11. 5. Передозування

Мінімальна смертельна доза кофеїну складає 3200 мг із введенням прямо у кров. LD50 для кофеїну встановлено на рівні 13-19г перорально для середньої дорослої людини. LD50 для кофеїну залежить від ваги та індивідуальної чутливості і становить 150—200мг на 1кг маси тіла, що відповідає приблизно 140—180 чашкам кави для дорослої людини протягом відрізку часу, що залежить від періоду напів - виведення кофеїну з організму. Період напів -виведення становить від 3,5 до 10 годин, для дорослих людей — в середньому 5 годин. Контрацептиви збільшують цей період до близько 12 годин; для жінок більше З місяців вагітності він становить 10-18 годин. У дітей період напів-виведення кофеїну з організму зазвичай більший, ніж у дорослих. Хоча досягти смертельну дозу кофеїну кавою практично неможливо, траплялися випадки смерті через умисне передозування таблетками кофеїну.

Передозування кофеїном призводить до кофеїнової інтоксикації або отруєння кофеїном. Симптоми отруєння як психологічні, так і фізіологічні: неспокій, нервовість, збудливість, безсоння, діурез, посмикування м'язів, непослідовні думки і мова, параноя, аритмія серця, тахікардія, підвищений кров'яний тиск, частий пульс. У виняткових випадках може спостерігатись манія, депресія, дизорієнтація, галюцинації, психози.

11.6. Чай китайський

Вічнозелений, галузистий, до 150 см заввишки, , родини чайних. Листки чергові, видовжено-овальні, цілісні, до 8 см завдовжки, 4 см завширшки, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені. Квітки правильні, двостатеві, поодинокі або по 2 - 5 в пазухах листків; пелюстки біді, рідше рожеві. Цвіте у червні - липні. Плід - коробочка. Батьківщина чаю - гірські ліси Південного Китаю та Індокитайського півострова. Вирощують чай в Грузії, Азербайджані, Краснодарський край. На території Закарпаття чайна плантація розташована в районі червоної гори м. Мукачево. Відомо багато легенд про чай. Одна з них оповідає, як якийсь святий, що жив багато віків тому, посилено молився й пестився. Якось, не витримавши боротьби з утомою він заснув і проспав цілу добу. Прокинувшись, він так розгнівався на свої повіки, що вирвав їх та кинув на землю. І ... кожна повіка дивним чином перетворилася на кущ. У Європі дізналися про чай тільки в середині XVII ст. Вперше його завезли сюди 1602 р. на кораблях голандської компанії. Але тоді, як це часто трапляється, він не набув популярності. До Франції чай потрапив тільки через 34 роки. Вирощують чай заради верхівкових частин пагонів (флешів). Якщо листя і флеші сушити відразу після збирання, то одержують зелений чай. Щоб одержати чорний чай, сировину спочатку піддають ферментації. У листі чаю є дубильні речовини, алкалоїди (кофеїн, теофілін, теобромін, ксантин, аденін, гіпоксантин та інші), флавоноїди, ефірна олія, аскорбінова кислота, вітаміни (тіамін, рибофлавін, філохінон, рутин, нікотинова кислота) мінеральні та дубильні речовини. Цілющі властивості чаю зумовлюються всім комплексом речовин, що в ньому є. Стимулюючі властивості чаю зумовлені в основному кофеїном. Кофеїн збуджує центральну нервову систему і діяльність серця, підвищує артеріальний тиск, зменшує проникливість судинної стінки, розширює судини головного мозку, печінки, нирок, посилює діурез, пригнічує розвиток мікроорганізмів, має радіопротекторну та антиоксидантну дію. Внутрішньо - настій зеленого чаю (2 ч ложки сировини на 200 мл окропу настояти 10 хв, процідити) пити по 50 мл тричі на день. Зовнішньо - компреси, примочки і промивання настоєм зеленого чаю (1 ч ложку на 200 мл окропу, настояти 5 хв, процідити і охолодити до кімнатної температури).

Хімічний склад чаю

Перші дослідження хімії чаю було почато на початку 20 сторіччя на яванських плантаціях.

Але точний хімізм чаю невідомий і понині. Вважаєтья що в чаї міститься близько 300 різних хімічних речовин. Сполучення цих речовин є унікальним, і не може бути замінено ніякими іншими рослинами чи хімічними препаратами.

В процесі висушування чайне листя втрачає 70-75% ваги В якісному чаї залишається 3-5% води.

Тиші 25-30% і є тими хімічними речовинами. З цих речовин 25-30% є розчинними, і саме вони екстрагуються під час заварювання.

Далі наведено стандарт (у відсотках) змісту компонентів для асамського чаю.

Таблиця 1. Стандарт вмісту компонентів для асамського чаю

Речовини

Вміст

Нерозчинні у воді речовини:

Всього 52%

1) Клітчатка, целюлоза та інші грубі тканини рослини 22%

2) Протеїни 16%

3) Жири 8%

4) Хлорофіл та пігменти 1,5%

5) Пектини 4%

6) Крохмаль 0,5%

Розчинні речовини:

Всього 48%

1) Ферментовані (окислені) поліфеноли 20%

2) Неокислені поліфеноли 10%

3) Цукор 3%

4) Амінокислоти 7%

5) Мінеральні речовини 4%

6) Кофеїн 4%

Ефірних олій в чаї близько 0,02%,але саме вони надають чаю аромат. Зараз відомо більш ніж ЗО видів ефірної олії чаю.

Ароматичні компоненти чаю, виявлені за допомогою хроматичних методик дають наступні показники.

Зеленому чаю аромат надають:

Indole.

Methyl Salicylate.

Jasmin Lactone.

Nerolidol.

Benzil Cyanide.

Benzil Alcohol.

3,4 Linalol Oxydol.

Linalol Derivatives.

Linalol.

1,2 Linalol Oxydol.

Червоному та чорному чаю аромат надають:

Cis-3-Hexanal.

Hexanoate.

Benzil Cyanide.

Indole.

Methyl Jasmonate.

Cis-Jasmone.

Linalol Oxydol 3,4.

Cis-3-Hexanol.

Benzoate.

Benzyl Alcohol.

Phenylethyl Alcohol,

NerolidoL

Jasmon/Jasmin Lactone.

Трав'яний аромат забезпечують такі ефірні олії:

Нехапаї.

LmalolOxydoll,2.

Фруктовий аромат забезпечують:

Cis-3-Hexanal Hexanoate.

Квітковий аромат забезпечують:

Linalol.

Geraniol.

Phenylethyl Alcohol.

Benzyl Alcohol.

Beta lonone, Cis-Jasmone.

Смоляний аромат надають такі олії:

Alpha Terpeniol.

Cedro.

Alpha Faranesen (Japan Tea Only).

Аромат сухофруктів:

Jasmin Lactone.

Вільні ароматичні включення, які надають різноманітні відтінки:

Indole.

Benzil Cyanide.

Більшість перелічених речовин відноситься до терпеноідів — душисті, маслянисті та літучі речовини. Розрізнюють три групи терпеноідів:

Напівтерпени (ароматичні кислоти та альдегіди). В чаї це Methyl Salicylate. Як правило мають слабкий залах.

Монотерпени - основна група ароматичних ефірних олій, що в основному і надає чаю аромат.

Секвітерпени. В чаї це, наприклад Alpha Farunesen.

Хоча ефірні олії не розчиняються в воді, при взбовтувашгі надають їй запах та смак. На поверхні холодної заварки, яка містить велику кількість ефірних олій, утворюється райдужні плівка. Це показник високої якості чаю. Ефірні олії мають сильну антибактеріальну та протизапальну дію.

В лабораторних умовах виявлено, що при тривалому зберіганні ефірні олії міняють свій колір (темнішають) та запах (в гіршу сторону). Саме тому чай неможливо долго зберігати. Також еірні олії руйнуються при перегріванні, тому при заварюванні необхідно використовувати воду правильної температури. Пігменти (барвники) складають від 1 до 12% чаю, і формують колір чаю:

1. Хлорофіл - дає зелену окраску живому чайному листю. При терміческих обробках він в значній міре руйнується і в більшій кількості присутній в неферментованих чаях.

2 Каротин та ксантофіл. Надає червоно-бурий колір..

3.Теофлавін (1-2%). Надає золотаво-жовтого кольору. Високий його вміст характерний для якісних сортів. При малій кількості чай видається мутним. При неправильному зберіганні чи заварюванні легко руйнується.

4. Теарубігін (10-20%). Надає червоно-коричньовий колір,

Теофлавін та теарубігін є похідними від поліфенолів. Обидва пігменти утворюються в процесі ферментації. Теофлавін є більш хімічно активним і легко переходить в теарубігін. В якісному чорному чаї співвідношення теафлавіну та теарубігіну повинно бути 1:10.

Кофеїн

Кожний з нас не один раз зіштовхувався з бажанням перебороти ранкову сонливість або вечірню дрімоту. Для того, щоб підбадьоритися ми вже по звичці тягнемося до склянки міцного чаю або чашки кави. Ефект досягається завдяки речовині, що утримується в цих напоях - кофеїнові. Так що ж це за речовина і як вона в дійсності впливає на наш організм?

Кофеїн це алкалоїд, що утримується в листях чаю (до 4%), насінні кави (до2%), горіхах кола (до 6%), бобах какао (до4%). Як бачимо, ця речовина в природі поширена досить широко. Для медичних цілей, однак, кофеї'н одержують синтетичним шляхом. З медичної точки зору кофеїн - це класичний психомоторний стимулятор. Він має властивість збуджувати нервову систему, зменшувати почуття стомлення, збільшувати психічну активність, проганяти сон. Однак варто мати на увазі, особливо спортсменам, що фізичну активність кофеїн не підвищує, а, навпаки, знижує.

Збудлива дія кофеїну зв'язана з його здатністю блокувати рецептори адреналш-гальмового медіатора центральної нервової системи. Кофеїн знижує чутливість нервових кліток до адреналіну і, таким чином, робить збудливу дію. Кофеїн, однак, здатний робити і пряму збудливу дію. Як і інші метилксантіни, він блокує фермент (фосфодиестеразу), що обмежує проведення (передачу) нервових імпульсів до клітки. В результаті, будь-який збудливий сигнал починає діяти на нервові клітки сильніше. Якщо з кофеїном переборщити, то може розвитися виражене психомоторне порушення (порушення психічної і діяльної сфери).

На зарі нашого століття кофеїн використовувався у великих дозах для провокації симптомів захворювання в психічних хворих. Одночасно з центральною нервовою системою кофеїн збуджує і вегетативну (інерируючу внутрішні органи). Зростають частота і сила серцевих скорочень, підвищується секреція шлункового соку, підсилюється потовідділення, підвищується температура тіла і т.п. Артеріальний тиск не змінюється, тому що кофеїн хоч і стимулює викид судинозвужувальних факторів, одночасно стимулює і викид судинорозширювальних. Крім того, кофеїн має сечогінну дію, що ,у свою чергу, не допускає підйому артеріального тиску. Після прийому кофеїну (кофеїноутримуючих напоїв) поліпшується самопочуття, з'являється почуття бадьорості, активізуються м'язові процеси і рухова сфера. Комплексні дослідження впливу кофеїну на працездатність показали, що після разового його прийому підвищується концентрація уваги і м'язова сила, що виявляється зразу. Поряд з цим відбувається зниження усіх видів витривалості і збільшується споживання кисню, а це вже несприятливо позначається на серцевому м'язі. Судини серця не завжди можуть забезпечити адекватний кровоток і постачання серця киснем. Погіршується переносимість високих температур, але поліпшується переносимість холоду. Це викликано різким підвищенням інтенсивності обміну речовин. Кофеїн трохи знижує зворачуваємість крові, підсилює сечовиділення, активізує процеси тихорєцького окислювання. При цьому підсилюється розпад глікогену. Його запаси в печінці й у м'язах зменшуються. Розширюються судини головного мозку, кістякових м'язів, серця, бруньок. Посилення розпаду глікогену приводить до підвищення змісту в крові цукру. Кофеїн так само має здатність руйнувати підшкірний нейтральний жир і збільшувати зміст у крові жирних кислот. Збільшення в крові цукру і жирних кислот - одна з причин появи відчуття бадьорості і припливу енергії. Саме жирні кислоти, потрапивши в кров викликають посилення тепловіддачі і підвищення температури тіла.

Постійний тривалий прийом кофеїну, що блокує гальмові аденозинові рецептори, викликає відповідну реакцію організму - утворення нових аденозинових рецепторів і синтез більшого, ніж у нормі кількості аденозину. У результаті такої пристосувальної перебудови ЦНС збудлива дія кофеїну знижується. Розвивається звикання, при якому потрібні вже великі дози кофеїну для досягнення того ж стимулюючого ефекту. Раптове скасування прийому кофеїну, що приймався тривалий час, приводить до того, що аденозин заміщає всі рецептори. В ЦНС виникає сильне гальмування. З'являються млявість, загальна пригніченість, сонливість, нервова депресія. Хронічний прийом кофеїну виснажує нервову систему. Розвивається уповільнення розумових процесів, ослаблення сили волі, з'являється непевність у своїх силах.

Вживання кофеїну (кофеїноутримуючих напоїв) приводить до формування фізичної і психічної залежності від цієї речовини.

В силу цього кофеїн не може бути рекомендований для постійного щоденного застосування як засіб, що підвищує працездатність і витривалість. З метою підвищення інтелектуальної активності застосовувати кофеїн можна, але не частіше 1 разу в три дні і тільки в ранкові години. При такому способі прийому цілком виключається можливість звикання і виснаження резервів нервової системи. Ранковий прийом кофеїну дозволяє уникнути порушення добових біоритмів людського організму.

Кофеїн крім своєї здатності збільшувати виділення шлункового і кишкового соків різко підсилює перистальтику кишечнику. Просування їжі по шлунково-кишковому тракту прискорюється, їжа. не встигає цілком переваритися. Як результат розвиваються гнильні і бродильні процеси в кишечнику. Білкові компоненти їжі починають гнити, а вуглеводні -бродити. З цієї причини ні в якому разі не можна запивати їжу чаєм або кавою. Ці напої варто пити окремо, як мінімум за годину до основного прийому їжі. Хоча навіть у цьому випадку, просування їжі буде прискорено.

Вживання кофеїноутримуючих напоїв в усьому світі росте дуже швидкими темпами. Люди дуже швидко звикають до побутових стимуляторів типу кофеїну, а відвикають на превелику силу. Деякі не можуть відвикнути зовсім.

Найпоширеніше кофеїноутримуюча рослина - це чай. Його культура є самою древньою. Більше п'яти тисяч років тому китайські пастухи помітили, що тварини, обгризаючі якийсь чагарник, ставали незвичайно жвавими і рухливими. Листя чаю китайці стали використовувати як ліки від надмірної сонливості і млявості. Китайське "ча" означає молодий листочок. Китайські ченці готували чай як напій, що проганяє сон під час багатоденних свят і церемоній.

Поступово чай стали обробляти як культуру. З Китаю він проникнув у Японію і Корею, а звідтіля в Індонезію, Індію і на Цейлон. З Цейлону чай поширили вже по усьому світу. Існують два види чаю як рослини: китайський і цейлонський. Всі наявні в даний час сорти є їх різновидами.

У Росії чайний напій вживають з 1638 року, коли монгольський Алтин - хан надіслав у подарунок царю Михайлові Федоровичу 4 пуди чайного листа. Царський посол спочатку не хотів приймати від хана в подарунок якусь траву замість подарованих соболів і золотих прикрас. Однак, при дворі напій спробували і відразу оцінили. В 1679 році був укладений перший договір на постачання чаю з Китаю. З тих пір рівень споживання чаю в Росії розвивався тільки по висхідній лінії. Завдяки своїй здатності мобілізувати цукор із глікогенових депо і жирні кислоти з підшкірне - жирового шару чай усуває почуття голоду і має зігрівальну дію. Саме тому чай такий популярний у місцях позбавлення волі, де недолік харчування найчастіше сполучається з холодним кліматом.

В зернах кави зміст кофеїну набагато нижче, ніж у листі чаю. Більш сильна стимулююча дія кави підрозумівається просто великою кількістю кави, що використовується для приготування напою.

Какао - боби містять кофеїну дуже мало. Напій какао і шоколад, що виготовляють з какао - бобів стимулюючою дією майже не володіють, зате містять велику кількість жирів.

Досить багато кофеїну в горіхах кола. Всього існують близько 125 видів чагарників кола. Горіхи кола крім кофєїну містять ще й кокаїн.

Постійне вживання кофеїноутримуючих напоїв з метою стимуляції і підвищення розумової працездатності приводять до тих же побічних дій, що і прийом чистого кофеїну. Поступово розвивається звикання, що вимагає готування усе більш і більш міцних напоїв. Припинення вживання кофеїноутримуючих напоїв приводить до появи млявості і сонливості, нездатності до продуктивного мислення, що є наслідком гіперактивності гальмових механізмів у ЦНС.

Виснаження нервової системи при хронічному вживанні кофеїноутримуючих напоїв прискорює розвиток вікових захворювань. Ряд серйозних вчених вважає вживання чаю і кави однією з основних причин послаблення здоров'я населення на всій земній кулі. Таких побічних дій як звикання і виснаження нервової системи можна уникнути лише в тому випадку, якщо вживати їх не частіше 1 разу в три дні і тільки в ранкові години. Достатня перерва між прийомами чаю або кави дозволяє нервовим кліткам не тільки відновити свої ресурси, але навіть досягти деякої суперкомпенсації. Ранковий же прийом дозволяє збудливій дії напою вписатися в природний ритм активності організму.

Всі кофеїноутримуючі напої виводять з організму вітамін В1 (тіамін). Тому при їхньому вживанні необхідно включати в харчовий раціон достатню кількість цього вітаміну. Найкраще приймати вітамін В1 у виді фосфотіаміну, у якому до молекули тіаміну приєднаний один фосфорний залишок.

Підводячи підсумок вище сказаному, можна зробити висновок, що вживати кофешоутримуючі напої можна, але тільки до місця і вчасно.