138. У яких відповідях наведені правильні положення, що стосуються обсягу та меж перевірки судового рішення судом касаційної інстанції:

- суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність встановлення обставин під час кримінального провадження;

- за клопотанням учасників судового провадження суд касаційної інстанції може дослідити докази, що не досліджувались судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час судового розгляді в суді першої або апеляційної інстанції;

- суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права;

- суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги;

- за клопотанням учасників судового провадження суд касаційної інстанції може дослідити докази, що не досліджувались судом першої інстанції, виключно якщо вои стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується;

- суд касаційної інстанції перевіряє правильність правової оцінки обставин;

- суд касаційної інстанції вправі вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

139. У яких відповідях правильно названі частини, з яких складається касаційний розгляд:

- судові дебати;

- з'ясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами (судове слідство) ;

- підготовча частина;

- останнє слово засудженого чи виправданого;

- основна частина (доповідь справи, заслуховування доводів учасників судового провадження) ;

- вступна частина;

- заключна частина (ухвалення та проголошення касаційною інстанцією рішення).

140. У яких відповідях правильно названі положення, що стосуються недопустимості погіршення становища засудженого та виправданого в касаційному провадженні:

- суд касаційної інстанції не вправі скасувати обвинувальний вирок суду першої інстанції з власної ініціативи та ухвалити новий обвинувальний вирок, замінивши звільнення від покарання чи відбування покарання реальним його відбуттям за відсутності касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника;

- суд касаційної інстанції не вправі безпосередньо застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення з власної ініціативи за відсутності касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника;

- суд касаційної інстанції не вправі безпосередньо посилити покарання, визначене у вироку чи ухвалі, навіть, якщо з цих мотивів була подана касаційна скарга прокурором, потерпілим чи його представником;

- суд касаційної інстанції не вправі безпосередньо застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення, визначене у вироку чи ухвалі, навіть, якщо з цих мотивів була подана касаційна скарга прокурором, потерпілим чи його представником;

- суд касаційної інстанції не вправі безпосередньо перекваліфікувати суспільно небезпечне діяння на більш тяжке з власної ініціативи за відсутності касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника;

- суд касаційної інстанції не вправі безпосередньо застосувати більш суворий вид примусових заходів виховного чи медичного характеру з власної ініціативи за відсутності касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника;

- суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок суду першої чи ухвалу апеляційної інстанції щодо цього вироку з власної ініціативи та призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції за відсутності касаційної скарги прокурора,

1. У якій відповіді правильно вказана кількість суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які мають право вирішувати питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України: - три; - десять; - дванадцять; - сім; - п’ять.