2.3.3.Одержання золю сірчистого кадмію

До 5%-ного розчину CdSО₄ додають сильний розчин аміаку до утворення з осаду, який випав, прозорого розчину. Потім протягом 5-6 хв через розчин пропускають сірководень, при цьому випадає об’ємний осад CdS. Беруть невелику частину осаду і рідини, що залишилась над ним, змішують і фільтрують. Через фільтр проходить прозорий, слабо забарвлений розчин, який не містить колоїдних частин, а сірчистий кадмій залишається на фільтрі.

Основну частину осаду промивають декантацією. Після двох-трьох змін води він досить важко відстоюється, а при подальшому промиванні утворюється концентрований золь CdS, який практично повністю проходить через фільтр.

2.3.4.Одержання золю берлінської лазурі

До 20%-ного розчину жовтої кров’яної солі K₄[Fe(CN)₆] додають насичений розчин хлориду заліза FeCl₃ (2-3 краплі на 10-15 мл розчину жовтої кров’яної солі). При цьому на дно випадає темно-синій осад берлінської лазурі, який швидко переходить в стан геля.

FeCl₃ + K₄[Fe(CN)₆]  KFe[Fe(CN)₆] + 3KCl

Рідину, яка знаходиться над гелем, обережно зливають. Якщо невелику кількість такого гелю за допомогою шпателя перенести в стакан з дистильованою водою, то гель пептизується з утворенням темно-синього золю берлінської лазурі. Частинки в цьому золі заряджені негативно.

Одержати золь берлінської лазурі можна також і методом хімічної конденсації як результат хімічної реакції (аналогічно роботам 2.2.3.1–3).

Для цього готують 20 мл розбавленого розчину гексаціаноферату калію K₄[Fe(CN)₆] концентрацією 0,1 г/л і по краплях додають 1–2 мл 2%-ного розчину хлориду заліза(ІІІ).

Для порівняння готують 20 мл розчину гексаціаноферату калію концентрацією 0,1 г/л і додають 10–20 мл 2%-ного розчину хлориду заліза(ІІІ).

2.3.5.Одержання золю гідроксиду хрому (III)

До 20 мл дистильованої води додають 10-15 крапель І5%-ного розчину хлориду хрому(ІІІ). До утвореного розчину при енергійному перемішуванні (струшуванні) додають краплинами 10%-ний розчин карбонату амонію. Додавання (NH₄)₂CO₃ слід припинити тоді, коли утворений осад практично перестане розчинятись. В результаті утвориться золь зеленого забарвлення внаслідок адсорбційної пептизації на поверхні осаду надлишку хлориду хрому(III).

2CrCl₃ + 3(NH₄)₂CO₃ + 3H₂O  Cr(OH)₃ + 6NH₄Cl + 3CO₂

2.3.6.Одержання золю фосфату алюмінію

До 20 мл дистильованої води додають 35-40 краплин 20%-ного розчину хлориду алюмінію. До одержаного розчину при перемішуванні додають 20 краплин 2%-ного розчину ацетату натрію. Після цього, також при постійному перемішуванні, краплинами вводять 10%-ний розчин гідрофосфату натрію. Додавання Na₂НРО₄ припиняють тоді, коди фосфат алюмінію у вигляді білих пластівців розчинятиметься важко.

AlCl₃ + Na₂HPO₄ + CH₃COONa  AlPO₄ + 3NaCl + CH₃COOH

Утворення золю відбувається внаслідок пептизації з участю адсорбції надлишку в розчині хлориду алюмінію на поверхні фосфату алюмінію. Частинки золю заряджені позитивно.

2.3.7.Одержання золю фосфату заліза

До 20 мл дистильованої води краплинами додають (35–40 краплин) добре насиченого розчину хлориду заліза(III). До утвореного розчину додають, при перемішуванні, 20 краплин 2%-го розчину ацетату натрію. Після цього при енергійному перемішуванні додають краплинами 10%-ний розчин гідрофосфату натрію. Додавання Na₂НРО₄ слід припинити, коли осад FePO₄ у вигляді пластівців практично не розчинятиметься.

FeCl₃ + Na₂НРО₄ +CH₃COONa  FePO₄ + 3NaCl + CH₃COOH

Пептизація на поверхні осаду фосфату заліза проходить за рахунок надлишку в розчині хлориду заліза(ІІІ). Частинки золю заряджені позитивно.

2.4.Одержання золей з твердим та газоподібним дисперсним середовищем

2.4.1.Одержання колоїдного розчину свинцю в твердому хлористому свинці (пірозолю свинцю)

В фарфоровому тиглі розплавляють таку кількість попередньо висушеного порошку PbCl₂, щоб об’єм рідини займав приблизно половину об’єму тигля. Після цього в тигель опускають невеликий шматочок чистого металічного свинцю. Свинець плавиться і одночасно диспергує в рідкому PbCl₂ з утворенням темно-коричневого золю, який містить частинки колоїдної ступені дисперсності.

2.4.2.Одержання аерозолю фосфорного ангідриду

Невелику кількість червоного фосфору поміщають у залізну ложечку, закріплену в корку, підпалюють і потім швидко вносять у велику колбу, яку при цьому щільно закривають цим корком. Після згорання в колбі залишається білий аерозоль. Стійкість одержаного аерозолю невелика і через деякий час на стінках колби осідає майже весь фосфорний ангідрид.

2.5.Приготування гелей

2.5.1.Одержання гідрогелю кремнієвої кислоти

До 0,1N розчину соляної кислоти повільно при перемішуванні приливають розчин силікату натрію (розчинне або рідке скло) до тих пір, поки вся рідина не загусне. Розмішування припиняють і чекають утворення гелю. Дослід доцільно повторити, додаючи менший об’єм розчину силікату натрію до більш розведеного розчину соляної кислоти.

Одержані таким чином гелі кремнієвої кислоти володіють яскраво вираженою опалесценцією, нестійкі і швидко піддаються синерезису.

Na₂SiO₃ + 2HCl  H₂SiO₃ + 2NaCl