
- •1. Предмет і методологія теорії держави і права
- •2. Функції теорії держави і права.
- •3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права.
- •4. Значення вивчення тдп для підготовки фахівців права.
- •5. Основні теорії походження держави і права
- •6. Загальні закономірності виникнення держави і права
- •8. Ознаки держави, що відрізняють її від організації первісного суспільства
- •9. Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини
- •11. Право і держава: аспекти співвідношення.
- •13. Шляхи виникнення держави (східний, західний).
- •14. Поняття та класифікація функцій держави.
- •15. Внутрішні функції держави: поняття та зміст.
- •16. Зовнішні функції держави: поняття та зміст.
- •17. Форми і методи здійснення функцій держави.
- •18. Політична і державна влада: поняття та аспекти співвідношення.
- •19. Політична система суспільства: поняття, структура, функції.
- •20. Місце і роль держави в політичній системі.
- •21. Поняття та елементи форми держави.
- •22. Поняття та види форми правління.
- •23. Поняття та види форми державного устрою.
- •24. Поняття та види державно-правового режиму.
- •25. Механізм держави: поняття, ознаки та принципи функціонування.
- •26. Поняття та структура державного апарату.
- •27. Принципи організації та функціонування апарату держави.
- •28. Поняття та ознаки органів держави.
- •29. Види органів держави.
- •30. Основні напрямки удосконалення державного апарату України.
- •31. Основні положення концепції правової держави.
- •32. Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структура.
- •33. Основні ідеї марксистського вчення про державу.
- •34. Доктрина держави загального добробуту.
- •35. Основні положення теорії плюралістичної демократії.
- •36. Теорія еліт та елітарної демократії.
- •37. Поняття та види державної дисципліни.
- •38. Сучасні концепції право розуміння.
- •39. Поняття та ознаки права у його нормативному розумінні.
- •40. Принципи права, їх види та характеристика.
- •41. Поняття та види функцій права.
- •42. Аксіологічне праворозуміння.
- •43. Правоутворення: поняття та етапи.
- •44. Поняття і види форм (джерел) права.
- •45. Поняття, ознаки та види соціальних норм.
- •46. Поняття та ознаки норми права.
- •47. Структура норми права.
- •48. Види норм права.
- •49. Норма права і стаття нормативно-правового акта.
- •50. Співвідношення норм права та норм моралі.
- •51. Право, економіка, політика: взаємозв’язок і взаємодія.
- •52. Поняття, ознаки та структура системи права.
- •53. Характеристика елементів системи права.
- •54. Поняття, ознаки та структура системи законодавства.
- •55. Співвідношення системи права та системи законодавства.
- •56. Правотворчість: поняття, функції, принципи.
- •57. Стадії правотворчого процесу.
- •58. Поняття та ознаки нормативно-правового акта. Види нпа.
- •1. За юридичною силою
- •59. Поняття, ознаки та види законів.
- •60. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •61. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •62. Дія нормативно-правових актів у просторі та по колу осіб.
- •3.3 Дія нормативно-правових актів за колом осіб
- •63. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види.
- •64. Поняття систематизації нпа.
- •65. Види (форми) систематизації нпа.
- •66. Поняття та класифікація юридичних колізій. Колізії в законодавстві.
- •67. Способи зменшення колізій в законодавстві.
- •68. Поняття та ознаки правовідносин.
- •69. Види правовідносин.
- •70. Суб’єкти правовідносин, їх види. Правосуб’єктність.
- •71. Поняття і види об’єктів правовідносин.
- •72. Суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів права, їх структура.
- •73. Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •74. Правова поведінка: поняття, ознаки.
- •75. Види правової поведінки.
- •76. Правомірна поведінка: поняття та ознаки.
- •77. Види правомірної поведінки.
- •78. Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •79. Причини правопорушень та шляхи їх подолання в Україні.
- •80. Юридичний склад правопорушення.
- •81. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •82. Підстави притягнення до юридичної відповідальності.
- •83. Звільнення від юридичної відповідальності та обставини, що її виключають.
- •84. Види юридичної відповідальності.
- •85. Цілі, функції та принципи юридичної відповідальності.
- •86. Поняття і форми реалізації права.
- •87. Застосування норм права, як особлива форма їх реалізації.
- •88. Стадії застосування норм права.
- •89. Основні вимоги щодо правильного застосування норм права.
- •90. Поняття та види правозастосовчих актів.
- •91. Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення.
- •92. Правові обмеження, стимули та заохочення.
- •93. Поняття тлумачення норм права.
- •94. Способи тлумачення норм права.
- •95. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права.
- •96. Тлумачення норм права за обсягом.
- •97. Акти тлумачення норм права, їх види.
- •98. Законність: поняття, принципи та вимоги законності.
- •99. Гарантії законності: поняття та види.
- •100. Правопорядок: поняття, ознаки, принципи, зміст, структура.
- •101. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •102. Правова культура: поняття та характеристика структурних елементів.
- •103. Правове виховання: поняття, ознаки, система, форми.
- •104. Правове регулювання та правовий вплив.
- •105. Предмет, спосіб, метод та тип правового регулювання.
- •106. Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •107. Стадії правового регулювання.
- •108. Поняття та елементи правового статусу особи.
- •109. Поняття, елементи та критерії класифікації правових систем.
- •110. Романо-германська правова сім’я.
- •111. Англо-американська правова сім’я.
- •112. Сім’я мусульманського права.
98. Законність: поняття, принципи та вимоги законності.
Законність – один з основоположних принципів діяльності держ. органів, громадських організацій, роботи посадових осіб і поведінки громадян. Законність розглядається у двох аспектах: - законність як правовий режим точного і неухильного здійснення законів та інших нормативно – правових актів сіх сферах державного і суспільного життя; - законність як існування належного та ефективного та контролю за неухильним дотриманням приписів правових норм , виявлення правопорушень і притягнення винних у їх здійсненні до юридичної відповідальності.
Принципи законності – це ті основні начала, керівні ідеї і основоположні вимоги, що розривають її сутність, основу її змісту як обов’язкового режиму державного та суспільного життя. ПРИНЦИПИ: 1). верховенство закону в системі нормативно –правових актів; 2). нерозривний зв’язок, підпорядкування, зумовленість законності режимом демократії; 3). обов’язковість вимог законності для всіх громадян, посадових осіб .державних органів і громадських організацій; 4). забезпечення верховенства закону в системі правових актів; 5). зв’язок законності із загальною та правовою культурою населення, посадових осіб; 6). неприпустимість протиставлення законності та доцільності; 7). єдність законності; 8). встановлення дієвого контролю і нагляду за дотриманням законності; 9). участь мас у діяльності із забезпечення законності; 10). притягнення до юридичної відповідальності за правопорушення лише при наявності вини за його споєння; 11). невідворотність юридичної відповідальності за скоєне правопорушення.
99. Гарантії законності: поняття та види.
Гарантії законності це - це обумовлена закономірностями суспільного розвитку система умов, засобів і передумов, що забезпечує процес реалізації законності і формує таку упорядкованість соціальних відносин, яка сприяє руху суспільства до демократії. Гарантії законності в юридичній літературі поділяють на дві групи: загальні та спеціальні. Економічні, політико-ідеологічні, морально - духовні гарантії відносяться до загального вигляду гарантія. До спеціальних гарантій - відносять юридичні. [5] Визначальне значення серед загальних гарантій мають економічні та політичні: різні форми власності і відповідний їм спосіб виробництва, безкризовий розвиток економіки, рівень зайнятості населення в суспільно корисній праці, стан політичної системи, ідеологія, рівень стабільності в суспільстві, стан культури. Саме неблагополуччя в цих сферах створює сприятливе середовище для розвитку злочинності. Морально-духовні гарантіями законності - є сприятлива морально-психологічна обстановка, у якій реалізуються юридичні права та обов'язки учасників правовідносин; рівень їхньої духовності і культури; чуйність і увага державних органів і посадових осіб до людини, його інтересам і потребам. У створенні здорової моральної обстановки в сфері правового регулювання беруть участь усі ланки політичної системи суспільства, у тому числі благодійні організації, установи культури і мистецтва, школа, вищі навчальні заклади, церква. Морально здорове суспільство - це суспільство, що функціонують на основі законів. Тому морально - духовні начала в будь-якому процесі граю важливу роль, так як у державі, в якому панує волюнтаризму, де ігноруються норми моралі і права, історичні традиції і звичаї, то дана країна рухається до політичної та економічної деградації. Загальні гарантії утворюють матеріальну основу застосування юридичних заходів по зміцненню законності. Останні будучи безпосереднім способом забезпечення законності, в той же час похідні про перші; спеціальні гарантії повинні бути, закріплені в нормативно-правових актах. Юридичні гарантії законності - це обумовлена особливостями соціально-економічного ладу система умов і засобів, закріплених у чинному законодавстві і безпосередньо спрямованих на забезпечення законності. У зв'язку зі зміною форм власності нове цивільне законодавство Росії значною мірою змінює умови забезпечення законності у сфері майнових відносин шляхом введення звичаю ділового обороту. Це дозволяє в рамках спеціально - юридичних гарантії додатково виділити два самостійних типу: Правові, які передбачені чинним законодавством і є обов'язковими для всіх і договірні, які обумовлені нормативними актами, що регулюють сферу договірних відносин, поширюються тільки на учасників договірних відносин. У науковій літературі досить докладно охарактеризовано кількісний і якісний склад юридичних гарантій законності. В якості найбільш значущих можна назвати: повноту і ефективність юридичних норм; ефективність заходів юридичної відповідальності та захисту, що сприяє відновленню порушених прав; високий рівень нагляду за реалізацією вимог законності; високоякісна і професійна робота органів державної влади щодо забезпечення законності і правопорядку; постійне вдосконалення юридичної діяльності ; розвинене правове свідомість і висока правова культура населення в державі.