Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Географічний факультет

Кафедра економічної географії та екологічного менеджменту

Карбовська Ж.А.

Географія типів лісу та їх продуктивність

У КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОМУ ПРИДНІСТРОВ’Ї

(магістерська робота)

Допущено до захисту

“___ “ ______ 2003 року Науковий керівник:

Зав. кафедри проф. В.П.Руденко д.с.-г. н., професор

Швиденко а.Й. Чернівці, 2003

З М І С Т

Стор.

Вступ

Розділ 1. Наукові положення лісової типології

Розділ 2. Особливості природних умов та їх вплив на формування

лісових ресурсів Кам’янець-Подільського Придністров’я

2.1. Адміністративно-організаційна структура Кам’янець-Подільського

держлісгоспу

2.2. Географічне розташування і кліматичні умови

Кам’янець-Подільського Придністров’я

Розділ 3. Географія і структура лісового покриву

3.1. Поділ лісів на групи та категорії захисності

3.2. Структура лісового покриву в межах району дослідження

Розділ 4. Поширення, породний склад та вікова структура лісів

Кам’янець-Подільського Придністров’я

4.1. Розподіл лісових насаджень за переважаючими породами

4.2. Вікова структура лісових насаджень Кам’янець-Подільського

Придністров’я

Розділ 5. Географія типів лісу

5.1. Типи умов зростання, типи лісу та типи лісостанів у

Кам’янець-Подільському Придністров’ї

Розділ 6. Продуктивність лісових насаджень

6.1. Аналіз лісових насаджень за бонітетами

6.2. Аналіз лісових насаджень за повнотами

6.3. Запас деревостанів

Розділ 7. Заходи щодо покращення лісокористування у Придністров’ї

Висновки

Література

Додатки

В с т у п

Україна відноситься до малолісних та лісодефіцитних країн, але має

інтенсивне лісове господарство, яке протягом ХХ століття розвивалось на

науковій основі та було одним із кращих на європейському просторі.

Лісистість України складає 15,6% (станом на 2000р.), в той час як науковцями встановлено, що оптимальна лісистість для нашої країни повинна бути не меньше 19-20%. Збільшення лісистості території України до оптимального рівня – один із стратегічних напрямів діяльності у галузі лісового господарства, що дасть можливість не тільки збільшити національні ресурси деревини, а й стабілізувати екологічну ситуацію в країні [22].

Головні принципи лісовідновлення в Україні передбачають вирощування високопродуктивних, біологічно стійких насаджень, які добре виконують захисні та рекреаційні функції. Ретельно, виважено виконаний типологічний аналіз дає можливість визначити резерви у вирощуванні цінної і дефіцитної деревини, допомагає у розв’язанні проблеми оптимальної збалансованості в структурі лісових порід. Одним із основних завдань галузі є забезпечення розширеного відтворення лісів, тобто сторення нових лісових насаджень в обсягах, що перевищують їхнє вирубування [22].

Лісівничо-екологічна типологія – сучасне, найбільш досконале вчення про типи лісу, фундаторами якого є всесвітньо відомі вчені України Є.В.Алексєєв, П.С.Погребняк, Д.В.Воробйов. Саме на цій типологічній основі має розвиватись лісівнича наука і практика нашої держави [27].

Вчення про типи лісу – визначне досягнення української лісівничої науки, а едафічна сітка Алексєєва-Погребняка та розроблена на її основі класифікація дають знання основних закономірностей формування та заміщення типів лісу і в залежності від тих чи інших факторів дозволяє

передбачити можливість існування ще не описаних і не введених до класифікаційної системи типів.

Лісова типологія – це вчення про типи лісу, або лісові рослинні угрупування. Предметом дослідження лісової типології є географічне поширення типів лісу і їх зв’язок з кліматичним та ґрунтовим середовищем. Завданням типології – з’ясування причин, що урізноманітнюють склад, структуру, продуктивність та життєстійкість лісів у просторі, а також причини, що породжують розвиток лісів, перехід від одного типу лісу до іншого у часі [16].

Отже, лісотипологічні дослідження є одним із актуальних напрямів науки

і заслуговує уваги та всебічного вивчення.

Наукова спадщина Г.Ф.Морозова збережена його учнями, а його вчення про ліс і вчення про типи насаджень є основою сучасного лісівництва. Вчення про типи насаджень (лісова типологія) було створене, розвивалось і розвивається для подальшого дослідження стану лісів та забезпечення раціонального лісокористування і ефективного його ведення – поновлення і оновлення лісостанів, підвищення їх продуктивності [29].

Мета магістерської роботи полягає в дослідженні територіальних відмінностей типів лісу та продуктивністі лісових насаджень в розрізі повнот, бонітетів. Об’єктом наших досліджень обрано ліси Кам’янець-Подільського Придністров’я, господарем яких є Кам’янець-Подільський держлісгосп.

Для досягнення поставленої мети нами вирішувались такі завдання:

1. На основі літературних джерел розглянуто та опрацьовано основні наукові

положення лісової типології;

2. Розглянуто та проаналізовано особливості природних умов, що впливають на поширення та формування лісових ресурсів району досліджень;

3. Досліджено географію і структуру лісового покриву району;

4.За таксаційними описами, використовуючи лісотипологічний метод, проаналізовано територіальні відмінності у поширенні лісорослинних умов та типів лісу у Кам’янець-Подільському Придністров’ї, продуктивність лісових насаджень в розрізі повнот, бонітетів; досліджено поширення, породний склад

та вікову структуру лісів;

5. Обгрунтовано заходи щодо покращення лісокористування у Придністров’ї;

6. Отримані результати дослідження продуктивності лісових насаджень в розрізі типів лісу можуть бути використані для раціоналізації лісогосподарської діяльності в районі дослідження.

Автор магістерської роботи щиро дякує науковому керівнику – професору А.Й.Швиденко та професору Я.І.Жупанському за надану всебічну допомогу у написанні роботи.