
- •Передмова
- •1. Хімічний склад живих організмів.
- •1.1. Особливості хімічного складу живих організмів
- •1. 2. Макроелементи в організмі людини, їх значення
- •1. 3. Мікроелементи в організмі людини, їх значення
- •1. 4. Хімічні елементи в продуктах харчування
- •2 . Нуклеїнові кислоти днк та рнк. Ліпіди.
- •2.1. Молекула днк
- •2.2. Молекула рнк
- •2.3. Функції нуклеїнових кислот
- •2.4. Класифікація та функції ліпідів.
- •3. Каталіз. Ферментативний каталіз.
- •4. Особливості ферментів мікроорганізмів, їх функції
- •4.1. Ферментів мікроорганізмів.
- •4.2. Види ферментів та їх роль
- •4. 3. Використання ферментів мікроорганізмів людиною
- •5. Гормони – регулятори обміну речовин в організмі.
- •6. Обмін ліпідів. Травлення, всмоктування та перетворення в тканинах.
- •6. 2. Окислення гліцерину
- •6. 3. Окислення вищих жирних кислот
- •6. 4. Обмін кетонових тіл
- •6. 5. Біосинтез гліцерину
- •6. 6. Біосинтез вищих жирних кислот
- •6.7. Біосинтез тригліцеридів
- •Утворення фосфатидної кислоти:
- •Ферментативне розщеплення фосфатидної кислоти за допомогою фосфо-ліпази с:
- •Обмін білків. Значення у харчуванні. Травлення. Біосинтез білку.
- •7. 1. Функції білка
- •7. 2. Умови і етапи біосинтезу білка
- •7.3. Природа генетичної коду
- •7.4. Етапи синтезу білка
- •Активування амінокислот
- •8. Взаємозв,язок обміну білків, жирів і вуглеводів.
- •9. Водний і мінеральний обмін.
- •9.1. Значення води і мінеральних солей
- •9.2. Водний обмін.
- •9.3. Значення води в процесі росту і розвитку дитини.
- •10. Біохімія зерна і хліба.
- •10. 1. Хімічний склад зерна
- •10.2. Крупи
- •10.3. Класифікація та асортимент крупів
- •10.4. Борошно
- •10.5. Показники якості та дефекти крупів і борошна
- •10.6. Дефекти крупів і борошна.
- •11. Біохімія кави та чаю.
- •11.1. Із чого «зроблений» кава?
- •11.2. Хімічний склад та харчова цінність кави
- •11.3. Кофеїн кави
- •11.4. Фармакологічні властивості
- •11. 5. Передозування
- •11.6. Чай китайський
- •Література
2.2. Молекула рнк
Молекула РНК має простішу будову. Вона складається з одного полінуклеотидного ланцюга, який теж містить багато нуклеотидів чотирьох видів — гуаніловий, цитидиловий, аденіловий та уридиловий (у молекулі РНК замість основи тиміну міститься азотиста основа урацил, яка за структурою близька до тиміну). До нуклеотидів РНК входить не дезоксирибоза, а рибоза. Молекули РНК значно коротші, ніж молекули ДНК, і мають набагато меншу молекулярну масу, яка рідко перевищує 100 тис. у. о. Існує кілька видів РНК, що різняться за структурою і функціями. Так, рибосомальні РНК (р-РНК) містяться в рибосомах, транспортні РНК (тРНК), найбільші за розміром, беруть участь у транспортуванні амінокислот до місця синтезу білків, інформаційні, або матричні РНК (і-РНК, або м-РНК), синтезуються на ділянці одного з ланцюгів ДНК і передають інформацію про структуру білка з ядра клітини до рибосом.
Нуклеїнові кислоти складають у клітині 1–2% (5–8% від сухого залишку). Нуклеїнові кислоти — це біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Нуклеотид складається з: 1) азотистої основи (пуринової або піримідинової); 2) вуглевода пентози (рибози або дезоксирибози); 3) фосфатної групи (рис. 2).
Азотиста основа разом із дезоксирибозою чи рибозою складає нуклеозид, а після приєднання до нуклеозида фосфатної групи формується нуклеотид (рис. 3).
У дезоксирибонуклеїновій кислоті (ДНК) є такі пуринові основи, як аденін і гуанін та піримідинові основи — тимін і цитозин. У рибонуклеїновій кислоті (РНК) замість тиміну є урацил. ДНК — це подвійний ланцюг, в якому азотисті основи поєднуються за принципом комплементарності (взаємодоповнюваності), тобто аденін з’єднується з тиміном, а гуанін з цитозином.
РНК відрізняється тим, що складається з однотяжевого ланцюга, тоді як ДНК — з подвійного. Другою різницею є відмінність у піримідинових основах (замість тиміну — урацил). Третя відмінність — у пентозах: в ДНК є дезоксирибоза, тоді як у РНК — рибоза.
2.3. Функції нуклеїнових кислот
Функції нуклеїнових кислот — збереження, відтворення в точних копіях і передача генетичної інформації в ряді клітинних поколінь. ДНК розташована переважно в ядрі і містить код (інформацію) на синтез білка — порядок розміщення амінокислот у поліпептидному ланцюгу, а також регулює процеси транскрипції — “переписування” інформації з ДНК на інформаційну РНК. Розрізняють три види РНК: інформаційну (іРНК), або матричну (мРНК), яка служить матрицею для синтезу білка, транспортну (тРНК), що використовується для перенесення амінокислот до рибосом і рибосомальну (рРНК). Остання належить до складу рибосом, на яких безпосередньо відбувається збирання поліпептидного ланцюга.
Рис. 2. Будова молекул речовин, з яких складаються нуклеїнові кислоти
Рис. 3. Будова нуклеозида, нуклеотида і половини “щаблів”, з яких складаються молекули ДНК
Рис. 4. Структура ДНК: 1 — з’єднання нуклеотидів за принципом комплементарного спарування азотистих основ (А — аденіновий, Г — гуаніновий, Т — тиміновий, Ц — цитозиновий нуклеотиди), 2 — “подвійна спіраль”, 3 — просторова структура ДНК