Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Коспект.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать

Питання для самоконтролю:

1. У чому сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики?

2. Організаційно-правова база реалізації регіональної економічної політики.

3. Основні важелі реалізації регіональної економічної політики.

4. Назвіть ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики?

5. Дайте визначення і характеристику спеціальної (вільної) економічної зони.

6. Що таке міжрегіональне співробітництво?

7. Основні чинники організації прикордонного співробітництва.

8. Назвіть існуючі трансрегіональні формування за участю України.

9. Основні принципи управління державної регіональної економіки.

10. Система управління комунальним сектором регіональної економіки.

Тема «Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах».

Мета: уявити сутність господарського комплексу України, його структурні елементи і особливості трансформаційних змін у ньому.

1. Сутність і структура господарського комплексу України.

  1. Регіональні особливості галузевої структури економіки.

3. Стратегічні напрями трансформації економіки України.

Основні поняття: Економічний простір, народногосподарський комплекс, структура економіки, види структури економіки, фінанси, фінансова система, регіональні і місцеві бюджети, основний і оборотний капітал.

Література:

1 – 9 (с. 98-111), 10 (с. 157-167)

2 – 10 (с. 167-174)

3 – 2 (с. 28-40), 10 (с. 174-181)

1. Сутність і структура господарського комплексу України.

Господарство країни називають «національним господарством», «національно-господарським комплексом».Воно постає як господарська система, що сформувалась історично в певних територіальних ( національних) межах. Основою формування і розвитку НГК є її конституція і закони, які регулюють відносини виробництва, розподілу і споживання.

Національна економіка – конституційно, економічно й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, які характеризуються відповідною пропорційністю, взаємозумовленим розміщенням на обмеженій державними кордонами території.

Характеристики національної економіки:

1. Національний суверенітет – незалежність, національна державність, незалежність законотворчості, виконавчої влади, господарської діяльності та зовнішньоекономічної діяльності.

2. Ресурсно-виробничі ознаки – трудовий, науковий, технічний, технологічний, природно-ресурсний потенціал та національна власність.

3. Господарсько-організаційні ознаки – національна фінансово-кредитна система, національна грошова одиниця, митна система, система управління, транспортна система та виробнича інфраструктура.

4. Товарні ознаки – внутрішні ринки товарів, робіт, послуг, цінних паперів, система виходу на світовий ринок.

Таким чином, національну економіку можна уявити як єдиний народногосподарський комплекс (НГК).

НГК – сукупність галузей, які виробляють взаємозамінну продукцію,або послідовно переробляють певну сировину, включаючи її добування чи виготовлення, або розв’язують важливі соціально-економічно проблеми.

Ці ознаки затверджуються конституцією і законами країни, спрямованими на регулювання економічних, соціальних, політичних і міжнародних відносин.

Національне економічне управління і регулювання утворюють:

  • макроекономічні процеси народонаселення, обсяг і структура виробництва ВНП, пропорції народногосподарського комплексу,індекси цін і курс національної грошової одиниці;

  • регіональні — процеси зайнятості, діяльність місцевих бюджетних установ,комунальної інфраструктури;

  • мікроекономічні — процеси формування обсягів і структури виробництва,забезпечення ефективності використання основного, трудового й обігового капіталів, реалізації продукції, отримання прибутків і виконання зобов’язань перед державним і регіональними бюджетами.

Товарообмінні ознаки виявляються у соціальній значущості продукту, здатність задовольнити потреби людини, якість товарів і послуг,ціни на товари і послуги, конкурентно- спроможність товарів,співвідношення попиту і пропозиції.

В основі НГК лежить єдиний економічний простір країни.

Економічний простір – економічно насичена територія, яка поєднує в собі різноманітні об різноманітні об’єкти і зв’язки між ними: населені пункти, промислові підприємства, господарсько-опановані і рекреаційні площі, транспортні, інженерні та комунальні мережі тощо.

Характеристики економічного простору:

  1. Чисельність населення,обсяг валового регіонального продукту,запаси природних ресурсів на одиницю площі простору.

  2. Просторове розміщення ресурсів.

  3. Зовнішня і внутрішня зв’язаність елементів НГК.

Економічний простір необхідно для організації ефективної роботи регіональної економіки, тому територія ЕП - один з головних вимірювачів регіональної економічної політики.

Конституція України фіксує головні вимоги, що забезпечують єдність економічного простору:

  • гарантована єдність економічного простору, вільне переміщення товарів,послуг і фінансових ресурсів, захист конкуренції, свобода економічної діяльності, що не заборонена законом;

  • недопущення встановлення внутрішніх митних меж, мита і зборів для вільного руху товарів, послуг, фінансових ресурсів;

  • заборона введення і емісії інших грошей в Україні окрім гривні.

Основні риси НГК України:

  • наявність потужної промислової і агропромислових ланок;

  • активна участь у міжнародному територіальному поділі праці;

  • високий рівень територіального зосередження господарства — 60 великих економічних вузлів;

  • надмірно високий рівень зосередженості промисловості в промислових агломераціях;

  • консервативність галузевої структури промисловості з переважанням у ній виробництва засобів виробництва;

  • паритетність промислового і агропромислового виробництва у багатьох областях;

  • переважно екстенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва з недосконалими системами землеробства;

  • недостатній розвиток рекреаційного комплексу, що не відповідає значному рекреаційному потенціалу країни;

  • наявність розгалуженої транспортної системи;

  • недостатній розвиток ринкової, виробничої, соціальної та екологічної інфраструктури;

  • слабкий розвиток інноваційного комплексу;

  • низька забезпеченість власними паливно-енергетичними ресурсами.

Структура НГК України складається з матеріального виробництва та виробництва послуг.

Територіальна організація НГК охоплює:

  • адміністративно-територіальну організацію держави;

  • регіональне управління господарством;

  • формування територіальних організаційно-господарських утворень;

  • соціально-економічне районування.

Економіка – процес суспільного відтворення, що історично склався у межах окремої країни, тобто економіка являє собою сукупність взаємопов’язаних ланок та упорядкованих зв’язків, які забезпечуються її стійкість, цілісність, динамізм.

Структура економіки - це співвідношення між сферами виробництва, яке виражає господарські пропорції, стан суспільного поділу праці. Структура суспільного виробництва вимірюється як натуральними, так і вартісними показниками (валовий внутрішній продукт, чисельність працюючих, вартість основних фондів, асортимент продукції).

Структура суспільного виробництва характеризується пропорціями:

Відтворення – між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання;

Галузевими – співвідношення між галузями;

Територіальними – розміщення виробництва по економічних районах;

Зовнішньоекономічними – ввезення та вивезення продукції.

Основні пропорції структури економіки:

В умовах ринку проблеми структури економіки – важливіший фактор зовнішньоекономічних відносин.

Рівні структури економіки:

1. Соціально-економічна – характеризується формами власності на засоби виробництва.

2. Організаційно-економічна – співвідношення різних форм організації виробництва.

3. Виробничо-технологічна структура – співвідношення матеріального виробництва та сфери послуг; сільського господарства і промисловості, добувних і обробних галузей економіки.

Структура економіки є динамічною, постійно розвивається, удосконалюється. Особливо на цю динаміку вливає НТП.

Її новий етап у другій половині ХХ сторіччя зумовив глибоку структурну кризу у більшості країн світу і в першу чергу у розвинутих країнах.