4. Структура і характеристика технологічних процесів помелу зерна

4.1. Обойні помели пшениці та жита

Обойні помели пшениці і жита відносять до простих помелів. Існують чотири однакових за побудовою обойних помели: пшеничний, житній, житньо-пшеничний (60 % жита і 40 % пшениці) та пшенично-житній (70 % пшениці та 30 % жита). Принципові схеми простих помелів наведено на рис. 4.1 [5].

Рис. 4.1. Принципова схема простих помелів:

а – простий помел з послідовним подрібненням; б – простий помел з послідовно-паралельним подрібненням.

Схема простого помелу з послідовним подрібненням наведена на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Схема обойного помелу пшениці і жита з використанням бичевих машин [1, 3, 5]

Рис. 4.3. Схема технологічного процесу обойного помелу з відбором до 10 % сортового борошна [5]

Обдирний 87 %-ий помел жита

Рис. 4.4. Схема технологічного процесу односортного 87 % помелу жита

4.2. Сортові помели жита

До таких помелів відносять двохсортний 80 %-ний помел та односортний 63 %-ний помел жита. Ці помели сожі як за структурою, так і за характеристикою систем. Помели об’єднують в одну групу за ознакою відсутності процесу збагачення проміжних продуктів (рис. 4.5).

До першої групи систем відносять І та ІІ др.с., в задачу яких входить отримання максимальної кількості проміжних продуктів для направлення їх на першу групу проміжних систем. Перша група проміжних систем включає 1-у та 2-у розмелювальні системи, які обробляють кращі за якістю проміжні продукти. Друга група систем складається з однієї-двох систем, на них надходять продукти другої якості. Це ІІІ др.с. та ІV др.с. Аналогічні продукти обробляє друга група проміжних систем, яка складається з однієї – чотирьох систем. Це 3-я р.с. і всі наступні розмелювальні системи. Сходові продукти другої групи систем і другої групи проміжних систем передаються на третю групу систем, яка забезпечує їх вимелювання. Третя група систем включає одну-дві системи подрібнення і вимелювання на бичевих машинах [5].

При побудові технологічного процесу виробництва сортового борошна із зерна жита враховують, що вміст ендосперму в ньому менший на 4…5 %, а оболонки товстіші у порівнянні з зерном пшениці; вони володіють більшим опором подрібненню і міцніше з’єднані з периферійним шаром ендосперму; ендосперм в’язкий. Цими особливостями пояснюється неможливість виділення при подрібненні чистого ендосперму у вигляді „крупок”. Продукт, який утворюється не можна називати крупками в повному розумінні цього слова, оскільки він являє собою частинки ендосперму на поверхні яких залишається частина оболонок. В складі цього проміжного продукту подрібненя зерна жита є тільки незначна кількість частинок оболонок без ендосперму. Частинки цієї суміші проміжних продуктів майже не відрізняються за швидкістю витання, тому процес збагачення проміжних продуктів не застосовують, оскільки він малоефективний.

Рис. 4.5. Принципова схема складних помелів без збагачення проміжних продуктів [5]

Рис. 4.6. Структурна схема помелу жита в обдирне борошно з відбором борошна сіяного

Загальний вихід сіяного борошна при цьому помелі встановлений в розмірі 15 %, а вихід обдирного борошна – 65 % [3, 17].

Вимелювання оболонок здійснюють на вимелювальній машині, на яку направляють верхній схід з V др.с.

Борошно сіяне повинно задовольняти наступним вимогам: зольність – не вище 0,75 %; залишок на ситі № 27 – не більше 2 %, прохід сита № 38 – 90. Виходячи з цих вимог, а також для забезпечення отримання сіяного борошна з крохмальної частини ендосперму, його одержання здійснюють у розсійниках на ситах №№ 33/36, 36/40, 41/43, 42/46. Схему технологічного процесу наведено на рис. 4.7.

На контрольних розсійниках встановлюють більш рідкі сита.

Рис. 4.7. Технологічна схема двосортного 80 %-го помелу жита