- •Передмова
- •1. Хімічний склад живих організмів.
- •1.1. Особливості хімічного складу живих організмів
- •1. 2. Макроелементи в організмі людини, їх значення
- •1. 3. Мікроелементи в організмі людини, їх значення
- •1. 4. Хімічні елементи в продуктах харчування
- •2 . Нуклеїнові кислоти днк та рнк. Ліпіди.
- •2.1. Молекула днк
- •2.2. Молекула рнк
- •2.3. Функції нуклеїнових кислот
- •2.4. Класифікація та функції ліпідів.
- •3. Каталіз. Ферментативний каталіз.
- •4. Особливості ферментів мікроорганізмів, їх функції
- •4.1. Ферментів мікроорганізмів.
- •4.2. Види ферментів та їх роль
- •4. 3. Використання ферментів мікроорганізмів людиною
- •5. Гормони – регулятори обміну речовин в організмі.
- •6. Обмін ліпідів. Травлення, всмоктування та перетворення в тканинах.
- •6. 2. Окислення гліцерину
- •6. 3. Окислення вищих жирних кислот
- •6. 4. Обмін кетонових тіл
- •6. 5. Біосинтез гліцерину
- •6. 6. Біосинтез вищих жирних кислот
- •6.7. Біосинтез тригліцеридів
- •Утворення фосфатидної кислоти:
- •Ферментативне розщеплення фосфатидної кислоти за допомогою фосфо-ліпази с:
- •Обмін білків. Значення у харчуванні. Травлення. Біосинтез білку.
- •7. 1. Функції білка
- •7. 2. Умови і етапи біосинтезу білка
- •7.3. Природа генетичної коду
- •7.4. Етапи синтезу білка
- •Активування амінокислот
- •8. Взаємозв,язок обміну білків, жирів і вуглеводів.
- •9. Водний і мінеральний обмін.
- •9.1. Значення води і мінеральних солей
- •9.2. Водний обмін.
- •9.3. Значення води в процесі росту і розвитку дитини.
- •10. Біохімія зерна і хліба.
- •10. 1. Хімічний склад зерна
- •10.2. Крупи
- •10.3. Класифікація та асортимент крупів
- •10.4. Борошно
- •10.5. Показники якості та дефекти крупів і борошна
- •10.6. Дефекти крупів і борошна.
- •11. Біохімія кави та чаю.
- •11.1. Із чого «зроблений» кава?
- •11.2. Хімічний склад та харчова цінність кави
- •11.3. Кофеїн кави
- •11.4. Фармакологічні властивості
- •11. 5. Передозування
- •11.6. Чай китайський
- •Література
4. 3. Використання ферментів мікроорганізмів людиною
Ферменти мікроорганізмів, такі як лігази і рестриктази, знайшли широке застосування в біотехнології, у тому числі в генетичній інженерії, для одержання різних біологічно активних речовин, гібриди, продуковані моноклональні антитіла, а також ряд продуктів у легкій і харчовій промисловості.
Ферменти мікроорганізмів характеризують їх біологічні властивості і тому їх досліджують з метою ідентифікації бактерій. У залежності від субстрату гідролітичні ферменти прийнято поділяти на дві великі групи:
- гідролітичні або цукролітичні ферменти, субстратом для який є різні цукри, а продуктами їх розщеплення - кислоти, спирти, альдегіди, Н2О ;
- протеолітичні ферменти, що розщеплюють білки з утворенням поліпептидів, амінокислот, аміаку, індолу, сірководню.
Для вивчення активності ферментів при ідентифікації мікроорганізмів широко використовують диференційно-діагностичні середовища, до складу яких входять визначені субстрати – цукри чи білки.
При дослідженні гідролітичної активності бактерій поширені моносубстратні диференційно-діагностичні середовища Гісса (строкатий ряд Гісса), лактозовмісні середовища Ендо, Левіна, Плоскірєва, дисубстратні середовища Ресселя , полісубстратні середовища Кліглера й Олькеницького. Останні можуть служити і для вивчення протеолітичних властивостей бактерій, тому що ріст мікроорганізмів супроводжується вивільненням аміаку. Протеолітичні ферменти бактерій визначаються також по виділенню індолу, сірководню, розщепленню деяких амінокислот, наприклад, фенілаланіна, лізина, цистина. Протеолітичні ферменти здатні змінювати (розріджувати) желатин, причому, різні види бактерій по різному змінюють «стовпчик» желатину в пробірці з посівом мікроорганізму. Так, при росту холерного вібріона «стовпчик» желатину приймає форму цвяха, при росту стафілокока - панчохи, при росту синегнійної палички спостерігається пошарове розрідження середовища.
Окислювально-відновні ферменти, дегідрогенази, каталазу визначають по зміні органічного барвника - акцептора водню. Здатність мікроорганізмів використовувати як джерело вуглецю цитрат оцінюють у спеціальних тестах заснованих на роботі ферментів.
У практичних бактеріологічних лабораторіях широко застосовують микр о- і експрес-методи для орієнтованого вивчення біохімічних властивостей мікроорганізмів. Для цієї мети існує безліч тест-систем. Найбільше часто використовують систему індикаторних паперів (СИБ). Сиби представляють із себе диски фільтрувального папера, просочені розчинами чи цукрів інших субстратів у сполученні з індикаторами. Такі диски опускають у пробірку з вирослої в рідкому живильному культур середовищі. По зміні кольору диска із субстратом судять про роботу ферменту. Мікро-тест системи для вивчення ідентифікації ентеробактерій представлені одноразовими пластиковими контейнерами із середовищами, що містять різні субстрати, з додаванням індикаторів. Посів чистої культури мікроорганізмів у такі тест-системи дозволяє швидко виявити здатність бактерій утилізувати цитрати, глюкозу, сахарозу, виділяти аміак, індол, розкладати сечовину, лізин, фенілаланін і т.д.