6. Розкрийте технологічні особливості ігрової діяльності на різних етапах уроку математики.

Ігрова навчальна технологія — це системний, заснований на особистісно — діяльнісному підході засіб організації діяльності учнів початкової школи, який передбачає цілеспрямований педагогічний вплив з метою створення позитивної мотивації на навчання

Основні функції ігрової діяльності: збагачення емоційно-почуттєвої сфери; здоров'язбережувальна; креативна; адаптаційна; діагностуюча; мотиваційна; розвивальна; виховна; навчально-пізнавальна; коригуюча.

За ознакою особливостей наповнення структурних компонентів їх об'єднано в дві системоутворюючі групи: творчі ігри та ігри за готовими правилами.

У навчальному процесі ігрова технологія може запроваджуватися таким чином: весь урок будується як сюжетно-рольова гра; структурний елемент уроку; багаторазове створення ігрових ситуацій під час уроку.

Плануючи використання ігрової навчальної технології на уроці, вчитель насамперед має визначити навчальну, розвивальну та виховну мету, кожна з яких спрямовується на розв'язання завдань, визначених програмними вимогами.

Застосування ігрової навчальної технології передбачає використання ігрового обладнання. На уроках математики це можуть бути іграшки, геометричні фігури, предметні малюнки, образні моделі з паперу, картону, картки з математичною символікою. Так, застосування дидактичних ігор на уроках математики з метою вивчення складу чисел від 3 до 5 має відбуватись переважно на предметній основі, тобто під час гри типу “Знайди свою пару” треба використовувати картки не з зображенням чисел, а з відповідними множинами предметів.

Структурні складові дидактичної гри:

• дидактичне завдання

• ігровий задум

• ігровий початок

• ігрові дії

• правила дидактичної гри

• підбиття підсумків.

Розглянемо приклад застосування дидактичної гри під час узагальнення знань, умінь і навичок з теми «Табличне множення та ділення».

Гра «Добери множник».

Матеріал гри: набір розрізних цифр (в учнів), набір карток з одно- і двоцифровими числами.

Дидактичне завдання: учитель в одній руці піднімає картку з одноцифровим числом, наприклад 6, у другій руці – картку з двоцифровим числом, наприклад 48. Учні піднімають картку з таким числом, яке в добутку з числом 6 дорівнює 48. Отже, піднята картка з числом 8 правильна.

Правила дидактичної гри: в ігровій ситуації змагаються учні по рядах парт. В якому ряді було більше правильно піднятих карток, з того ряду обирався ведучий, який виконував функції вчителя.

Упровадження ігрової технології дозволяє вчителю обміркувати поетапність її розподілу у системі інших видів діяльності на уроці. Деякі спеціалісти початкової освіти вважають, що дидактичні ігри доцільно проводити наприкінці уроку, оскільки в цей час діти, як правило, найбільш стомлені. Проте нерідко ігрова ситуація може виступати найкращим початком уроку, оскільки на цьому етапі мета гри — організувати, зацікавити й стимулювати активність учнів. У середині уроку дидактична гра сприяє засвоєнню нового матеріалу. З цією метою молодшим школярам можна запропонувати , наприклад, виправити помилки Незнайки або щось розповісти учням “Лісової школи”. У кінці заняття, як правило, проводиться гра пошукового характеру. У ході такої діяльності учні можуть знаходити виходи з числових лабіринтів, розв'язувати ребуси, складати та відгадувати загадки тощо. Однак головною умовою на будь-якому етапі уроку є відповідність гри таким вимогам: бути цікавою й доступною для молодших школярів, передбачати різні види діяльності учнів.

Ігрова технологія на уроках математики може застосовуватися у таких формах організації навчаня:

• математичні олімпіади(залучаються здібні до математики учні, завдання вищого ступеня складності);

• математична вікторина(проводиться у формі змагання з метою виявлення кращого математика чи команди);

• математична естафета (виконання завдань з математики учня по черзі, лише після виконання одного завдання учні можуть приступати до іншого);

• математичний марафон (це форма організації роботи, що має змагальний характер, учні відповідають на питання хто дає неправильну відповідь – вибуває);

• математичний аукціон (масовий захід в якому можуть приймати участь учні 3-4 класів, проводиться у формі запитання – відповідь, отримуючи певні бали за вірну відповідь) і т.д.