
- •Передмова
- •1. Хімічний склад живих організмів.
- •1.1. Особливості хімічного складу живих організмів
- •1. 2. Макроелементи в організмі людини, їх значення
- •1. 3. Мікроелементи в організмі людини, їх значення
- •1. 4. Хімічні елементи в продуктах харчування
- •2 . Нуклеїнові кислоти днк та рнк. Ліпіди.
- •2.1. Молекула днк
- •2.2. Молекула рнк
- •2.3. Функції нуклеїнових кислот
- •2.4. Класифікація та функції ліпідів.
- •3. Каталіз. Ферментативний каталіз.
- •4. Особливості ферментів мікроорганізмів, їх функції
- •4.1. Ферментів мікроорганізмів.
- •4.2. Види ферментів та їх роль
- •4. 3. Використання ферментів мікроорганізмів людиною
- •5. Гормони – регулятори обміну речовин в організмі.
- •6. Обмін ліпідів. Травлення, всмоктування та перетворення в тканинах.
- •6. 2. Окислення гліцерину
- •6. 3. Окислення вищих жирних кислот
- •6. 4. Обмін кетонових тіл
- •6. 5. Біосинтез гліцерину
- •6. 6. Біосинтез вищих жирних кислот
- •6.7. Біосинтез тригліцеридів
- •Утворення фосфатидної кислоти:
- •Ферментативне розщеплення фосфатидної кислоти за допомогою фосфо-ліпази с:
- •Обмін білків. Значення у харчуванні. Травлення. Біосинтез білку.
- •7. 1. Функції білка
- •7. 2. Умови і етапи біосинтезу білка
- •7.3. Природа генетичної коду
- •7.4. Етапи синтезу білка
- •Активування амінокислот
- •8. Взаємозв,язок обміну білків, жирів і вуглеводів.
- •9. Водний і мінеральний обмін.
- •9.1. Значення води і мінеральних солей
- •9.2. Водний обмін.
- •9.3. Значення води в процесі росту і розвитку дитини.
- •10. Біохімія зерна і хліба.
- •10. 1. Хімічний склад зерна
- •10.2. Крупи
- •10.3. Класифікація та асортимент крупів
- •10.4. Борошно
- •10.5. Показники якості та дефекти крупів і борошна
- •10.6. Дефекти крупів і борошна.
- •11. Біохімія кави та чаю.
- •11.1. Із чого «зроблений» кава?
- •11.2. Хімічний склад та харчова цінність кави
- •11.3. Кофеїн кави
- •11.4. Фармакологічні властивості
- •11. 5. Передозування
- •11.6. Чай китайський
- •Література
11.4. Фармакологічні властивості
Кофеїн має виразний вплив на павуків: контрольна сітка вгорі та сітка, що була сплетена під дією кофеїну (нижня)
Кофеїн має виразний вплив на павуків: контрольна сітка вгорі та сітка, що була сплетена під дією кофеїну (нижня)
Кофеїн є стимулятором центральної нервової системи (ЦНС); дослідження показують, що кофеїн підсилює процеси збудження в корі головного мозку, у відповідних дозах він підсилює позитивні умовні рефлекси і підвищує рухливу активність. Стимулююча дія призводить до підвищення розумової та фізичної працездатності, зменшення втоми та сонливості. Великі дози, щоправда, можуть призводити до виснаження нервових клітин. Дозування кофеїну повинне враховувати індивідуальні особливості нервової діяльності. Кофеїн послаблює дію снодійних та наркотичних речовин, підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку. Серцева діяльність під дією кофеїну підсилюється, серцеві скорочення стають більш інтенсивні та частіші. У колаптоїдних і шокових станах артеріальний тиск під дією кофеїну підвищується, однак при нормальному артеріальному тиску суттєвих змін не відбувається, так як одночасно із збудженням судинного центру та серця розширяються також судини скелетних м'язів та інших органів тіла (мозку, серця, нирок) (щоправда судини органів черевної порожнини звужуються). Під дією кофеїну підсилюється секреторна діяльність шлунку. Кофеїн застосовується при отруєнні наркотиками.
Тоді як кофеїн є відносно безпечним для людей, ця речовина значно токсичніша для деяких тварин - собак, коней, папуг - внаслідок набагато слабшої здатності до метаболізму кофеїну.
Метаболізм кофеїну та дія на організм людини
Метаболізм кофеїну у печінці людини: утворюються тараксантин (84%), теобромін (12%) та теофілін (4%)
Метаболізм кофеїну у печінці людини: утворюються тараксантин (84%), теобромін (12%) та теофілін (4%)
Основний шлях дії кофеїну: блокування аденозинових рецепторів у головному мозку. Для порівняння кофеїн та аденозин зображені поруч
Основний шлях дії кофеїну: блокування аденозинових рецепторів у головному мозку. Для порівняння кофеїн та аденозин зображені поруч
Кофеїн повністю всмоктується в шлунку та тонкій кишці через 45 хвилин після вживання. Після вживання кофеїн має період напів - виведення з організму від 3,5 до 6 годин. Кофеїн легко розповсюджується по організму. Тривале вживання призводить до звикання. При відмові від постійного вживання організм стає надчутливим до аденозину, що викликає раптове підвищення кров'яного тиску, що викликає головні болі та інші негативні симптоми.
Кофеїн розкладається у печінці на три диметилксантинові речовини, кожна з яких має свій вплив на організм:
* Параксантин (84%) - має ефект посилення розщеплення жирів.
* Теобромін (12%) — розширює судини і підвищує кількість сечі. Теобромін міститься у какао, відповідно і в шоколаді.
* Теофілін (4%) - розслаблює гладкі м'язи у бронхах і внаслідок цього використовується у лікуванні астми. Щоправда, терапевтична доза теофіліну є у кілька разів вища, ніж та, що отримується внаслідок метаболізму кофеїну.
Кожна із цих речовин далі розкладається і виводиться з організму разом із сечею.
Молекула кофеїну структурно подібна до молекули аденозину, і може зв'язуватись із специфічними аденозиновими рецепторами мозку. Аденозин зменшує процеси збудження в мозку, відповідно заміщення його кофеїном призводить до стимулюючого ефекту. При тривалому вживанні кофеїну можливе утворення в клітинах мозку нових аденозинових рецепторів, внаслідок чого дія кофеїну послаблюється. Разом з тим, при раптовому припиненні вживання кофеїну аденозин займає всі доступні рецептори, що може привести до підсилення гальмування з явищами втоми, сонливості, нудоти, депресії тощо. Ці симптоми проявляються через 12-24 години після припинення вживання кофеїну і можуть тривати від одного до п'яти днів. При цьому анальгетики, наприклад, аспірин, можуть полегшувати головний біль, так само як і невеликі дози кофеїну.