
- •1. Охорона праці як невід'ємна складова соціальної відповідальності.
- •2. Законодавча база Євросоюзу з питань охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці.
- •Політика в галузі охорони праці.
- •7. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •8. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
- •9. Загальні положення та визначення нещасних випадків
- •10. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •11. Основні технічні та організаційні заходи профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі.
- •12. Аналіз умов праці в галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •13. Вимоги до санітарного контролю стану повітря робочої зони.
- •Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •15. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •16. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі
- •17. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження.
- •18. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві
- •21. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •23. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •Державний нагляд за охороною праці.
- •Завдання страхування від нещасного випадку.
Політика в галузі охорони праці.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони довкілля;
- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;
- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони пращ на місцевому та державному рівнях;
- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
7. Облік і аналіз показників охорони праці.
Облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці спрямовані на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі отриманих даних та узагальненні причин недотримання вимог законів та нормативно-правових актів, а також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали:
про нещасні випадки та професійні захворювання;
результати всіх видів контролю за станом охорони праці;
дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці);
матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання тощо.
Аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці забезпечують служби охорони праці обласної та районних державних адміністрацій, виконкому, міських, селищних і сільських рад та служби охорони праці підприємства. Основою для аналізу та оцінки показників стану умов та безпеки праці є "Єдина державна система показників умов і безпеки праці", дані про травматизм на виробництві та професійні захворювання, пожежі, дорожньо-транспортні пригоди й аварії.
Основними показниками обліку на всіх рівнях є:
— рівень виробничого травматизму;
— рівень профзахворювань;
— рівень захворювань, пов'язаних з умовами праці;
— кількість працюючих у незадовільних умовах праці;
— кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;
— забезпеченість засобами індивідуального захисту;
— забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями;
— витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
— витрати на повне відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань (або витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань);
— витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.
В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також — по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за охороною праці, які будуть розглянуті окремо.