- •1. Охорона праці як невід'ємна складова соціальної відповідальності.
- •2. Законодавча база Євросоюзу з питань охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці.
- •Політика в галузі охорони праці.
- •7. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •8. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
- •9. Загальні положення та визначення нещасних випадків
- •10. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •11. Основні технічні та організаційні заходи профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі.
- •12. Аналіз умов праці в галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •13. Вимоги до санітарного контролю стану повітря робочої зони.
- •Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •15. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •16. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі
- •17. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження.
- •18. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві
- •21. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •23. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •Державний нагляд за охороною праці.
- •Завдання страхування від нещасного випадку.
9. Загальні положення та визначення нещасних випадків
Неща́сний ви́падок (подія) — тілесні пошкодження або смерть, інколи пошкодження майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому зазвичай мається на увазі, що негативного імовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо причини, що привели до нещасного випадку, були би розпізнані раніше.
Типовими прикладами є автомобільна катастрофа (або попадання під машину), падіння з висоти, попадання предметів в дихальне горло, падіння предметів (цеглини, бурульки) на голову, враження електричним струмом. Чинниками ризику можуть бути недотримання техніки безпеки, вживання алкоголю.
Правильне визначення причин нещасного випадку має важливе значення для профілактики виробничого травматизму, бо саме причини служать вихідними даними не тільки для опрацювання заходів щодо усунення наслідків конкретного нещасного випадку, а й для запобігання нещасним випадкам взагалі та поліпшення безпеки праці зокрема.
Часто під час розслідування нещасних випадків причини формулюють невірно й тенденційно, підмінюють їх обставинами і наслідками. Тож розраховувати на ефективність профілактичних заходів у таких випадках не можна. Усі помилки в актах, що стосуються визначення причин нещасного випадку, можна звести до наступного. Найчастіше причини нещасних випадків визначають (якщо взагалі вказують) загальними фразами: "Незадовільна організація праці", "Несправність обладнання", "Безвідповідальне ставлення", "Неоперативність служби головного механіка (енергетика)", які ні про що не говорять.
Приклад: "Робітники житлово-комунального відділу розбирали покрівлю старого будинку. Горищне перекриття, на якому вони знаходились, обвалилося і разом з ним впали двоє робітників". Причина: "Безвідповідальне ставлення бригадира до створення безпечних умов праці". Це визначення невірне. Згідно з правилами охорони праці перед розбиранням старих будівель необхідно:
провести обстеження стану будівлі зі складанням акта;
розробити проект виконання робіт, у якому визначити послідовність розбирання, заходи з безпеки праці, кількість робітників тощо;
розбирання будівлі необхідно виконувати під постійним наглядом керівника робіт. Всього цього не було зроблено. Це й стало причиною нещасного випадку.
10. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві. Для цього необхідно систематично аналізувати і узагальнювати їх причини. Аналіз причин травматизму дозволяє поділяти їх на організаційні, технічні, психофізіологічні та санітарно-гігієнічні.
Організаційні: порушення законодавчих актів з охорони праці, вимог інструкцій, правил і норм, відсутність або неякісне проведення інструктажу і навчання, невиконання заходів щодо охорони праці, невідповідність норм санітарно-гігієнічних факторів, несвоєчасний ремонт або заміна несправного і застарілого обладнання.
Технічні: невідповідність вимогам безпеки або несправність виробничого обладнання, інструменту і засобів захисту; конструктивні недоліки обладнання.
Психофізіологічні: помилкові дії працівника внаслідок втоми, надмірної важкості і напруженості роботи, монотонності праці, хворобливого стану, необережності.
Санітарно-гігієнічні: надмірні рівні шуму, вібрації; несприятливі метеорологічні умови; підвищений вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; наявність різних випромінювань вище допустимих значень; недостатнє або нераціональне освітлення; порушення правил особистої гігієни та інше.
Правильне визначення причин нещасного випадку має важливе значення для профілактики виробничого травматизму, бо саме причини служать вихідними даними не тільки для опрацювання заходів щодо усунення наслідків конкретного нещасного випадку, а й для запобігання нещасним випадкам взагалі та поліпшення безпеки праці зокрема.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” одним із завдань страхування від нещасного випадку є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці.