Методичні рекомендації та завдання щодо підготовки та проведення заняття

Готуючись до заняття, насамперед студентам варто вивчити рекомендовану літературу (наводиться нижче), звертаючи увагу на розбіжність найменування даної теми у відповідних главах підручників з криміналістики вітчизняного і зарубіжного видання: в українських – «Тактика відтворення обстановки і обставин події», в російських – окремо «Тактика перевірки й уточнення показань на місці» і «Тактика слідчого експерименту». При цьому слід мати на увазі, що в коментарі до ст. 194 чинного КПК України – «Відтворення обстановки і обставин події» фактично йдеться як про «перевірку й уточнення показань на місці», сутність якої полягає у порівнянні (співставленні) показань раніше допитаної особи з фактичною обстановкою на місці події, так і про «слідчий експеримент», головним змістом якого є проведення спеціальних спробних (експериментальних) дій. Ззовні ці слідчі дії дуже схожі, проте їх сутність, мета, зміст, процесуально-тактичні умови і порядок проведення – різні. З огляду на це, кожен слідчий (дізнавач) має чітко розрізняти завдання й особливості тактики «перевірки й уточнення показань на місці» та «слідчого експерименту».

Крім цього, під час самостійної підготовки у власному зошиті для практичних занять кожен курсант має виконати завдання за наведеною нижче фабулою:

Фабула: По кримінальній справі про крадіжку з квартири гр-ки Франко М.І. підозрюваний Таранов дав плутані показання щодо учиненого ним злочину. Для всебічного дослідження обставин крадіжки слідчий вирішив провести перевірку й уточнення показань підозрюваного на місці.

Завдання:

1) скласти письмовий план перевірки й уточнення показань на місці;

2) підготуватися до проведення на занятті перевірки й уточнення показань «підозрюваного» на місці та складання відповідного протоколу слідчої дії.

По завершенню ділової гри хід і результати проведеної слідчої дії

Л І Т Е Р А Т У Р А :



Основна: КПК України (ст.ст. 194, 195); Криминалистика. Учебник. Т. 2. – М., 1989. Глава 8; Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю.Г., Россинская Е .Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуж. деятеля науки РФ, проф. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во НОРМА, 2000. Гл. 36; Додаткова: Быховский И.Е., Корниенко Н.А. Проверка показаний на месте. – Л., 1988; Соя-Серко Л.А. Проверка показаний на месте. – М., 1966; Справочник следователя. – М., 1990. Глава 2; Уваров В.Н. Проверка показаний на месте. – М.,1982; Хлынцов М.Н. Проверка показаний на месте. – Саратов, 1971; Шобик Б.И. Проверка и уточнение показаний на месте. – Хабаровск, 1987.

Тема 29

ТАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ (2 години)

Мета заняття: опанування формами використання спеціальних знань під час розслідування злочинів, відпрацювання практичних умінь підготовки і призначення судових експертиз та їхнього процесуального оформлення.

Контрольні питання:

1. Поняття спеціальних знань та форми їх використання у кримінальному судочинстві. Залучення спеціаліста до проведення окремих слідчих дій.

2. Судова експертиза та її види. Система експертних установ в Україні.

3. Підготовка та призначення судових експертиз. Поняття і види зразків для порівняльного дослідження.

4. Структура постанови про призначення експертизи.

5. Загальна характеристика експертного дослідження.

6. Оцінка висновку експерта.