Ефективне використання природних ресурсів
Інтенсивна розвідка і розробка родовищ корисних копалин веде до виснаження земних надр. Технічна міць сучасного суспільства людей така, що протягом декількох десятиліть може бути використане те, що створювалося природою за мільйони років.
Щоб відсунути кризу на ринку енергоресурсів і мінеральної сировини, необхідно вже зараз упроваджувати ресурсозберігаючі технології і на стадії переробки і на стадії видобутку.
От кілька напрямків рішення цієї проблеми:
Розробка родовищ з більш низьким вмістом корисної речовини. Наприклад, на початку 18 століття рудними вважалися родовища, що містять 13% міді, в у 1900 році питомий вміст міді в рудах, що добуваються на території США, не перевищувало 4 %, у даний час ця цифра складає близько 0,6%.
Підвищення віддачі експлуатованого родовища (навіть такої дефіцитної сировини, як нафта, добувається всього 30 – 50% запасів родовища, відповідно 70 – 30% залишається).
Повторне використання. Зараз у промисловості використовується близько 80 металів. При швидкому виснаженні колись багатих родовищ уже зараз деякі метали переходять у розряд рідких і дорогих. Стала дуже актуальна задача повторної переробки металевого брухту. Уже зараз 1/3 алюмінію і 1/3 заліза одержують із брухту. Повторна переробка і використання знижує забруднення навколишнього середовища і заощаджує енергію, необхідну для виплавки металу з руд і їхнього очищення. Для одержання однієї тонни алюмінію з брухту потрібно лише 1/20 частина енергії, що використовується на виплавку з руди й обробку тієї ж кількості алюмінію.
Ефективне використання природних ресурсів. При сучасному використанні корисних копалин лише 1 – 5% використовується у виді готової продукції. Частина сировини, що залишилася - відходи виробництва, які повертаються в біосферу, що у свою чергу є тими ж природними ресурсами, але не знайшли застосування.
Тема 9. Моніторинг навколишнього середовища
В даний час під моніторингом розуміють інформаційну систему - сукупність спостережень за змінами основних характеристик навколишнього середовища, збереження отриманої інформації, керування певними компонентами біосфери, спеціальним образом організованими в просторі і в часі, а також адекватний комплекс методів екологічного прогнозування.
Екологічний моніторинг навколишнього середовища є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації. Він покликаний забезпечити регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства, умов функціонування екосистем. Результати досліджень повинні бути підставою для прийняття зважених управлінських рішень з метою екологічної безпеки і раціонального природокористування.
Система моніторингу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн. В узагальненому виді блок-схема моніторингу представлена на малюнку 6.
Мал. 6 Блок – схема моніторингу навколишнього середовища
Порядок створення і функціонування системи моніторингу в Україні визначає Положення про Державну систему моніторингу навколишнього середовища. Дана система охоплює наступні напрямки:
- підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан навколишнього середовища;
- підвищення оперативності і якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;
- підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів і ефективності їхнього здійснення;
- сприяння розвитку міжнародного співробітництва в сфері охорони навколишнього середовища; раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки.
Інформація, отримана в результаті моніторингу, використовується органами державної влади й органами місцевого самоврядування, надається їм безкоштовно відповідно до затверджених регламентів інформаційного обслуговування користувачів системи моніторингу і її складових частин.