Задача № 5

За рішенням суду Рамазанова зобов’язано принести публічні вибачення своїй сусідці Кутирєвой. Через декілька днів до стягувача з’явився Ковалів, що представився представником Рамазанова, і приніс їй вибачення.

Чи можливі за чинним законодавством про виконавче провадження такі дії? Коли не допускається представництво у виконавчому провадженні?

Задача № 6

Державний виконавець проводив арешт майна на квартирі Саблігамедова. Боржникові за його клопотанням було надано перекладача. У процесі виконавчих дій Саблігамедов заявив відвід перекладачеві, пояснивши, що він трохи розуміє українську мову і зміг зробити висновок про неправильний переклад. Державний виконавець погодився і відпустив перекладача, продовживши виконавчі дії.

Чи правильно вчинив державний виконавець? Який порядок відводу перекладача? Як ці дії оформляються?

Задача № 7

Чи правильні дії державного виконавця, якщо:

а) не дивлячись на те, що стягувач у справі надав боржнику відстрочку виконання, посилаючись на те, що це питання не розглядалося судом, звернув стягнення на майно боржника;

б) доручив провести виконання рішення суду про розподіл майна між подружжям представнику органу опіки та піклування, який мав відповідні повноваження на участь у справі на цій стадії;

в) відмовив залучити на прохання стягувача до справи офіційного представника боржника;

г) не звернув увагу на вказівку боржника про те, на яке майно слід звернути стягнення, а описав інші більш коштовні речі.

Задача № 8

Чи правильні дії державного виконавця, якщо:

а) залучив понятими у справі свого колегу — державного виконавця цього ж Департаменту державної виконавчої служби, студента Хмельницького інституту регіонального управління та права, який проходив навчальну практику у суді та сестру боржника, передавши їй на збереження описане майно;

б) виконав рішення суду між сторонами, стягувачем, за яким виступав його рідний брат;

в) відмовив забезпечити виконання шляхом накладення арешту на збереження боржника, який наніс шкоду юридичній особі, яка виступила стягувачем у справі.

Задача № 9

Державний виконавець направив до банку запит з вимогою про надання інформації про наявність грошових коштів, що знаходяться на рахунках ВАТ «Рожкін, Ножкін і партнери». Керівник банку відмовився надати державному виконавцеві таку інформацію, посилаючись на банківську таємницю.

Державний виконавець виніс постанову про накладення на винну особу штрафу.

Чи має право керівник банку оспорити дії державного виконавця? Яка підвідомчість цієї справи?

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: державний виконавець, відвід, самовідвід, стягувач, боржник, представник, правонаступництво, заміна сторони, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, прокурор, суд.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

• порядок призначення та звільнення на посади в органах державної виконавчої служби;

• особливості правового статусу державного виконавця;

• співвідношення понять «учасники» та «суб’єкти» виконавчого провадження;

• правовий статус учасників виконавчого провадження залежно від наявності та характеру заінтересованості;

• гарантії незаангажованості публічних суб’єктів виконавчого провадження (державного виконавця, спеціаліста, експерта та ін.);

• особливості участі у виконавчому провадженні понятих.

Відомо, що елементами структури системи права виступають окремі норми, інститути і галузі права. Правовідносини у виконавчому провадженні є логічним продовженням судових правовідносин по вирішенню спорів. Виконання рішення є кінцевим етапом юрисдикційної діяльності. Виконавче провадження виникає у зв’язку з невиконанням боржником своїх зобов’язань. У такому разі до боржника застосовуються заходи примусового виконання, які визначені законодавством про виконавче провадження.

При вивченні питань цієї теми перш за все потрібно визначитися із галузевою належністю виконавчого провадження. У юридичній науці відсутній єдиний підхід щодо галузевої належності виконавчого провадження у системі права України. Необхідно висвітлити думки, які склалися в юридичній літературі, висловити та обґрунтувати власну думку з цього питання.

Розуміння принципів виконавчого провадження має важливе значення не тільки для його правозастосування, але й для подальшого удосконалення. Гарантії прав громадян та юридичних осіб втілені у принципах виконавчого провадження, що реалізуються через діяльність органів державної виконавчої служби. Тому принципи як основоположні начала цієї діяльності повинні бути закріплені у нормативних актах.

Для визначення правових гарантій принципів виконавчого провадження та формування єдиної картини системи принципів виконавчого провадження потрібно розробити таблицю принципів, з такими критеріями розкриття: найменування, суть, нормативне закріплення, правові гарантії.

Завданням державної виконавчої служби є виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів відповідно до законів України. Однак на державну виконавчу службу покладений тільки обов’язок примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів. Важливим є розглянути загальну характеристику рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Підстави виконання — це лише передумова для відкриття виконавчого провадження, а безпосередньою підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій є виконавчий документ. Важливим є питання видачі дубліката виконавчого документа, оскільки дане питання регулюється тільки процесуальним законодавством (цивільним процесуальним, господарським процесуальним). Видача дублікатів рішень інших юрисдикційних органів детально не регламентований. Тому слід з’ясувати правову базу вирішення питання видачі дубліката виконавчого документа.

Правильне визначення суб’єктів виконавчого правовідношення сприяє науковому тлумаченню місця окремого суб’єкта в цих правовідносинах, сприяє встановленню їх прав та обов’язків. Оскільки в науковій літературі вживаються терміни «учасники» та «суб’єкти виконавчого провадження» необхідно визначити співвідношення даних понять. При цьому важливо визначити чи узгоджується термін «учасники виконавчого провадження» з їхнім правовим статусом у процесі виконання рішень. Також потрібно визначити осіб, які є суб’єктами виконавчого провадження.

На сучасному етапі розвитку нашої держави роль суду у виконавчому провадженні надзвичайно важлива. При цьому важливо з’ясувати чи є суд суб’єктом виконавчих правовідносин. При вивченні даного питання особливу увагу слід звернути на проблему участі суду у виконавчих правовідносинах та визначити коло питань, які віднесені до юрисдикції суду що стосуються виконавчого провадження.

Державний виконавець є тією особою, яка в силу закону уповноважена на виконання рішення юрисдикційного чи іншого органу. Визначення місця і ролі державного виконавця у виконавчому провадження є важливим для подальшого вивчення дисципліни «Виконавче провадження». Ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» закріплює права та обов’язки державного виконавця, однак в цій статті наведений не вичерпний перелік прав та обов’язків. Тому важливо визначити права та обов’язки державного виконавця, які закріплені в інших статтях Закону.

Головними та обов’язковими учасниками виконавчого провадження, що мають особисту заінтересованість у наслідках виконавчих дій є сторони: стягував і боржник. Стягувач та боржник стають сторонами лише після відкриття виконавчого провадження, що оформляється постановою про відкриття виконавчого провадження. Однак важливим є і питання правосуб’єктності сторін у виконавчому провадженні, тому на самостійне опрацювання виноситься питання цивільної правосуб’єктності сторін у виконавчому провадженні.

Сторони можуть здійснювати свої права й обов’язки у виконавчому провадженні особисто або через представника. Однак не всі особи можуть бути представниками у виконавчому провадженні. Необхідно визначити коло осіб, які беруть участь у виконанні та представляють інтереси інших, а також потрібно знати хто не може бути представником у виконавчому провадженні.