8. Основні завдання іннов. Діяльності підприємства туристської сфери.

Іннов. діяльність – це процес направлений на реалізацію закінчених наукових дослідів та розробок, які мають практичне використання на ринку у вигляді нових продуктів або операцій. І. Д. - це процес направлений на розробку інновації та іі реалізацію на ринку. Осн-ні завдання іннов-ї діяльн-ті підпр-ва тур.сфери: І.Вихід на закордонний ринок призводить до розвитку конкурентоспроможності підпр-в (підвищується рівень клас готелів, що в свою чергу призводить до покращення якості послуг, впроваджуються нові іннов-ні технології, як приклад, підключення до системи бронювання номерів через Інтернет); 2.3ниження собівартості послуг, до зниження цін (економ-на іннов-я); З. Збільшення прибутку, до впровадження нових іннов-х проектів, до підвищення іміджу, рейтингу виробника нових послуг; 4. Покращення процесу управління (підготовка персоналу); 5.Покращення якості послуг; 6. Максимальне використання рекреаційно-туристських ресурсів регіону (відноситься до внутрішнього туризму); 7.Розробка тур. продуктів, які більш притаманні українських громадянам.

9. Особливості управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства туристської сфери.

Головною особливістю упр.-ня іннов.-інвест. є те, що продукт – це послуга. Головна задача: задоволення потреб клієнта. Для досягнення цієї мети кожне підпр.-во повинно розвиватися, що супроводжується інвестиціями в це підприємство. Особливістю є продукт даного підпр.-ва. 1. Іннов.-інвест. діяльність в тур. Бізнесі під впливом підвищеного ризику. 2. Екологічна залежність. 3. Тур. Бізнес в різних країнах має свої критерії, які накладають релігія, історія, менталітет і т.д. 4. Постійно зростаючі потреби клієнтів. 5. Ринкові, політичні фактори.

10. Критерії оцінки іннов. Діяльності підприємства туристської сфери.

Критерії оцінки – це показники ефективності іннов. д-ті. Ефективність — це напрям (вектор) до певного результату, ефект — це кінцевий результат Розмір ефекту від реалізації нововведень безпосередньо визначається очікуваною їх ефективністю, яка виявляється як: покращання використання ресурсів; збільшення обсяг продажу;одержання прибутку від упровадження винаходів, патентів, ноу-хау, ліцензійної діяльності;зміна асортименту продукції та поліпшення його якості, створення нових товарів і послуг, що повніше задовольняють потреби споживача; зміна умов праці та підвищення її ефективності;приріст і накопичення нових знань, умінь і навиків;підвищення кваліфікації робітників;можливість навчання, зміни професії і соціального статусу працюючого; підвищення рівня задоволеності умовами та змістом праці, можливість самореалізації;покращання системи управління й організації як виробництвом, так і суспільством у цілому (розвиток демократії, гуманізації управління, упровадження принципів самовдосконалення соціо-технічних систем); зміна якості і стилю життя людей, формування нової культури. Види ефектів: соціально-політичний, економічний, екологічний, науково-технічний, етнічно-культурний.