7. Управління людськими ресурсами на тур.Підпр.

Людські ресурси - специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Як фактор економічного розвитку людські ресурси – це працівники, що мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі. Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці й розробки відповідної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та його зайнятості.

Специфіка людських ресурсів на тур. підприємствах – працівники –це частина туристичного продукту.

Вимоги до працівників….

Основні функції…..

Управління персоналом передбачає:

планування чисельності персоналу;

аналіз і регулювання умов праці;

забезпечення безпеки праці;

організація праці;

оцінка та атестації персоналу;

підвищення кваліфікації;

оплата праці;

соціальні проблеми персоналу;

організація взаємовідносин мінадміністрацією, профсоюзом, робітниками.

8. Конкурентоспроможність підприємств тгг

Конкурентоздатність - це виражена компетентність організації, її вміння роботи щось краще від конкурентів.

Під конкурентоспроможністю продукції розуміють сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами такої ж продукції інших виробників.

Для визначення конкурентоспроможності туристичного продукту виробнику необхідно знати:

- конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку продукту;

- можливі розміри та динаміку попиту на продукт;

- розрахунковий рівень ринкової ціни;

- очікуваний рівень конкуренції на ринку;

- визначальні параметри продукту основних конкурентів;

- найбільш перспективні ринки для відповідного продукту та етапи закріплення на них;

- термін окупності сукупних витрат.

Шляхи підвищення конкурентоздатності:

1. Лідерство за мінімуму витрат

2. Покращення технічних характеристик продукції

3. Швидкість і гарантований час доставки

4. Індивідуалізація товарів і послуг на вимогу споживача

5. Висока якість

6. Гнучке регулювання обсягів виробництва

7. Наявність нових ідей, швидкість впровадження

8. Методи впровадження товарів і послуг на ринок.

9. Ефективність управління підприємством. Ефективність-це баланс між усіма факторами процесу діяльності аба співвідношення між результатом (ефектом) та витратами. Ефект-це результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів. Критерії ефективності менеджменту організацій: дієвість (рівень досягнення підпр.-ом поставлених цілей); економічність (ступінь використаннядпр.-ом наявних ресурсів та можливостей); якість (ступінь відповідності системи вимогам і сподіванням); інноваційність (ступінь адаптованості процесу упр.-ня до випереджаючих вимог зовн.-го середовища, свого потенціалу; прибутковість (сукупність вимірювань, що відображають взаємозв’язки між фінансовими та ін. ресурсами); якість трудового життя (ступінь задоволення потреб працівників на умови праці та життя); продуктивність (співвідношення між реальними та потенційними результатами протягом певного вірізку часу за витратами). Види ефективності: 1.Залежно від отриманого результату (наслідку):економічна, соціальна. 2.Залежно від місця одержання ефекту: народногосподарська (суспільна), локальна (підприємство, структурний підрозділ). 3.Залежно від методу розрахунку: абсолютна ефективність, порівняльна ефективність. 4.Залежно від підходу до оцінки: часткова ( окрема), чинникові (обумовлена впливом окремого чинника), повна (інтегральна ) ефективність. 5.Залежно від об’єкта оцінки: ефективність вир.-ва, еф.-ть використання трудових ресурсів (праці), матеріальних ресурсів, фінансових ресурсів, еф.-ть системи упр.-ня підприємством чи процесу. 6.Залежно від ступеня збільшення ефекту: первинна (початковий одноразовий ефект; мультиплікаційна; синергетична еф.-ть. Основні методи аналізу та оцінки ефективності менеджменту: методи з точки зору ступеня термінів досягнення; методи, що базуються на визначенні економії ресурсів.