Література:

1. Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010 р.

2. Порядок застосування адміністративного арешту майна платників податків: затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 568, зареєстрованов Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1839/24371.

3. Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 578, зареєстрованов Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1837/24369.

4. Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затверджене Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 573, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1843/24375.

Семінарське заняття №1

1. Поняття, види та умови застосування адміністративного арешту майна боржника.

2. Загальний порядок прийняття рішення та проведення адміністративного арешту майна.

3. Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо адміністративного арешту майна.

4. Опис майна платника податків.

1. Поняття, види та умови застосування адміністративного арешту майна боржника.

Відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 статті 94 ПК України. При повному арешті майна – забороняється платнику податків реалізовувати права розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

При умовному арешті майна - обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.