Лекція 3. Поняття та загальна характеристика земельної реформи в україні

1. Передумови земельної реформи.

Передумови земельної реформи, на думку О. І. Заєць, що спеціально досліджувала правові аспекти земельної реформи в Україні - це історичні, соціально-економічні, соціально-екологічні і соціально-правові обставини, із настанням яких виникає об'єктивна необхідність проведення земельної реформи як специфічного процесу якісних, докорінних змін земельних правовідносин.

О. І. Заєць виділяє такі передумови земельної реформи: 1) соціально-економічні (монополізація державою власності на землю, відсутність плати за землю, нераціональне розміщення галузей народного господарства на території України), 2) соціально-екологічні (техногенне забруднення земель, деградація земель, екстенсивність ведення с/г і як наслідок - надзвичайна (57 %) розораність земель в Україні, випуск с/г продукції з порушенням гранично допустимого вмісту (ГДВ) певних речовин у продуктах харчування), 3) соціально-психологічні (відсутність стимулів до інтенсивної праці на землі, відсутність дбайливого відношення до неї, пропаганда споживацького способу життя, що має руйнівні наслідки відносно формування екологічно орієнтованої правосвідомості населення, соціально-психологічні наслідки викорінення за часів радянської влади справжнього господаря на землі), 4) соціально-правові (законодавче закріплення права виключної державної власності на землю, закріплення можливості громадян лише щодо права користування землею із забороною одержання нетрудових доходів), законодавче закріплення безоплатного користування землею, неефективність державного контролю і нагляду за раціональним використанням і охороною земель, непослідовність, невиваженість і як наслідок - неефективність державних заходів у сфері розподілу-перерозподілу, використання, збереження, відновлення і поліпшення стану земель в Україні).

2. Поняття земельної реформи у правовій доктрині України.

Термін "реформа" походить від лат. reformare - перетворюватися, змінювати що-небудь.

У правовій доктрині існує багато визначень земельної реформи та поглядів на її сутність.

0. І. Заєць також дослідила існуючі в літературі різні підходи до визначення змісту земельної реформи та проведення її співвідношення із суміжними категоріями. Так, земельна реформа розглядається:

• як складова аграрної реформи, причому в межах даного підходу існує два погляди: а) земельна реформа є складовою аграрної реформи і самостійного значення не має; б) земельна реформа є складовою аграрної реформи, але лише в певній частині, що стосується реформування відносин по використанню земель сільськогосподарського призначення;

• як реформування відносин власності на землю. Погляди прихильників другого підходу теж різняться: одні вважають, що сучасна земельна реформа полягає виключно у реформуванні відносин власності (Краснов М. І.), інші - що реформування відносин власності є основним, але не єдиним реформаційним заходом (Семчик В. І., Носік В. В.).

• як належне правове регулювання земельних відносин - йдеться про прийняття нового земельного законодавства, яке б регулювало земельні відносини в нових економічних умовах (зокрема, мова йшла про розробку Концепції розвитку земельного законодавства);

• як реформування в галузі охорони навколишнього природного середовища вважають, що земельна реформа частково співпадає з цим процесом, центральним напрямом земельної реформи є реформування в галузі охорони земель;

• як комплекс заходів по перетворенню земельних відносин;

• як складова економічної, екологічної і правової реформ в Україні.

Узагальнивши всі наведені підходи до визначення земельної реформи, О. І. Заєць визначає земельну реформу як "врегульовані нормами права суспільні відносини процесуального характеру, що опосередковують зміну (перетворення) норм земельного права та земельних правовідносин, у яких зобов 'язані державні органи та організації взаємодіють із зацікавленими суб'єктами (громадянами та організаціями) у економічному, екологічному, інституційно-функціональному та правотворчому напрямках з метою відновлення ефективного використання земельних ресурсів України ".

0.І. Заєць досліджує також правові форми земельної реформи, виділяючи серед них економіко-правові, еколого-правові, інституційно-функціональні, правотворчі.