
- •Розділ 1. Виникнення хімії та принципи періодизації історії хімії
- •1.1. Виникнення хімії
- •1.2. Географія виникнення хімії
- •1.3. Періодизація історії хімії
- •Розділ 2. Від давнини до р. Бойля
- •Хімічні знання в передалхімічний період
- •2.2. Теоретичні уявлення стародавніх людей про природу
- •2.2.1. Грецькі елементи-стихії
- •2.2.2. Грецька атомістика
- •2.3. Алхімічний підперіод
- •2.3.1. Олександрія
- •Арабський період алхімії
- •2.3.3. Хімія в Індії та Китаї
- •2.3.4. Алхімія в Європі
- •Виникнення та розвиток іатрохімії
- •2.4.1. Обумовленість виникнення
- •2.4.2. Представники іатрохімії
- •2.4.3. Зачатки технічної хімії у XVI та XVII століттях
- •Розділ 3. II період історіЇ хімії. Учення про склад (Період об’єднання хімії)
- •3.1 Умови розвитку природознавства в другій половині XVII століття
- •3.2. Роберт Бойль. Експериментальна хімія та атомістика XVII століття
- •3.3. Теорія флогістону
- •Пневматична хімія
- •Уявлення про хімічну спорідненість у XVII – XVIII столітті
- •3.6. Підперіод анти флогістонної системи. Хімічна революція
- •3.6.1. Французька революція та наука
- •3.6.2. Біографія Лавуазьє
- •2.6.3. Боротьба Лавуазьє з алхімією та теорією флогістону
- •3.6.4. Експериментальні принципи Лавуазьє
- •3.6.5. Лавуазьє та атомістика XVIII століття
- •3.6.6. Ломоносов, як попередник Лавуазьє
- •3.7. Нова школа та хімічна номенклатура
- •Розділ 4. Розвиток методів хімічного аналізу
- •4.1. Виникнення хімічного аналізу
- •Розвиток аналітичної хімії у XVIII столітті
- •4.2.1. Виникнення способу аналізу за допомогою паяльної трубки
- •4.2.2. Виникнення хімічної мінералогії
- •4.2.3. Становлення хімічного аналізу твердих мінеральних тіл вологим шляхом
- •4.2.4. Виникнення аналізу мірою
- •4.3. Розвиток хімічного аналізу в першій половині XIX століття
- •4.3.1. Розробка спеціальних методичних основ хімічного аналізу
- •4.3.2. Становлення систем хімічного аналізу
- •4.3.3. Розвиток методів та системи об’ємного аналізу
- •4.3.4. Відкриття спектрального аналізу
- •5.1.2. Закон еквівалентів Ріхтера (сполучних ваг)
- •5.1.3. Закон простих співвідношень. Виникнення хімічної атомістики. Джон Дальтон
- •5.1.4. Закони сполучення газів між собою, Гей-Люсак
- •5.1.5. Гіпотеза Авогадро
- •5.1.6. Закон ізоморфізму
- •5.1.7. Закон Дюлонга та Пті
- •5.1.8. Гіпотеза Праута
- •5.1.9. Електрохімічні дослідження. Закони електролізу
- •5.2. Атомістичні уявлення Берцеліуса
- •5.3. Атомна реформа Каніцаро
- •Розділ 6. Періодична система елементів (розвиток III періоду іСторії хімії)
- •6.1. Відкриття та класифікація хімічних елементів до середини XIX століття
- •6.1.1 Накопичення знань про елементи
- •6.1.2. Відкриття елементів та розвиток хімії
- •6.1.3. Хибні відкриття
- •6.2. Теорія валентності
- •6.2.1. Зародження теорії валентності (атомності)
- •6.2.2. Багатовалентність
- •6.3. Спроби класифікації та систематизації хімічних елементів до відкриття періодичного закону
- •6.4. Періодична система елементів д.І.Менделєєва
- •6.4.1. Передумови відкриття періодичного закону
- •6.4.2. Біографічні дані Дмитра Івановича Менделєєва та його роботи до 1869 року
- •6.4.3. Перша спроба системи елементів. Зміна форми таблиці
- •6.4.4. Тріумф закону
- •Розділ 7. Історія органічної хімії від виникнення до утвердження структурної теорії
- •7. 1. Періодизація історії органічної хімії
- •7.2. Зародження органічної хімії
- •7.3. Аналітичний (другий) період
- •7.3.2. Відкриття ізомерії
- •7.3.4. Доструктурні теорії
- •7.3.4.1. Теорії радикалів
- •7.3.4.2. Теорії типів
- •7.4. Розвиток уявлень про валентність та хімічний зв’язок
- •7.5. Виникнення та розвиток класичної теорії хімічної будови
- •7.5.1. Передумови її виникнення
- •7. 5. 2. Теорія хімічної будови та її розвиток. Питання пріоритету
- •7.6. Теорії спорідненоємності
- •7.7. Стереохімія
- •7.8. Органічний аналіз у структурний період
- •7.9. Препаративна органічна хімія. Тріумф органічного синтезу
- •7.10. Прикладна органічна хімія
- •8.1.2. Періодизація історії фізичної хімії
- •8.2 Виникнення термодинаміки. Хімічна термодинаміка
- •8.3. Розчини та електролітична дисоціація
- •8.3.1. Рауль і кріоскопія
- •8.3.2. Електролітична дисоціація
- •8.4. Кінетика та каталіз хімічних реакцій
- •8.4.1 Закони газового стану. Кінетична теорія
- •8.4.2 Хімічна кінетика
- •8.4.3 Каталіз
- •8.5. Фізична органічна хімія
- •8.5.1. Вступ
- •8.5.2. Теорія резонансу
- •8.5.3. Теорія перехідних станів
- •Розділ 9. Неорганічна хімія та хімічна технологія від початку третього періоду до наших днів
- •9.1. Вступ
- •9.2. Нова металургія
- •9.3. Порошкова металургія
- •9.4. Хімія неметалів
- •9.5. Елементоорганічна хімія
- •Розділ 10. Розвиток хімічної науки та хімічної промисловості в Україні
- •10.1 Вступ. Донауковий період хімії в Україні
- •10.2. Роль наукових і освітянських центрів у становленні та розвитку хімії в Україні
- •10.2.1. Предтечі університетів.
- •10.2.2. Університети в Україні до 1917 р.
- •10.3. Національна Академія Наук України. Профільні інститути.
- •10.4. Хімічна промисловість на Україні
- •10.4.1. Азотна промисловість на Україні
- •10.4.2. Промисловість фарбників та напівпродуктів на Україні
- •Головні хімічні підприємства України
- •Розділ 2. Від давнини до р. Бойля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13
- •Розділ 4. Розвиток методів хімічного аналізу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
Розділ 6. Періодична система елементів (розвиток III періоду іСторії хімії)
6.1. Відкриття та класифікація хімічних елементів до середини XIX століття
6.1.1 Накопичення знань про елементи
Відкриття хімічних елементів та вивчення їх сполук займає важливе місце в історії хімії, бо елемент – хімічно неділима найменша частка хімічної речовини. Недаремно російський хімік та історик хімії М.О.Меншуткін (Микола Олександрович, 1842-1907, професор Петербурзького університету) підкреслював, що історія хімії складається з 3-х найважливіших розділів:
1- історії відкриття елементів та їх сполук,
2- історії методів експериментальних досліджень,
3- історії поглядів, якими керувались при збиранні та об’єднанні експериментального матеріалу.
Правда, всі три розділи тісно взаємопов’язані між собою, про що вже говорилось, коли розглядалась історія розвитку аналітичної хімії, і що особливо та наглядно можна продемонструвати на прикладі відкриття періодичного закону.
З історії елементів можна й потрібно виділити кілька аспектів:
1 – розвиток самого поняття про елементи. Про це вже говорилось в попередніх розділах.
2 – історія відкриття самих елементів. Тут для кожного елемента можна скласти цілий детективний роман (а, може, й не один). Динаміка відкриття елементів дуже коротко вже давалась (розділ 4.3.) з урахуванням до 1825 року, коли було відкрито 52 елементи.
Процес відкриття елементів багатостадійний: виявлення елемента в складі сполук хімічним чи фізичним шляхом, усвідомлення елементарної природи відкритого об’єкта, виділення елемента у вигляді простої речовини. Як наглядну можна привести історію відкриття хлору: його сполуки відомі з древніх часів, відкрив його в 1774 році Шеєле у вигляді простого тіла, але відкрита речовина вважалась складною (тобто кисневою сполукою) аж до 1810 року, коли Деві доказав його елементарну природу. Не менш заплутаними є історії відкриття більшості хімічних елементів. З 1825 року по 1869 рік, коли Менделєєв провів першу спробу складання періодичної таблиці, було встановлено існування ще 11 елементів, тобто Менделєєву було відомо 63 хімічних елементів.
6.1.2. Відкриття елементів та розвиток хімії
З 1771 по 1818 рік (менш ніж зо 50 років) було відкрито 36 елементів, тобто половина відомих Менделєєву. Зіставляючи ці 50 років з історією аналітичної хімії, треба відзначити, що цей проміжок часу розпочинається узагальнюючими методичними роботами Т. Бергмана і закінчується узагальнюючими методичними роботами Берцеліуса, Пфаффа та Фрезеніуса. Сплеск відкриттів 1839-1844 років (4 – нових відкриттів та 3 підтвердження), безумовно, пов’язані з узагальнюючими методичними роботами Генріха Розе, який сам у цей час заново відкрив Nb.
Очевидно, цими відкриттями вичерпуються можливості класичного чисто хімічного аналізу, оскільки майже всі наступні відкриття хімічних елементів, розпочинаючи з рубідію, цезію, талію та індію (1860-1863 рр.) досягнуті за допомогою різних спектрально-аналітичних методів.
Географія відкриттів (1700-1863 рр.):
|
Шве-ція |
Анг- лія |
Фран-ція |
Герма-нія |
Данія, Росія, Угорщина |
Достовірні Паралельні та передбачення |
19 19 |
14 16 |
5 14 |
8 12 |
3 3 |
Якщо розглядати індивідуальний внесок учених, тоді абсолютна першість належить Шеєле (6 елементів). Берцеліус відкрив 4 елементи, виділив у чистому вигляді 3, керував та надихав до відкриття ще мінімум трьох, тобто причетний до відкриття більше 9 елементів. Г.Деві відкрив 2 (K та Na), підтвердив існування Ca, Sr, Ba, Mg, виділив металічний Li та довів елементарну природу Cl та F, тобто причетний до відкриття 9 елементів. Г.Клапрот сам відкрив 3, а причетний до відкриття в цілому 5 елементів. В цьому переліку не можна забути А. Лавуазьє, який передбачив існування аж 9 елементів (C, Cl, F, Ca, Mg, Ba, Al, Si, B).