1. Загальні підходи до визначення, сутність та особливості менеджменту туристичних і готельних підприємств.

Менеджмент-це спосіб, манера спілкування з людьми; влада й мистецтво управління; орган упр.-ня, адміністративна одиниця.Підходи до визначення терміну «менеджмент»: це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефектив­ності; це наука про управління людськими відноси­нами; це раціональний спосіб управління діловими організаціями; це особлива галузь наукових знань і професій­ної спеціалізації управляючих-менеджерів, які складають адмініст­ративний штат; це вміння добиватись поставлених цілей, вико­ристовуючи працю та інтелект інших людей]; це функція, вид діяльності, що полягає в керівництві людьми в різнорідних організаціях; це управління бізнесом, а бізнес є унікальною,винятковою справою у суспільстві Особливості менедж-ту тур. і гот. підпр.-в: орієнтація на вирішення практичних завдань; міждисциплінарний характер; впровадження у міжнародному масштабі. Завдання менеджменту: організація виробництва й надання послуг високої якості з урахуванням інтересів споживачів і забезпечення стабіль­ного становища підприємства на ринку послуг.

2. Середовище функціонування підприємств тгг

Важливість навколишнього середовища для будь-якої організації є одним із фундаментальних положень теорії систем. Діяльність організації буде більш успішною, якщо вона діє як відкрита система, що знаходиться у безперервній системі із зовнішнім середовищем і має з ним зворотній зв’язок. Зовнішнє середовище організації – це сукупність змінних, що знаходяться за її межами, впливають на її діяльність і не є сферою безпосереднього впливу з боку її менеджменту

У зовнішньому середовищі можна виділити два сегменти: макро- і мікросередовище. Деякі дослідники розглядають зовнішнє середовище в управлінні організацією як сукупність двох самостійних підсистем:

• безпосереднього оточення (середовище прямого впливу);

• макрооточення (середовище непрямого впливу);

Середовище прямого впливу містить у собі елементи, що безпосередньо впливають на організацію і випробують на собі прямий вплив операцій організації. До цих факторів належать : споживачі; постачальники; ресурси; закони (Закон У. про туризм 11.2003 р.) й установи державного регулювання (Міністерство культури і туризму України, в ньому – Державна служба туризму і курортів); конкуренти; партнери; громадські організації.

Під середовищем непрямого впливу розуміються фактори, що можуть не робити прямого негайного впливу на операції організації, але, проте, позначаються на них (опосередковано). До таких факторів відносять: стан економіки; політчний стан; соціально-культурний стан; стан науково-технічного прогресу, технології; стан-риків (міжнародного, міждержавного, регіонального, місцевого); міжнародне середовище

Типова характеристика, що властива всім елементам зовнішнього середовища, включає наступне: взаємозв'язок факторів зовнішнього середовища; складність зовнішнього середовища; рухливість зовнішнього середовища; невизначеність зовнішнього середовища.