Тема «Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку».

Мета: уявити особливості розвитку регіонів в умовах ринку.

1. Донецький економічний район в національній економіці.

2. Придніпровський район та його особливості.

3. Економіка Північно-Східного району.

4. Райони Західної та Південної України.

Основні поняття: економічний район, економіка регіонів, перспективи розвитку, спеціалізація, проблеми.

Література:

1 – 10 (с. 314-335)

2 – 10 (с. 336-354)

3 – 10 (с. 355-372)

1. Донецький район в національній економіці.

Донецький район – це потужний міжрегіональний ТВК, включає до свого складу Донецьку і Луганську області. Його площа – 53,5 тис. км² . Він межує з Белгородською і Воронезькою областями Російської федерації на півночі,а на сході – з Ростовською областю. Він належить до регіонів з високим рівнем промислового потенціалу.

Географічне положення вигідне – близькість джерел сировини і ринків збуту продукції, багатогалузева промисловість, розвинена мережа транспортних комунікацій, висока густота населення.

Район має складний комплекс виробництва, який представлений: електроенергетикою, вугільною, металургійною, хімічною промисловістю, а також важким машинобудуванням, легкою та харчовою промисловістю та іншими галузями н/г. Тут розвинуто багатогалузеве с/г, переважно приміського типу.

Структура НГК характеризується великою перевагою загального обсягу промислового виробництва над с/г.

Економічний район має добре розвинуту транспорту систему, яка забезпечує внутрішні і міжнародні зв’язки.

За рівнем техногенного навантаження район посідає одне з перших місць у Європі і світі, має одну з найсучасніших в Україні мережу автомобільних і залізничних шляхів загальнодержавного значення. Через територію проходять транзитні нафта і газопроводи.

Донецький економічний район активно залучений до розвитку міжрегіональних зв’язків, а також до торгівельних виробничих та науково-технічних взаємовідносин України з іншими державами насамперед, з країнами СНД, державами Чорноморсько-Середземноморського регіону, Східної та Північної Європи.

Розселення населення території нерівномірне. Найбільше зосередження населення спостерігається у середній частині Донецької і на півдні Луганської області. Тут виділяються міські агломерації: Донецько-Макієвська, Горлівсько-Єнакіївська, Лисичанско-Северодонецька, Псорезо-Сніжнянська та інші.

Донецька область характеризується найбільшою питомою вагою міського населення (близько 90%) у країні. Найменша густота населення у степових сільських районах півночі і південного заходу регіону.

За потужністю і різноманітністю мінеральної бази майже не має аналогів у Європі. Донецька мінеральна полікомпонентна зона характеризується найвищим рівнем зосередження ресурсів.

Подальший промисловий розвиток Донецького вугільного басейну ускладнений, оскільки його експлуатація пов’язана з розробкою глибоких (до 1200м) і малопотужних шарів. Родовища нафти, природного газу і газового конденсату в районі мають місцеве значення.

Основною проблемою соціально-економічного розвитку Донецького району є висока концентрація промислового виробництва. Це зумовило найбільшу в державі урбанізованість території та одну з найскладніших екологічних ситуацій, хоча і сприяло порівняно високому розвитку продуктивних сил району в межах України.

Загострення даної проблеми відбулося під впливом природно-економічних та історичних передумов і чинників, а також в результаті структурної політики держави, яка проводилась останнім часом. Згідно до неї капітальні вкладення, залучення іноземних інвестицій в основному орієнтується на галузі спеціалізації району, що відіграють помітну роль у міжнародному поділі праці, тобто насамперед у важку промисловість. Для підвищення ефективності функціонування суспільно-господарського комплексу Донецького регіону необхідно провести комплексну реструктуризацію та технічну реконструкцію таких базових галузей як чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість, машинобудування та електроенергетика.

Для ліквідації галузевих диспропорцій у розвитку промисловості необхідно нарощувати потужності легкої та харчової промисловості.

З метою покращення екологічної ситуації в регіоні необхідно провести перепрофілювання підприємств, впроваджувати екологічно безпечні технології, здійснювати рекультивацію земель,ліквідацію териконів, тощо.

У системі охорони здоров’я основною метою розвитку повинно стати розширення обсягів медичної допомоги.

У цілому, незважаючи на кризисний стан Донецький економічний район має значний потенціал для подолання цих кризових процесів і поступової активізації розвитку господарського комплексу.