
- •Передмова
- •1. Хімічний склад живих організмів.
- •1.1. Особливості хімічного складу живих організмів
- •1. 2. Макроелементи в організмі людини, їх значення
- •1. 3. Мікроелементи в організмі людини, їх значення
- •1. 4. Хімічні елементи в продуктах харчування
- •2 . Нуклеїнові кислоти днк та рнк. Ліпіди.
- •2.1. Молекула днк
- •2.2. Молекула рнк
- •2.3. Функції нуклеїнових кислот
- •2.4. Класифікація та функції ліпідів.
- •3. Каталіз. Ферментативний каталіз.
- •4. Особливості ферментів мікроорганізмів, їх функції
- •4.1. Ферментів мікроорганізмів.
- •4.2. Види ферментів та їх роль
- •4. 3. Використання ферментів мікроорганізмів людиною
- •5. Гормони – регулятори обміну речовин в організмі.
- •6. Обмін ліпідів. Травлення, всмоктування та перетворення в тканинах.
- •6. 2. Окислення гліцерину
- •6. 3. Окислення вищих жирних кислот
- •6. 4. Обмін кетонових тіл
- •6. 5. Біосинтез гліцерину
- •6. 6. Біосинтез вищих жирних кислот
- •6.7. Біосинтез тригліцеридів
- •Утворення фосфатидної кислоти:
- •Ферментативне розщеплення фосфатидної кислоти за допомогою фосфо-ліпази с:
- •Обмін білків. Значення у харчуванні. Травлення. Біосинтез білку.
- •7. 1. Функції білка
- •7. 2. Умови і етапи біосинтезу білка
- •7.3. Природа генетичної коду
- •7.4. Етапи синтезу білка
- •Активування амінокислот
- •8. Взаємозв,язок обміну білків, жирів і вуглеводів.
- •9. Водний і мінеральний обмін.
- •9.1. Значення води і мінеральних солей
- •9.2. Водний обмін.
- •9.3. Значення води в процесі росту і розвитку дитини.
- •10. Біохімія зерна і хліба.
- •10. 1. Хімічний склад зерна
- •10.2. Крупи
- •10.3. Класифікація та асортимент крупів
- •10.4. Борошно
- •10.5. Показники якості та дефекти крупів і борошна
- •10.6. Дефекти крупів і борошна.
- •11. Біохімія кави та чаю.
- •11.1. Із чого «зроблений» кава?
- •11.2. Хімічний склад та харчова цінність кави
- •11.3. Кофеїн кави
- •11.4. Фармакологічні властивості
- •11. 5. Передозування
- •11.6. Чай китайський
- •Література
6. 2. Окислення гліцерину
Проходить у дві стадії за участью різних ферментних систем.
1.Утворення гліцеринфосфорної кислоти за допомогою фермену гліцеролкінази:
2. Утворення диоксіацетонфосфату та фосфогліцеринового альдегіду за допомо-гою НАД-залежних та ізомеразних ферментних систем:
CH2–OH СH2–OH HC=O
CH–OH НАД+ НАДНН C=O ізомераза HC–OH
C
H2–O–P=O CH2–O–P=O HC–O–P=O
HO OH HO OH H HO OH
гліцеринфосфорна кислота диоксіацетонфосфат фосфогліцериновий альдегід
ОТЖЕ: енергетичний ефект окислення гліцерину до ФГА становить 2 молекули АТФ, а повного окислення до вуглекислого газу і води через ФГА – 22 молекули АТФ. Фосфогліцериновий альдегід – спільний метаболіт для ліпідного і вугле-водневого обмінів – використовуються для біосинтезу жирів, фосфогліцеридів і стеридів що проходять у печінці.
6. 3. Окислення вищих жирних кислот
В основі сучасних уявлень про механізм біологічного окислення вищих жирних кислот лежить теорія запропонована Кноппом у 1904 році. Він експериментально довів що, окислення ВЖК має характер поступового, циклічного 6-стадійного процесу.
Перші дві стадії – підготовчі, полягають у активації молекул ВЖК з утворенням їх активованої ацильної форми, ацил–КоА.
Наступні чотири – циклічні, являють собою власне окислення ацил–КоА з утво-ренням ацетил–КоА, яка доокислюється в циклі реакцій трикарбонових кислот (циклі Кребса) до вуглекислого газу і води.
Підготовча стадія:
C 13H27 С13Н27 C13H27
C
H2 АТФ Н4Р2О7 СН2 НS–KoA CH2
C
H2 СН2 CH2 + АМФ
C
OOH С=О О C=O
О–Р–О–А S–KoA
ОН
пальмітинова кислота пальмітил-аденілат пальмітил-КоА. Циклічне окислення:
C 13H27 С13Н27 C13H27 С13H27
CH2 ФАД+ ФАДНН СН HOH CH–OH НАД+НАДНН C=O
C
H2 СН CH2 CH2
C
=O С=О C=O C=O
S–KoA S–KoA S–KoA S–KoA
пальмітил-КоА ненасичена форма оксиформа кетоформа
пальмітил-КоА пальмітил-КоА пальмітил-КоА
C
13H27 CH3
C
=O + C=O
S–KoA S–KoA
ацильний залишок ацетил–КоА
Ацильний
залишок далі доокислюється в 4-х стадійному
циклі до повного роз-паду
молекули на ацетил–КоА, який доокислюється
в циклі Кребса. Повне окис-лення
пальмітинової кислоти з утворенням
восьми молекул ацетил–КоА прохо-дить
за сім раз чотирьохстадійного циклу з
виділенням 7
5=35
молекул АТФ. При окисленні однієї
молекули ацетил–КоА в циклі Кребса
виділяється 12 моле-кул
АТФ, а поскільки з молекули пальмітинової
кислоти утворюється 8 молекул ацетил–КоА,
то енергетичний ефект їх окислення
становить 8
12=96
молекул АТФ. Загальний енергетичний
ефект окислення однієї молекули
пальмітинової кислоти становить 96
+
35 –1 = 130 молекул АТФ.
Поскільки при окисленні ВЖК перетворень зазнає –вуглецевий атом кислот-ного ланцюга, то процес отримав назву –окислення вищих жирних кислот. В основному проходить в клітинах печінки.
Активне окислення жирів приводить до накопичення ацетил–КоА (кількість утвореного ацетил–КоА значно більша ніж можливість його окислення в циклі Кребса). Надлишкові кількості ацетил–КоА вступають між собою у різноманітні взаємодії, що приводить до утворення кетонових тіл (ацетооцтова, –гідрокси-масляна кислоти, ацетон, вихідні форми для синтезу холестерину).