- •Тема 1 підприємство як суб’єкт господарювання
- •1.1 Поняття, цілі і напрямки діяльності підприємства
- •1.2 Класифікація та структура підприємств
- •1.3 Економічні, соціальні і правові умови функціонування підприємства
- •Питання для самоконтролю до теми 1
- •Тема 2 Особливості функціонування підприємств будіндустрії
- •2.1 Виробництво будівельних матеріалів та конструкцій: сучасний стан та перспективи розвитку
- •2.2 Структурна перебудова промисловості будматеріалів та розвиток виробництва перспективних будівельних матеріалів
- •2.3 Енерго- та ресурсозбереження у промисловості будівельних матеріалів
- •Питання для самоконтролю до теми 2
- •Тема 3 виробнича програма та виробнича потужність підприємства
- •3.1 Виробнича програма, її сутність та основні поняття
- •3.2 Основні показники виробничої програми
- •3.3 Формування виробничої програми будівельної організації
- •3.4 Виробнича потужність підприємств будіндустрії
- •3.5 Виробничі потужності та ефективність їх використання у будівництві
- •Питання для закріплення матеріалу і самостійної роботи
- •Тема 4 якість та конкурентоспроможність продукції підприємств будіндустрії
- •4.1 Поняття «якість» та «конкурентоспроможність»
- •4.2 Показники якості продукції
- •4.3 Стандартизація та сертифікація
- •4.4 Якість будівельних матеріалів та конструкцій
- •4.5 Оцінка конкурентоспроможності
- •Питання для самоконтролю до теми 4
- •Тема 5 інноваційні процеси на підприємствах будіндустрії
- •5.1 Сутність інновацій та інноваційної діяльності
- •5.2 Сутність ефекту та ефективності
- •5.3 Ефективність інноваційної діяльності
- •5.4 Економічна ефективність технічних та організаційних нововведень
- •5.5 Пріоритетні напрямки інноваційної діяльності України у сфері виробництва будівельних матеріалів
- •Питання для самоконтролю до теми 5
- •Тема 6 бізнес-планування на підприємствах будіндустрії та аналіз показників діяльності
- •6.1. Призначення, цілі й завдання бізнес-плану
- •6.2. Зміст та структура бізнес-плану
- •6.2.1. Титульний аркуш
- •6.2.2. Зміст бізнес-плану
- •6.2.3. Виконавче резюме та викладення прогресивної виробничо-комерційної ідеї
- •6.2.4. Загальна характеристика фірми
- •6.2.5. Дослідження ринку продукції та послуг
- •6.2.6. План і стратегія маркетингу
- •6.2.7 План виробництва продукції
- •6.2.8. Організаційно-юридичний план
- •6.2.9. Фінансовий план
- •6.2.10. Оцінка і страхування ризику
- •6.2.11. Додатки
- •6.3 Стандарти бізнес-планування unido
- •6.4 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємств будіндустрії
- •Питання для самоконтролю до теми 6
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова література
5.3 Ефективність інноваційної діяльності
Оцінка нововведень служить основою прийняття рішень щодо реалізації пропозицій (перспективна оцінка) та проведення контролю за використанням створених об'єктів (ретроспективна оцінка).
Метою оцінки є визначення показників ефективності, які дозволяють сформувати комплексну характеристику результатів, що досягаються за рахунок використання нових підходів до задоволення існуючих і виникаючих потреб. Впровадження нововведень може створювати різні види ефектів.
Для виміру окремих видів ефекту використовуються специфічні показники, які кількісно чи якісно характеризують результати. Їх врахування відображає полі-мотивацію інноваційних процесів. Інтереси інвесторів і інших учасників можуть бути пов'язані з грошовими та негрошовими цілями. Негрошові цілі формалізуються у вигляді конкретних показників, по яких здійснюється планування та вимірюється ступінь досягнення в результаті реалізації.
Інноваційна діяльність підприємства супроводжується різноманітними результатами (ефектами). Під ефектом розуміють досягнутий результат у його матеріальному, грошовому, соціальному вимірі.
У науково-методичній літературі зустрічаються різні точки зору щодо видів ефектів від інноваційної діяльності.
При виявленні ефектів від інноваційної діяльності, по-перше, необхідно сформулювати критерії та показники, за допомогою яких можуть бути оцінені результати інноваційної діяльності і, по-друге, слід врахувати об'єктивно існуючі взаємозв'язки й ієрархічну супідрядність ефектів від інноваційної діяльності.
Результати інноваційної діяльності можуть бути якісними й кількісними, в т. ч. в натуральному, трудовому та вартісному вимірах.
Будь-який результат інновацій у вартісному виразі узагальнюється економічним ефектом. Науково-технічні, соціальні, екологічні та інші результати, що не можуть бути оцінені у вартісному виразі, не поглинаються економічним ефектом й існують самостійно.
На думку віторів книги «Ефекти та ефективність інноваційної діяльності промислових підприємств» Скалюка Р. В. та Декалюка О. В. існують такі види ефектів інноваційної діяльності (рис. 5.1).
Економічний ефект виступає в якості результативного кількісного показника, який повинен враховувати у вартісному вигляді весь розмір результатів та витрат і рівень впливу якісних видів інноваційних ефектів, одержаних від здійснення інноваційної діяльності на підприємстві. Тобто в узагальненому вигляді економічний ефект можна представити в якості суми отримуваного промисловим підприємством прибутку від наступних напрямів інноваційної діяльності: процесу реалізації інноваційної продукції; впровадження якісно нового технологічного процесу в дію; підвищення ефективності використання виробничих потужностей; впровадження у господарську діяльність підприємства винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій тощо.
Рисунок 5.1 – Види ефектів інноваційної діяльності
Науково-технічний ефект з’являється на етапі розробки та освоєння інновації, тому виступає своєрідним результатом низки прикладних досліджень, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і проектів, тобто супроводжується накопиченням та приростом наукової, науково-технічної та технологічної інформації. Показники науково-технічного ефекту відображають зміну техніко-експлуатаційних та споживчих характеристик продукції, рівень технічного удосконалення певного виду робіт або ж послуг. Науково-технологічний результат інноваційної діяльності повинен забезпечити свою відповідність наступним умовам:
1) відповідність науково-технологічний рішень сучасним технологічним вимогам у промислових країнах;
2) повинна існувати принципова новизна інновації, що включає:
2.1) технологічну її новизну – використання нових видів матеріалів, нових напівфабрикатів, комплектуючих, нових технологій виробництва; забезпечення більш високого ступеня механізації автоматизації виробничого процесу; одержання принципово нових видів продукції;
2.2) інноваційний аспект прориву в ринковому середовищі – новизна для промисловості у рамках світового масштабу або ж конкретної країни; новизною на мікрорівні в межах підприємства; звичайно, чим більш масштабнішим є такий інноваційний ринковий прорив тим більш значнішим буде породжений ним науково-технологічний ефект;
3) рівень значущості інновації для підприємства, який відображається реалізацією мети та очікуваних результатів його інноваційної діяльності;
Соціальним ефектом виражається якісний інноваційний результат, який забезпечує врахування та задоволення потреб людини та суспільства, наприклад: покращенням рівня здоров’я, розвитком, демократії, освіти, задоволенням естетичних потреб. Основним методом оцінки соціального ефекту є експертний.
Експертиза очікуваних наслідків інноваційної діяльності може здійснюватися у різних формах, а саме: по-перше, індивідуальної чи колективної експертизи кваліфікованими фахівцями різних сфер діяльності; по-друге, соціологічних опитувань працівників підприємства та населення; по-третє, загальнонаціональних референдумів з обговорення проектів, які стосуються різних верст суспільства чи регіону.
Фінансовий ефект інноваційної діяльності виступає узагальнюючим показником рівня та виду впливу інноваційної діяльності на зміну фінансового результату діяльності підприємства. В контексті розгляду фінансового ефекту виділяють, як його окрему складу податковий інноваційний ефект, значення якого полягає у тому, що спостерігається процес певного розміру економії готівкових коштів господарюючого суб’єкта за рахунок сукупності податкових та іншого виду пільг, що надаються державою, згідно із нормами чинного законодавства України, підприємствам, які займаються реалізацією інноваційних програм та проектів.
Тобто завдяки впливу податкового ефекту спостерігається й відповідне зростання розміру фінансового результату від інноваційної діяльності промислового підприємства.
Маркетинговий ефект розглядається як економія за рахунок скорочення часу виходу товару підприємства на ринок.
Ресурсний ефект можна ідентифікувати, як взаємозв’язок потреб інноваційної діяльності зі споживання різноманітних видів ресурсів на підприємстві. Даний ефект виникає внаслідок створення нових видів техніки, технології, раціоналізаторських пропозицій, а відтак є пов’язаним із науково-технологічним ефектом інноваційної діяльності підприємства. Зростає актуальність визначення рівня даного ефекту для тих підприємств, для яких є наявною тенденція дефіцитності або неможливості відтворення ресурсів, необхідних для їх ефективної діяльності. Наслідки прояву ресурсного ефекту можуть бути відображені наступними характеристиками: підвищення рівня продуктивності праці (або зниження величини її трудомісткості);
зростання фондовіддачі основних засобів; зростання рівня матеріаловіддачі (тобто зменшення матеріаломісткості виробничого процесу); прискорення оборотності виробничих запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів тощо.
Екологічний ефект інноваційної діяльності виявляється у зменшенні викидів шкідливих речовин в атмосферу, ґрунт та воду, зменшення відходів виробництва та зростання рівня його ергономічності, підвищення екогологічності випущеної продукції. Тобто, для забезпечення умов досягнення екологічного результату необхідно: підвищувати вимоги до якості проектування, виготовлення, експлуатації складних технічних систем та технологічних процесів, їхньої надійності та безпеки; створення таких технічних засобів, які автоматично блокують наслідки недоліків процесів організації праці, техніки, технології та здатні запобігати аваріям та оперативно й ефективно ліквідовувати їх наслідки.
Регіональний ефект інноваційної діяльності має прояв у зростанні кількості робочих місць в конкретному регіоні, поліпшення його забезпеченості ресурсами, споживчими та іншими товарами тощо.
Етнічно-культурний ефект в якості результативного чинника входження в новий спосіб життя постіндустріальної епохи та адаптації людей до розвитку стрімких змін, зумовлених нею. Відмітимо, що оцінка такого виду ефекту є найскладнішою з точки зору методологічного ракурсу проблем зростання ефективності інноваційної діяльності.
Критерієм ухвалення управлінського рішення щодо здіснення інноваційної діяльності підприємством є економічний ефект. В даний час у закордонній практиці застосовуються такі показники оцінки ефективності інноваційної діяльності промислових підприємств (рис. 5.2).
