3. Цільова організаційно-правова база реалізації регіональної економічної політики

Стратегічною метою регіонального розвитку областей, що розташовані на території регіону, є формування високорозвинених ринкових відносин, які забезпечують досягнення сталого економічного зростання і вирішення соціально-економічних завдань, покликаних задовольнити життєві потреби людей.

Об'єктивна необхідність зростання самостійності регіонів повинні формуватися на нормативно-правовій основі, в межах якої реалізується регіональна економічна політика. В залежності від організаційно-правових особливостей регіональну економічну політику поділяють на експліцитну і імпліцитну.

Перша форма цієї політики втілюється в життя переважно через офіційні законодавчі документи, конкретні напрями і заходи і тому має чітко виражений регіональний характер. Друга форма являє собою, як правило, соціально-економічні наслідки рішень, постанов, які приймаються на національному рівні, і тому має неявний характер.

Організаційно-правова база реалізації регіональної економічної політики охоплює державне регулювання територіального розвитку на основі системи законів, законодавчих нормативів, програмних методів впливу на розвиток регіонів, власні економічні регулятори. Система економічних регуляторів повинна забезпечувати рівновагу між економічною доцільністю та соціальною справедливістю. Тут повинен бути сформований відповідний комплекс економічних регуляторів, які взаємопов'язані між собою і не суперечать один одному.

Найважливішими економічними регуляторами з боку держави є:

• грошово-фінансові (норма обов'язкових резервів, ставка міжбанківського кредиту, операції національного банку з державними облігаціями на ринку цінних паперів);

• податкові фактори (види і ставки податків, об 'єкти оподаткування, пільги);

• цінова політика як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку;

• норми амортизаційних відрахувань, прискорена амортизація;

• квоти і ліцензії;

• зовнішньоторговельні та митні регулятори;

• дотації та субсидії для економічного розвитку, господарювання в ринкових умовах;

• державні та регіональні замовлення (стимулювання поставок продукції і надання послуг для державних потреб).

Не менш важливими є адміністративні методи регулювання в сферах діяльності, яка відображає національні інтереси держави, зокрема: • використання національного багатства, в тому числі природних ресурсів;

• геополітичні та екологічні проблеми регіонів;

• соціальний захист населення з низьким прожитковим мінімумом.

До основних адміністративно-правовим регуляторам з боку держави належать:

• безпосередній прямий контроль за монопольними ринками;

• заходи превентивного характеру;

• розробка стандартів та контроль за їх виконанням;

• визначення соціальних стандартів якості життя;

• захист національних інтересів.

У нинішніх ринкових умовах господарювання важливого значення набуває вдосконалення системи територіальної організації влади та місцевого самоврядування на таких засадах:

- створення прозорої системи адміністративно-правових і фінансово-економічних взаємовідносин між владними структурами на національному, регіональному та місцевому рівнях;

- посилення державного контролю за фінансовою дисципліною місцевих органів виконавчої влади;

- налагодження партнерських відносин і чіткого розмежування повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо надання послуг населенню;

- формування дієздатних територіальних громад з відповідним ресурсним забезпеченням.

На сучасному етапі господарювання, коли зростає роль органів місцевого регіонального самоврядування, а також приватних організацій, які безпосередньо самостійно розробляють і реалізовують окремі заходи, реалізація державної регіональної економічної політики повинна бути спрямована на їх підтримку. Як показує світовий досвід і практика, єдиної моделі побудови організаційно-правової основи регіональної економічної політики немає. Найкращим варіантом є той, при якому держава створює правові основи для використання внутрішнього потенціалу територій. Разом з тим держава повинна сприяти і надавати допомогу тим регіонам, які є пріоритетними у розвитку економіки. Таким чином, воно буде забезпечувати формування конкурентоспроможних регіонів і, тим самим, буде зміцнювати загальнодержавний економічний потенціал.