
- •Тема 1. Загальні відомості про технологію круп'яного виробництва
- •Тема 2. Технологічні процеси підготовчого відділення круп'яного заводу
- •Тема 3. Технологічні процеси лущильного відділення круп'яного заводу
- •Тема 4. Технологія виробництва окремих видів круп
- •4.1. Технологія виробництва крупи з проса
- •4.2. Технологія виробництва крупи з гречки
- •4.2.1. Підготовка зерна до переробки
- •4.2.2. Переробка зерна в крупу
- •4.2.3. Контроль крупи і відходів
- •4.2.4. Вихід та якість готової продукції
- •4.3. Виробництво крупи та круп'яних продуктів з вівса
- •4.3.1. Виробництво круп з вівса
- •4.3.1.1. Підготовка зерна до перероблення
- •4.3.1.2. Переробка вівса в крупу
- •4.3.2. Виробництво пластівців Геркулес
- •4.3.3. Виробництво толокна
- •4.3.4. Вихід та якість готової продукції
- •4.4. Технологія виробництва круп з ячменю
- •4.4.1. Крупи ячмінні перлові
- •4.4.1.1. Підготовка зерна ячменю до переробки
- •4.4.1.2. Переробка ячменю в крупу
- •Діаметр отворів сит у сортувальних машинах для класифікації за номерами перлових круп
- •4.4.2. Крупи ячмінні ячні
- •4.4.2.1. Переробка ячменю в крупу
- •Розміри отворів сит у сортувальних машинах для класифікації за номерами круп ячних
- •4.4.3. Вихід і якість готової продукції
- •Характеристика видів ячмінних круп
- •4.5. Технологія виробництва крупи з рису
- •4.5.1. Підготовлення рису до переробки
- •4.5.2. Переробка рису в крупу
- •4.5.3. Контроль крупи та побічних продуктів
- •4.5.4. Вихід та якість готової крупи
- •4.6. Технологія виробництва пшеничних шліфованих круп
- •4.6.1. Підготовка зерна пшениці до переробки
- •4.6.2. Переробка пшениці в крупу
- •4.6.3. Контроль крупи і відходів
- •4.6.4. Вихід і якість готової продукції
- •Характеристика видів пшеничних круп
- •4.7. Технологія виробництва круп з гороху
- •4.7.1. Підготовка гороху до переробки
- •4.7.2. Переробка гороху в крупу
- •4.7.3. Контроль крупи і відходів
- •4.7.4. Вихід та якість готової продукції
- •4.8. Технологія виробництва круп з кукурудзи
- •4.8.1. Крупи шліфовані п'ятиномерні
- •4.8.1.1. Підготовка кукурудзи до переробки
- •4.8.1.2. Переробка кукурудзи в крупу
- •Рекомендовані розміри сит для сортування круп кукурудзяних
- •4.8.1.3. Контроль крупи і відходів
- •4.8.2. Крупні крупи для виробництва пластівців і дрібні для кукурудзяних паличок
- •4.8.3. Дрібні крупи для виробництва паличок
- •4.8.4. Крупи кукурудзяні подрібнені
- •Види і характеристика кукурудзяних круп
- •4.8.5. Вихід та якість готової продукції
- •Тема 5. Виробництво інших видів круп
- •5.1. Технологія виробництва швидкорозварюваних круп (ячмінної, пшеничної, горохової)
- •Номери швидкорозварюваних круп
- •5.2. Технологія виробництва круп підвищеної поживної цінності
- •5.2.1. Підготовка до переробки
- •5.2.2. Переробка в крупу
- •Розміри і форми отворів матриць пресів при виробництві круп підвищеної поживної цінності
- •5.2.3. Вихід і якість готової продукції
- •Види круп підвищеної поживної цінності
- •5.3. Технологія виробництва круп, які не потребують варіння
- •5.4. Технологія виробництва окремих видів круп
- •5.4.1. Крупи із м'якої пшениці
- •Зовнішній вигляд круп з м'якої пшениці
- •5.4.2. Крупи горохові подрібнені
- •5.4.3. Крупи спеціального призначення
4.3.2. Виробництво пластівців Геркулес
Пластівці являють собою плющену цілу крупу, їх товщина становить біля 0,5 мм. Пластівці виробляють з крупи вищого сорту. До них висуваються додаткові вимоги за вмістом домішок, тому крупу додатково очищують на крупосортувальних машинах, аспіраторах та падді-машинах (рис. 9).
Очищену крупу пропарюють в апаратах безперервної дії, при цьому її зволожують на 2,0...2,5 % та відволожують 20...30 хв.
Крупу плющать в плющильних верстатах з гладкими валками при співвідношенні швидкостей 1:1. Колова швидкість валків становить 2,0...2,5 м/с.
Якщо вологість пластівців перевищує допустиму (12,5 %), їх підсушують, в аспіраторах або аспіраційних колонках охолоджують, відвівають мучку та частинки плівок, після чого направляють на фасування.
4.3.3. Виробництво толокна
Толокно являє собою борошно з вівсяного ядра, яке піддане інтенсивній ВТО. Під час ВТО відбувається гідроліз крохмалю, перетворюючи його на декстрини та цукри, які легко засвоюються організмом. Тому толокно використовується як продукт дієтичного харчування.
Типова технологічна схема (рис. 10) включає очищення зерна, його ВТО, виробництво крупи та її розмел в борошно. Очищують зерно звичайним способом як і при виробництві вівсяної крупи.
Після очищення зерна його замочують протягом 2 год водою, нагрітою до 35 °С. Потім у варильному апараті при тиску пари 0,15...0,20 МПа овес витримують 1,5...2,0 год, після чого висушують у парових сушарках до вологості 5...6 %, Після сушіння та охолодження зерно переробляють за схемою, аналогічною схемі отримання звичайної крупи.
Розмелювання крупи проводять на двох системах, які складаються з вальцевого верстату та розсійника. Продукти розмелу просіюють на капронових ситах № 29 та 32, проходом з яких отримують толокно. Толокно контролюють на розсійнику. Воно повинно мати вологість не більше 10 %, зольність не вище 2,0 %, металомагнітних домішок – не більше 3 мг/кг. Крупність толокна визначають залишком на шовковому ситі № 27 не більше 2 % та проходом крізь шовкове сито № 38 – не менше 60,0 %.
4.3.4. Вихід та якість готової продукції
Вихід та якість готової крупи наведені в [11, с. 40-48].
4.4. Технологія виробництва круп з ячменю
4.4.1. Крупи ячмінні перлові
4.4.1.1. Підготовка зерна ячменю до переробки
Ячмінь в зерноочисному відділені можливо очищати шляхом (рис. 11):
одноразового пропуску крізь скальператор для відділення найбільш крупних домішок;
одноразового пропуску всього зерна крізь сепаратор, у якому проводять первинне очищення зерна від крупних, дрібних і легких домішок;
поділу маси зерна на дві фракції за крупністю у розсійнику з метою наступного роздільного очищення одержаних потоків зерна ячменю (сходу з пробивного сита з отворами 2,4×20 мм і проходу цього сита) і більш ефективного відокремлення дрібного ячменю. При використанні розсійників АІ-БРУ доцільно встановлювати сита за схемою 2 [11];
одноразового пропуску крупної фракції зерна (схід із сита з отворами 2,4×20 мм) крізь сепаратор другого проходу для додаткового очищення від крупних домішок і додаткового виділення дрібної фракції зерна;
одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної після розсійника, крізь сепаратор третього проходу, оснащеного ситами з отворами 4,0×20 мм і 2,2×20 мм. Сходом із сита з отворами 2,2×20 мм відбирають дрібну фракцію зерна, а проходом – дрібний ячмінь;
одноразового пропуску крупної фракції зерна, одержаного сходом із сита з отворами 2,4×20 мм, крізь вівсюговідбірник для виділення вівса, вівсюга та інших домішок, які відрізняються від зерна ячменю за довжиною;
одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної сходом із сит з отворами 2,2 х 20 мм, крізь кукілевідбірник для виділення кукілю, в'юнка та гречишки в'юнкової.
Дрібний ячмінь, одержаний на сепараторі проходом крізь сито з отворами 2,2х20 мм, спрямовують у бурат контролю дрібного зерна, де проходом крізь сито з отворами Ø 1,6 мм з дрібного зерна вилучають відходи ІІІ категорії.
ВТО зерна вівса. Після очищення з метою підвищення виходу круп перед лущенням ячмінь пропарюють протягом 3 хв під тиском пари 0,2 МПа з наступним підсушуванням до вологості не більше 15%. Пропарювання проводять в пропарювачах Неруша, А9-БПБ та інших.