчення експозиції необхідного набору букв (або набору слів у вигляді фраз) на екрані знову з'являється чергове зображення.

Досліджуваний відтворює букви (слова з фраз), які він встиг побачити: його відповіді записуються в протокол - відповідно серії експерименту.

Після проходження першої серії експерименту досліджуваний попереджається про те, що тепер замість набору букв йому будуть пред'являтися фрази.

Література: [1], [3], [7], [8], [9], [10], [11], [28], [37].

ЛР№ 8: Ілюзії установки. Дослідження ілюзії розміру

Об’єкт дослідження: формулюється самостійно.

Предмет дослідження: формулюється самостійно.

Мета дослідження: дослідження установки при зоровому сприйманні ілюзій.

Завдання дослідження: формулюються самостійно (не менше двох завдань).

Гіпотези дослідження: формулюються самостійно.

Матеріали та обладнання.

1. Комп'ютер з можливістю перегляду відеороликів.

2. Запис відеоролика.

3. Бланк протоколу і ручка.

Процедура дослідження: складається з попередньої та контрольної серій.

Попередня серія: досліджуваному на екрані дисплея на час експозиції 200мс пред'являються дві окружності істотно різного діаметру. Завдання досліджуваного - порівняти окружності за розміром і вказати більшу. Крім того, він оцінює ступінь впевненості в правильності своїх відповідей за 3-бальною шкалою:

- 3 - твердо впевнений ;

- 2 - не зовсім впевнений ;

- 1 - не впевнений.

У попередній серії пред'являється 8 однакових спроб.

Контрольна серія: досліджуваному без попередження пред'являються дві однакові окружності, рівні за діаметром меншій окружності в попередній серії. Завдання досліджуваного не змінюється. Якщо він приймає рішення про рівність окружностей, то дає відповідну відповідь. У контрольній серії також надається 8 спроб.

Література: [1], [3], [7], [8], [9], [10], [11], [28], [37].

ЛР№ 9: Дослідження індивідуальних особливостей сприймання (полезалежності-поленезалежності)

Об’єкт дослідження: формулюється самостійно.

Предмет дослідження: формулюється самостійно.

Мета дослідження: виявлення індивідуальних особливостей сприймання за характеристикою полезалежності – поленезалежності.

Завдання дослідження: формулюються самостійно (не менше двох завдань).

Гіпотези дослідження: формулюються самостійно.

Матеріали та обладнання: набір з тридцяти замаскованих фігур, протокол.

Процедура дослідження.

Даний тест є стислою модифікацією «Фігур Готтшальдта» і відповідно спрямований на діагностику такого параметра як полезалежність - поленезалежність (надалі - ПЗ-ПНЗ).

У завданні використовується тест «Включені фігури» Готтшальдта, який являє собою набір з 30 завдань. У кожному завданні досліджуваному пропонується якнайшвидше виділити одну з п'яти еталонних фігур, серед відволікаючих деталей більш складної фігури, які заплутують. Час виконання тесту не обмежена. У досвіді реєструється час виконання кожного з 30 завдань і кількість правильних рішень.

Досліджуваним пропонується в тридцяти замаскованих фігурах знайти одну з п'яти еталонних фігур і вказати її. Складні фігури пред'являються по одній. Фіксується загальний час виконання завдання. Після пред'явлення інструкції демонструються приклади із зазначенням правильних відповідей.

Література: [1], [3], [7], [8], [9], [10], [11], [28], [37].

3.2.4. Пам’ять

ЛР№ 10: Дослідження обсягу короткочасної пам'яті

Об’єкт дослідження: формулюється самостійно.

Предмет дослідження: формулюється самостійно.

Мета дослідження: визначити обсяг короткочасного запам'ятовування за методикою Джекобсона.

Завдання дослідження: формулюються самостійно (не менше двох завдань).

Гіпотези дослідження: формулюються самостійно.

Матеріали та обладнання: бланк з чотирма наборами рядів чисел, лист для запису, ручка і секундомір.

Процедура дослідження: дослідження можна проводити з одним досліджуваним і з групою з 8-16 осіб. Воно складається з чотирьох аналогічних серій. У кожній серії експериментатор зачитує досліджуваному один з наборів цифрових рядів.

Елементи ряду пред'являються з інтервалом 1с. Після прочитання кожного ряду через 2-3 сек за командою "Пишіть!" досліджувані на своєму бланку відтворюють елементи ряду в тому ж порядку , в якому вони пред'являлися експериментатором. У кожній серії незалежно від результату читаються всі сім рядів. Інструкція у всіх серіях досвіду однакова. Інтервал між серіями не менше 6-7 хв.

Література: [1], [2], [7], [8], [9], [10], [12], [27], [28], [29].

ЛР№ 11: Дослідження опосередкованого запам'ятовування

Об’єкт дослідження: формулюється самостійно.

Предмет дослідження: формулюється самостійно.

Мета дослідження: визначити вплив системи допоміжних засобів на запам'ятовування конкретних понять.

Завдання дослідження: формулюються самостійно (не менше двох завдань).

Гіпотези дослідження: формулюються самостійно.

Матеріали та обладнання: набори слів тесту для запам'ятовування, протокол дослідження, папір для запису, ручка, секундомір.

Процедура дослідження: дослідження складається з двох серій і проводиться з одним досліджуваним.

Серія № 1: завдання - визначити обсяг пам'яті досліджуваного при запам'ятовуванні словесного матеріалу, який не передбачає заздалегідь заданої системи зв'язків. У цій серії дослідження використовується класичний метод утримання членів ряду. Експериментальний матеріал складається з 20 не пов'язаних між собою простих слів, що складаються з 4-6 букв. Перед досліджуваним ставиться завдання запам'ятати запропоновані слова і за командою відтворити їх набланку для досліджуваних. Слова експериментатор повинен читати чітко і швидко з паузами в 2 с. Після закінчення читання через 10 с. досліджуваному пропонується відтворити вголос або записати на папері запам'яталися слова в будь-якому порядку . Експериментатор відзначає у себе в протоколі ті слова, які відтворені правильно. Помилково відтворені слова фіксуються в примітках .

Серія №2: завдання – визначити обсяг пам’яті досліджуваного при запам’ятовуванні словесного матеріалу із задалегідь заданою системою смислових зв’язків.

Література: [1], [2], [7], [8], [9], [10], [12], [27], [28], [29].

ЛР№ 12: Методика «Піктограма»

Об’єкт дослідження: формулюється самостійно.

Предмет дослідження: формулюється самостійно.

Мета дослідження: дослідження особливостей опосередкованого запам’ятовування та його продуктивності, а також – характеру мисленнєвої діяльності та рівня сформованості понятійного мислення.

Завдання дослідження: формулюються самостійно (не менше двох завдань).

Гіпотези дослідження: формулюються самостійно.

Матеріали та обладнання: олівець (або набір кольорових олівців), папір формату А4. Потрібно заздалегідь підготувати 12-16 слів і виразів для запам'ятовувань. Стандартні набори слів застосовувати необов'язково, їх необхідно трохи варіювати, тобто, зберігаючи основний склад слів, замінювати два або три з них.

Процедура дослідження:

Досліджуваному кажуть, що буде перевірятись його зорова пам'ять, запитують про те, чи помічав він, як йому легше запам'ятовувати - « на слух або за допомогою зору». Потім йому дають аркуш паперу й олівець і кажуть: «На цьому папері не можна писати ні слів, ні букв. Я буду називати слова і цілі вирази, які ви повинні будете запам'ятати. Для того щоб легше було запам'ятати, ви повинні до кожного слова намалювати щось таке, що б могло допомогти вам згадати задане слово. Якість малюнка ролі не грає, можна намалювати що завгодно і як завгодно, аби вам це змогло нагадати задане слово - як вузлик на пам'ять зав'язують. Ось , наприклад, я вам задаю перше вираз «Веселе свято». Що можна намалювати, щоб потім згадати «Веселе свято»?

Бажано без крайньої необхідності нічого більше досліджуваному не підказувати . Якщо він наполегливо скаржиться на невміння малювати, можна порадити: «Малюйте, що легше». Якщо досліджуваний заявляє, що він не в силах намалювати свято, можна повторити йому, що він не повинен малювати «веселе свято», а лише те, що може йому нагадати про веселе свято. Якщо він легко підбирає малюнки і сам розповідає вголос експериментатору, що він вибирає і як він збирається пригадувати, експериментатор мовчки веде протокол.

Якщо ж досліджуваний сам не пояснює, слід у нього кожен раз запитувати: «А як вам це допоможе пригадати задане слово?».

Не слід заперечувати або висловлювати несхвалення, які б незвичайні зв'язки досліджуваний не встановлював, але якщо малюнки його занадто багатопредметні, можна попросити його малювати трохи швидше.

У процесі виконання завдання експериментатор варіює порядок задаються досліджуваному слів: дивлячись по тому, чи легко досліджуваний встановлює зв'язки, експериментатор пропонує те більш легкі, конкретні вирази («смачну вечерю»,«важка робота»), то більш абстрактні, важкі («розвиток», «сумнів», «справедливість»).

Після виконання завдання (від 12 до 16 слів) листок з малюнками відкладають убік і лише в кінці дослідження (через годину) пропонують досліджуваному пригадати за малюнками задані слова. Пригадування потрібно пропонувати не по порядку, краще одне - з початку, інше - з кінця. Можна запропонувати досліджуваному записувати під малюнком слово або вираз, яке було йому задано. Обов'язково слід запитати, як вдалося йому згадати слово, чим допоміг йому малюнок.

Література: [1], [2], [7], [8], [10], [12], [27], [28], [29]

ЛР№ 13: Порівняльне дослідження безпосереднього і опосередкованого запам'ятовування абстрактних понять

Об’єкт дослідження: формулюється самостійно.

Предмет дослідження: формулюється самостійно.

Мета дослідження: встановити роль системи допоміжних піктографічних знаків у розширенні обсягу пам'яті.

Завдання дослідження: формулюються самостійно (не менше двох завдань).

Гіпотези дослідження: формулюються самостійно.

Матеріали та обладнання: набори з 20 слів, тестовий бланк для піктограм розміром в стандартний аркуш формату А4, розділений на 20 клітинок, протокол дослідження, папір , олівці чи ручки для запису і малювання, секундомір.

Процедура дослідження: дослідження складається з двох серій, які проводяться з одним досліджуваним.

Серія № 1. Завдання першої серії - визначити обсяг пам'яті досліджуваного на абстрактні поняття класичним методом утримання членів ряду.

Матеріалом для запам'ятовування служать 20 абстрактних понять рівного об'єму. Експериментатор чітко читає в ході дослідження слова-поняття, роблячи між кожним з них коротку паузу в 10-12 с. Після прочитання всіх 20 слів пауза триває 5 м., після якої досліджуваному письмово пропонується в протоколі записати що запам'яталися слова, по можливості зберігаючи їх порядок.

Серія №2. Завдання – визначити обсяг запам’ятовування абстрактних понять при утриманні членів ряду методом піктограмм. Проводиться не раніше ніж через 30 хвилин після закінчення першої серії. Стимульний матеріал –аналогічні поняття(в тій же кількості та такого ж обсягу).

Література: [1], [2], [7], [8], [10], [12], [27], [28], [29].

ЛР № 14: Дослідження переважаючого типу запам'ятовування

Об’єкт дослідження: формулюється самостійно.

Предмет дослідження: формулюється самостійно.

Мета дослідження: виявити обсяг пам'яті при різних типах пред'явлення словесного матеріалу.

Завдання дослідження: формулюються самостійно (не менше двох завдань).

Гіпотези дослідження: формулюються самостійно.

Матеріали та обладнання: чотири набори слів, що виражають конкретні поняття, один з наборів виконаний на окремих картках, чотири невеликих аркуша паперу для запису та ручка, секундомір.

Процедура дослідження: переважаючий тип запам'ятовувння встановлюють методом по-різному пред'явлених слів. Дослідження складається з чотирьох серій:

- слова для запам'ятовування пред'являють на слух;

- слова для запам'ятовування пред'являють зорово, причому кожне слово має бути чітко записано на окремій картці;

- слова для запам'ятовування пред'являють з використанням моторно- слухової форми;

- слова для запам'ятовування пред'являють комбіновано, поєднуючи слухове , зорове і моторне сприймання матеріалу.

Щоб не було труднощів при визначенні обсягу пам'яті, для кожної серії достатньо підготувати ряд з 10 слів.

Література: [1], [2], [7], [8], [10], [12], [27], [28], [29].