1. Економічна сутність інновації та їх класифікація.

Інновація - це всі нововведення у виробничій, комерційній, фінансовій, маркетинговій, управлінській та інших сферах, будь-які зміни й удосконалення, що забезпечують суспільний прогрес, економію витрат, підвищення рівня ефек­тивності, рентабельності виробництва. Інновація — це нова функція виробництва, «нова комбінація». Вона означає іншу якість виробництва та управління і розглядається в динаміці як процес. Класифікація інновацій: Ю. Бажал пропонує здійснювати класифікацію інновацій за такими ознаками: За типом — продуктові, технологічні, сировинні, організаційні, збутові та інфраструктурні. За новизною місця впровадження — нова галузь (нове виробництво), існуюча галузь (існуюче виробництво). За інноваційною функцією — базові, поліпшуючі та псевдоінновації. На погляд В. Г. Мединського класифікувати інновації необхідно за такими ознаками: ступінь впливу на зміни; рівень розробки та поширення; ступінь новизни та глибина змін;масштаб інноваційних процесів; сфера впровадження та поширення; роль у відтворюючому процесі; зміст, а також сфера застосування; спрямованість дії.

2. Значення інноваційної діяльності для економіки країни. Іннов. діяльність – це процес, який спрямований на реалізацію результатів наукових досліджень і розробок, які мають вираження в новому продукті та операції і здійснюється для реалізації на ринку. Значення іннов. діяльності для економіки країни:

• іннов. д-ть сприяє активізації інвестиційної д-ті в країні;

• сприяє збільшенню ВВП на душу населення;

• підвищує якість медицини, освіти тощо;

• підвищує рівень життя населення;

• покращує демографічну ситуацію;

• покращує соціальну політику країни;

• збільшує долю вітчизняного продукту на зарубіжному ринку.

3. Сутність іннов. потенціалу та іннов. політики підприємства туристської сфери.

Іннов. потенціал - це сукупність різноманітних видів ресурсів, які включають матеріальні, фінансові, інтелектуальні, науково-технічні та інші необхідні для здійснення іннов. д-ті.

Структура іннов. потенціалу:

• децентралізація у прийнятті рішення;

• низький рівень формалізації;

• здатність орг.-их структур гнучко перебудовуватися відповідно до зміни завдань та умов діяльності.

Завдяки високому іннов. потенціалу підприємство може оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища, вести іннов.-ий пошук та здійснювати організаційні зміни.

Іннов. політика підприємства – це сукупність напрямів та методів впливу господарюючого механізму на виробництвах нового виду продуктів і технологій. При розробці іннов. політики підприємства слід врахувати:стан ринку на який виходимо;місце даного підприємства на ринку;фінансовий стан підприємства; співставлення власних і позикових фінансів підприємства; пільги, одержані від держави.

4. . Характеристика сутності та складу інноваційного процесу. Іннов.процес — це процес створення інновацій з використанням сукупності системи знань, наукової і маркетингової діяльності; сукупності засобів праці, що полегшують людську працю і роблять її продуктивнішою (техніка, прилади, устаткування, організація виробництва); це комплекс різних послідовних видів діяльності на основі поділу і кооперації праці — від одержання нового теоретичного знання до використання створеного на його основі товару споживачем. Розрізняють три види інноваційного процесу: простий внутрішньоорганізаційний (натуральна форма); простий міжорганізаційний (товарна форма); розширений. Склад іннов. процесу: ініціація (виявлення цілей і задач інновації, пошук ідеї інновації, моделізація); маркетинг інновацій; випуск інновації; реалізація інновації (продаж продукту на ринку, реалізація інновації всередині підприємства); просування інновації (інформація, реклама, орг.-ія роботи торгових точок, індивідуальне консультування); оцінка ефективності інновації; дифузія інновації (зміни характеристики інновації та умов її просування, захоплення нових ринків).